Рішення № 6192002, 29.07.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" липня 2009 р.Справа № 15/34-1125 Господарський суд Тернопільської області

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7а, м. Тернопіль, 46001

до 1) Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Краматорськ, Донецька область, 84331

2) Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2,м. Теребовля, Тернопільська область

про стягнення 13.181,18 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 1.331,43 грн. неустойки, 349,47 грн. 3 % річних, 101,89 грн. інфляційних нарахувань, та 1.500 грн. витрат на правову допомогу.

за участю представників сторін:

позивача: адвокат ОСОБА_3 довіреність № 8 від 10.01.09р.;

відповідача 1: не з'явився.

відповідача 2: не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7а, м. Тернопіль, звернулося з позовом про стягнення солідарно з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Краматорськ, Донецька область, та Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2,м. Теребовля, Тернопільська область, 13.181,18 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 1.331,43 грн. неустойки, 349,47 грн. 3 % річних, 101,89 грн. інфляційних нарахувань, та 1.500 грн. витрат на правову допомогу.

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

У розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу розяснено його процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Представник позивача в судовому засіданні 01.07.2009р. заявою № 30/06/ від 30.06.2009р. відмовився від позову в частині солідарного стягнення заявленої суми з Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2,м. Теребовля, Тернопільська область, у звязку з укладеною 10.01.2009р. між останнім та Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" додаткової угоди до договору поруки від 10.01.2009р. відповідно до якої договір поруки діє до 20.06.2009р.. Також зазначеною заявою, у звязку з допущеною помилкою в заключній частині позовної заяви, уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Краматорськ, Донецька область, 13.181,18 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 1.331,43 грн. неустойки, 349,47 грн. 3 % річних, 101,89 грн. інфляційних нарахувань, та 1.500 грн. витрат на правову допомогу.

Суд, розглянувши заяву, приймає її як таку, що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 29.07.2009р. заявою від 28.07.2009р. відмовився від стягнення 645,33 грн. 19 % річних, в решті позовні вимоги підтримав.

Суд, розглянувши заяву, приймає її як таку, що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач № 1 без поважних причин витребуваних ухвалами суду від 18.06.2009р. та від 06.07.2009р. матеріалів не подав, повноважний представник в судове засідання не зявився хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7а, м. Тернопіль, зареєстрований Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 20.03.2007р., що підтверджується довідкою № 31-200 Головного управління статистики у Тернопільській області та свідоцтвом про державну реєстрацію, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7а, м. Тернопіль, (Товариство) та Приватним підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Краматорськ, Донецька область, (Дистрибутор) 01.01.2009 року укладено договір № ДН 02, відповідно до умов якого товариство бере на себе зобовязання постачати товар дистрибутору згідно замовлення, а дистрибутор бере на себе зобовязання його прийняти та оплатити на умовах, зазначених в даному договорі. Асортимент, кількість та терміни поставок товару визначаються сторонами на кожну партію окрему (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Пунктом 9. вказаного договору сторони передбачили, що даний договір діє з моменту його підписання до 31.12.2009р..

Позивач на виконання взятих зобовязань відпустив, а відповідач № 1 прийняв (довіреність ЯОР № 831917 від 15.01.2009р.) продукти харчування, що підтверджується видатковою накладною № НТ-0000012 від 15.01.2009р. на загальну суму 20.681,18 грн.

10.01.2009р. між ТзОВ "Національна торгова компанія", як Кредитором та ПП ОСОБА_2, як Поручителем, укладено договір поруки, за умовами якого Поручитель зобовязується відповідати перед Кредитором за виконання Боржником ПП ОСОБА_1 своїх зобов'язань, що виникли за дистрибуторським договором № ДН-02 від 01.01.2009р. Згідно п. 6.1 договору він набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань по ньому.

10.04.2009р. додатковою угодою до договору поруки від 10.01.2009р. сторони внесли зміни до п. 6.1 договору, виклавши його в наступній редакції : даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 20.06.2009р. із урахуванням ст.. 5 даного договору.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Розділом 5 договору сторони визначили порядок розрахунків за товар, зокрема згідно п. 5.1. розрахунки за кожну окрему партію товару здійснюються дистрибутором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства або шляхом внесення готівки в касу товариства. Оплата товару проводиться на умовах відтермінування платежу 30 (тридцять) календарних днів від дати отримання товару..

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладених між сторонами договорів, відповідач свої зобовязання по дитрибуторському договору № ДН 02 виконав частково і станом на час розгляду справи в суді ним залишається неоплаченою сума 13.181,18 грн..

Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму (13.181,18 грн.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем № 1 в установленому законом порядку.

Виконання зобов'язань, відповідно до ст. ст. 546 - 551 Цивільного кодексу України, може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

За порушення терміну оплати згідно п. 5.3 вищезазначених договорів, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми заборгованості, за кожен день прострочки.

У звязку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., сума пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання за період 15.02.2009р. 03.04.2009р. становить 686,10 грн..

Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем № 1 на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобовязань в частині оплати поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобовязань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 349,47 грн. інфляційних нарахувань за період з 15.02.2009р. по 03.04.2009р. та 101,89 грн. 3 % річних за період з 15.02.2009р. по 03.04.2009р правомірними.

В частині стягнення 645,33 грн. 19 % річних провадження у справі припиняється за відмовою від позову.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 1.500 грн. адвокатських послуг. В підтвердження понесення витрат на оплату послуг адвоката долучені свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 511 від 20.06.2008 р., договір про надання юридичних (адвокатських) послуг та правове обслуговування № 10/01/09 від 10.01.2009 р., акт виконаних робіт по договору № 10/01/09 від 06.05.2009 р., та платіжне доручення № 22 від 06.05.2009р. про сплату 1.500 грн.

У відповідності до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, зокрема і з оплати послуг адвоката. Стаття 49 цього кодексу встановлює, що суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повязані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Отже, позовні вимоги щодо відшкодування судових витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 1.500 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не зявився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7а, м. Тернопіль, щодо стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Краматорськ, Донецька область, 13.181,18 грн. заборгованість за поставлений товар; 686,10 грн. пені; 349,47 грн. інфляційних нарахувань; 101,89 грн. 3 % річних, 1.500 грн. витрат на правову допомогу обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи надання відповідачем 2 додаткової угоди від 10.04.2009р. до договору поруки від 10.01.2009р., якою п. 6.1 договору викладено в редакції, що змінює термін дії угоди до 20.06.2009р., що є підставою для припинення зобовязань за договором поруки, а відтак відсутністю підстав для звернення з позовом до відповідача 2, позовні вимоги до Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, м. Теребовля, Тернопільська область задоволенню не підлягають.

та відмовою позивача від позову в цій частині в позові відмовити за відмовою від позову в цій частині.

Судові витрати у справі, відповідно до статті 44-49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509, 526, 546, 459, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 173, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 43, 44 - 49, 69, 75, п. 4 ст. 80, ст..ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Краматорськ, Донецька область, код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7а, м. Тернопіль, код 34950836 - 13.181,18 грн. заборгованості за поставлений товар; 686,10 грн. пені; 349,47 грн. інфляційних нарахувань; 101,89 грн. 3 % річних, 1.500 грн. витрат на правову допомогу, 143,18 грн. державного мита та 299,02 грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В частині стягнення 645,33 грн. 19 % річних провадження у справі припинити.

5.В частині позовних вимог до Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2,м. Теребовля, Тернопільська область, відмовити.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

7.Наказ видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

7.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя