Ухвала суду № 61921864, 06.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18109/16-ц Головуючий у 1 й інстанції: ОСОБА_1

№ апеляційного провадження: Доповідач Ратнікова В.М.

22-ц/796/11488/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- ОСОБА_2

при секретарі - Сімаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_4 ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року скасувати, питання про відкриття провадження передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Вважає, що судом першої інстанції прийнято позовну заяву до провадження з порушенням визначених ч. 1 ст. 114 ЦПК України правил виключної підсудності, так як більша частина майна подружжя, що підлягає поділу, розташована в Голосіївському районі м. Києва. Посилалася на те, що ОСОБА_3 було заявлено до поділу не все спірне майно, з метою штучної зміни дійсної підсудності позову.

В судове засідання відповідач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 не зявились. Про день та час слухання справи судом повідомлялись у встановленому законом порядку, причину своєї неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Представник позивача ОСОБА_6 ОСОБА_8 ОСОБА_9 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 травня 2016 року позивач ОСОБА_3 звернулася до Шевченківського районного суд м. Києва з позовом до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року у справі відкрито провадження.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дана позовна заява підсудна Шевченківському районному суду м.Києва.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам процесуального законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Згідно зі ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 107 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

Стаття 114 ЦПК України визначає, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

В пункті 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначається, якщо пред'явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Як вбачається з позову, ОСОБА_3 заявлено вимоги про поділ наступного нерухомого майна: 1/4 частини трикімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1, вартістю 1 710 109,00 грн. (Шевченківський район м. Києва); трикімнатної квартири за адресою АДРЕСА_2, вартістю 7 461 455,00 грн. (Шевченківський район м. Києва); машиномісця №11 на цокольному поверсі автопаркінгу в будинку за адресою м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 80, вартістю 436 931,00 грн. (Шевченківський район м. Києва); трикімнатної квартири за адресою АДРЕСА_3, вартістю 6 936 941,00 грн. (Голосіївський район м. Києва); гаражного боксу № 3 в підземному гаражі житлового будинку за адресою м. Київ, вул. Пушкінська, 1/3, вартістю 342 503,00 грн. (Шевченківський район м. Києва); садового будинку за адресою Київська область, Бородянський район, Новокорогодська сільська рада, СТ садового обєднання «Озірщина», буд. 51, вартістю 1 071 457,00 грн. (Бородянський район Київської області); земельної ділянки площею 0,1269 га за адресою Київська область, Бородянський район, Новокорогодська сільська рада, СТ «Квазар», вул. Квазарівська, 51, вартістю 130 156,00 грн. (Бородянський район Київської області); земельної ділянки площею 0,0292 га за адресою Київська область, Бородянський район, Новокорогодська сільська рада, СТ «Квазар», вартістю 29 949,00 грн. (Бородянський район Київської області); земельної ділянки площею 0,06252 га за адресою Київська область, Бородянський район, Новокорогодська сільська рада, СТ «Квазар», вартістю 64 104 грн. (Бородянський район Київської області).

Сукупна вартість предявленого до поділу нерухомого майна, яке розташоване в Шевченківському районі м. Києва, становить 9 950 988,00 грн., в Голосіївському районі м. Києва 6 936 941,00 грн., в Бородянському районі Київської області 1 295 666,00 грн..

З урахуванням вказаного, оскільки основа частина заявленого до поділу нерухомого майна розташована в Шевченківському районі м. Києва, колегія суддів вважає, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підсудність поданого позову Шевченківському районному суду м. Києва та правильно відкрив провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем було зазначено в позовній заяві не весь перелік майна, який підлягає поділу, з метою штучної зміни підсудності поданого позову, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Частина 2 ст. 11 ЦПК України визначає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний ОСОБА_3, розпорядившись своїми процесуальними правами на власний розсуд, подала до суду позов щодо поділу певної частини спільного майна подружжя, що не суперечить положенням ст.12 ЦК України, ст. 11 ЦПК України, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що раніше позивачем подавалися до Шевченківського районного суду м. Києва позовні заяви із зазначенням значно ширшого переліку майна, які поверталися судом для подання до належного суду, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, так як в даному випадку суд виходив з тих позовних вимог, які були фактично заявлені при зверненні до суду з цим позовом.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції також не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року про відкриття провадження є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: