Рішення № 6191748, 26.05.2009, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-2724/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2009 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.,

при секретарі – Шмат М.С.,

за участю : позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

23.02.2009 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» про повернення банківського вкладу. (а.с. 4-5)

Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні в обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що 17.01.2008 року між нею та відповідачем був укладений договір банківського вкладу № 1014/0404342001304001, за умовами якого, а також додаткових договорів до нього, відповідач прийняв від позивача грошові кошти у розмірі 12 000 грн. на строк до 09.02.2009 року. По закінченню строку дії договору відповідач не повернув позивачу внесені нею на депозитний рахунок грошові кошти, чим порушив права позивача, вимоги чинного законодавства України та спричинив позивачу моральної шкоди, а тому позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь кошти за договором банківського вкладу у розмірі 12 000 грн. та у рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000 грн. (а.с. 4-5)

Позивач у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надала суду заперечення на позовну заяву, позов визнала частково, посилаючись на те, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими, оскільки умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору такий вид відповідальності не передбачений. (а.с. 23-24)

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що 17.01.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського вкладу «Капітал» № 1014/0404342001304001, що підтверджується оригіналом зазначеного договору. (а.с. 7)

За умовами пп. 1.1. укладеного між позивачем та відповідачем договору відповідач приймає від позивача грошові кошти в сумі 7 000,00 грн. на строк з 17.01.2008 року по 09.02.2009 року. Відповідно до пп. 2.1.1. договору підтвердження одержання відповідачем вкладу оформлюється видачею відповідачем квитанції та/або виписки з депозитного рахунку.

Підпунктом 2.1.5. укладеного між сторонами договору передбачено обов’язок відповідача повернути вклад у дату повернення, якою є 09.02.2009 року, підпунктом 2.4.3 договору передбачено кореспондуюче право вкладника на отримання вкладу у вказаний строк.

Крім того, пп. 1.3 договору передбачено можливість здійснення позивачем додаткових внесків до вкладу до 04.08.2008 року включно.

Судом також встановлено, що 17.01.2008 року на виконання умов укладеного з відповідачем договору позивачем були внесені грошові кошти на відкритий відповідачем за умовами договору рахунок у розмірі 7 000,00 грн., ці обставини підтверджуються оригіналом квитанції № 1014/282 від 17.01.2008 року. (а.с. 8)

Судом також встановлено, що 22.02.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений додатковий договір до договору банківського вкладу № 1014/0404342001304001 від 17.01.2008 року, за умовами якого позивач збільшила суму вкладу на 1 000,00 грн., на підставі додаткового договору від 08.04.2008 року - ще на 2 000,00 грн., та на підставі додаткового договору від 20.06.2008 року – ще на 2 000,00 грн., внаслідок чого загальна сума вкладу збільшилася до 12 000,00 грн., ці обставини підтверджуються оригіналами зазначених додаткових договорів та не заперечувалися представником відповідача у судовому засіданні. (а.с. 10, 12, 14)

Внесення позивачем 22.02.2008 року, 08.04.2008 року та 20.06.2008 року грошових коштів на підставі зазначених додаткових договорів у розмірі 1 000,00 грн., 2 000,00 грн., та 2 000,00 грн. відповідно, підтверджується оригіналами квитанцій. (а.с. 9, 11, 13)

У судовому засіданні було встановлено, що 09.02.2009 року позивач звернулася до відповідача із заявою про повернення банківського вкладу у зв’язку із закінченням строку дії договору, що підтверджується копією зазначеної заяви із відміткою відповідача про її отримання того ж дня. (а.с. 6)

У відповідь на звернення позивача відповідач надіслав їй лист від 14.02.2009 року, яким повідомив позивача про введення у банку тимчасової адміністрації, зупинення операцій по видачі депозитних вкладів та запропонував розглянути можливість укладення нового договору банківського вкладу, що підтверджується оригіналом зазначеного листа. (а.с. 17)

Судом також встановлено, що суму процентів по депозитному вкладу позивач отримала, залишок коштів, що підлягають поверненню позивачу становить 12 000,00 грн., ці обставини підтверджуються випискою по рахунку позивача та не заперечувалися сторонами у судовому засіданні. (а.с. ___)

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Конституції України, Цивільного кодексу України (2003 року) та умовами укладеного між ними договору.

Статтею 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

За змістом ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування моральної шкоди.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача до відповідача про стягнення суми банківського вкладу, суд виходив з того, що підставою для виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем є договір банківського вкладу «Капітал» № 1014/0404342001304001 від 17 січня 2008 року. Факт внесення позивачем грошових коштів на депозитний рахунок та факт звернення позивача до відповідача із вимогою про повернення банківського вкладу встановлений у судовому засіданні, при цьому, суд бере до уваги, що повернення вкладу банком на вимогу вкладника є не правом, а обов’язком банку, регламентованим в імперативному порядку нормами діючого законодавства України, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги позивача до відповідача про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору банківського вкладу відшкодування моральної шкоди як міра відповідальності відповідача за порушення зобов’язань, передбачених таким договором, не встановлена, а тому суд приходить до висновку, що позивачу у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача. (а.с. 30)

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 321, 509, 526, 611, 1058, 1060 ЦК України (2003 р.), ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 39, код ЄДРПОУ: 19357325) на користь ОСОБА_1 (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Глиняна, буд. 13-Б) у рахунок повернення вкладу за договором банківського вкладу № 1014/0404342001304001 від 17 січня 2008 року 12 000 (дванадцять тисяч) грн., у рахунок повернення судових витрат 30 грн., а разом 12 030 (дванадцять тисяч тридцять) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 39, код ЄДРПОУ: 19357325) на користь держави судовий збір у розмірі 120 грн.

ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди - відмовити .

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, також апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жотвневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ф.Ф. Маймур