Вирок № 61917958, 05.10.2016, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1-кп/225/463/2016

05 жовтня 2016 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Бабенко С.С.,

суддів Челюбєєва Є.В., Геря О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Панасенко Г.Ю.,

прокурора Марущій О.А.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Торецька Донецької області у режимі відео конференції підготовче судове засідання кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 115 ч.2 п.4, 408 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою, який спливає 10.10.2016 року, оскільки підстав для зміни міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Разом з тим Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Отже, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», а також враховуючи інші обставини, встановлені під час розгляду питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_2 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Керуючись ст. 197, 199, 331, 350, 352 КПК України, суд,

УХВАЛИВ

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою у Артемівському слідчому ізоляторі УДПТС України в Донецькій області, залишити без змін, продовживши строк цього запобіжного заходу на 60 днів, тобто до 3 грудня 2016 року.

Підготовче судове засідання слуханням відкласти на 25 жовтня 2016 року на 14 год. 30 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя :

Судді :