Постанова № 61917071, 11.10.2016, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/587/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року смт. Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області

в складі судді Снітчук Р.М.

секретар Расевич Г.І.

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Зарічне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Зарічненського обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними, зобовязання здійснити відновлення та виплату раніше призначеної пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Зарічненського обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправними дій щодо призупинення виплати їй пенсії як працюючому державному службовцю та зобовязання з 01 червня 2015 року відновити виплату пенсії, яка була їй призначена відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування позову покликається на те, що з 24.06.2009 року отримує пенсію за віком, призначену відповіднодо Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Після призначення пенсії позивач продовжує працювати на посаді начальника Зарічненського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, яка віднесена до посади державного службовця.

Однак, з квітня 2015 року позивачу припинено виплату пенсії у звязку з тимчасовими обмеженнями, застосованими відповідачем на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, яким внесено зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та запроваджено особливий порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам. Зокрема, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється діяпункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України"Про статус народного депутата України","Про державну службу","Про прокуратуру","Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

29 квітня2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про відновлення виплатиїй пенсії по віку.

Листом відповідача від 10.05.2016 року позивачу відмовлено у відновленні виплати пенсії у звязку з тим, що вона працює на посаді державного службовця та до неї застосовуються обмеження, встановлені Законом України « Про внесення змін додеяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення »від 02.03.2015 № 213-VIII.

Вважає, що таке обмеження у виплаті пенсії порушує її конституційні права на працю, соціальний захист, достатній життєвий рівень.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала, покликаючись на викладені у позовній заяві обставини, просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала, покликаючись на безпідставність заявлених вимог, у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до приписів ч. 3ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч.1ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно дост. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.06.2009 року та отримує пенсію за віком відповідно доЗакону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та перебуває на обліку в Зарічненському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 13.10.2009 року, листом відповідача № 435\05 від 10.05.2016 р.

На даний часпозивач працює на посаді начальника Зарічненського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, яка віднесена до категорії посад державних службовців, що підтверджується довідкою Головного територіального управління юстиції у Рівненській області № 233\07-40 від 05.09.2016 року, копією трудової книжки.

З 01 квітня 2015 року відповідачем припинено виплату пенсії позивачу.

З листа-відповіді від 10.05.2016 року за № 435\05 та письмових заперечень відповідача вбачається, що позивачу відмовлено у поновленні виплати пенсії за віком у звязку з тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911-VІІІпродовжено особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам з 1 січня по 31 грудня 2016 року. Враховуючи прийняті зміни, а також те, що у період з 01.04.2015 року та по даний час позивачпрацює на посаді начальника Зарічненського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, яка віднесена до посади державного службовця, то до неї застосовано обмеження у виплаті пенсії. Лише після її звільнення з роботи виплата пенсії буде їй поновлена.

Ст. 43 Конституції України гарантує кожному право на працю.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Ст. 48 Конституції України гарантує кожному достатній життєвий рівень для себе і своєї сімї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Встановлено, що зупинення виплати пенсії позивачу було здійснено на підставі Закону України № 213-VIII від 02.03.2015 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким внесено зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», таЗакону України № 911-VIII від 24.12.15 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до ст. 37Закону України «Про державну службу».

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у разі неприйняття до 1.06.2015 р. закону щодо призначення всіх пенсій, в т.ч. спеціальних, на загальних підставах з 1.06.2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається відповідно до Закону України «Про державну службу». Відповідний закон прийнятий не був, а тому втратили чинність норми цього закону щодо пенсійного забезпечення і пенсії призначаються відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тому, передбачені ч.1 ст. 47 цього Закону підстави для невиплати позивачу пенсії відпали, і з 1.06.2015 року перешкод для її виплати немає.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.15 р. до ст. 47 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування » внесено зміни, згідно з якими тимчасово, у період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. особам (крім визначеного кола осіб), які працюють на посадах та на умовах, передбачених, зокрема,Законом України « Про державну службу », призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Суд вважає неприйнятними заперечення відповідачапозовних вимог у тій частині, що відповідно до ст. 47 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування » тимчасово, у період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. особам (крім визначеного кола осіб), які працюють на посадах та на умовах, передбачених, зокрема,Законом України «Про державну службу», призначені пенсії не виплачуються, з огляду на наступне.

Відповіднодо ст. 22 Конституції Україниправа, свободи людини і громадянина, закріплені цієюКонституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За загальним правилом, установленим ч.1ст. 58 Конституції України, закони та інші правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків передбачених Конституцією України.

Згідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Судом встановлено, що позивач станом на 01.04.2015 р. та на даний час обіймає посаду державного службовця відповідно доЗакону України «Про державну службу» та раніше призначена пенсія їй не виплачується у зв`язку з обійманням такої посади.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач допустив несправедливу дискримінацію права позивача на працю, пенсійне забезпечення, належний соціальний захист, достатній життєвий рівень.

При цьому, суд вважає твердження відповідача, про відсутність правових підстав для виплати пенсії позивачу у повному розмірі необґрунтованими.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Пічкур проти України" від 07.11.2013 року, яке набрало статусу остаточного 07.02.2014 року, зазначається, щостаттею 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченихзакономі загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 40 вказаногорішенняЄСПЛ встановлено, що заборона дискримінації за статтею 14 Конвенції поширюється за межі використання прав та свобод, гарантування яких кожною державою вимагається Конвенцією та протоколами до неї. Вона також застосовується до тих додаткових прав, що входять до загальної сфери застосування будь-якої статті Конвенції, які держави добровільно вирішили гарантувати (див. ухвалу щодо прийнятності у справі "Стек та інші проти Сполученого Королівства" (Stee and Others v. The United Kingdom) [ВП], заяви № № 65731/01 та 65900/01, п. 40, ECHR 2005-Х).

Пунктом 42 вказаногорішення ЄСПЛ встановлено, що у справах, щодо скарги за статтею 14 Конвенції у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу на те, що заявника частково або повністю позбавили певної матеріальної допомоги на дискримінаційній підставі, що охоплюється статтею 14 Конвенції, відповідним методом перевірки є з'ясування, чи він або вона мали б право на отримання відповідної матеріальної допомоги за національним законодавством за умови існування права, щодо якого скаржиться заявник. Хоча Перший протокол не включає в себе право на отримання будь-яких видів виплат з соціального страхування, якщо держава вирішує створити механізм соціальних виплат, вона повинна зробити це у спосіб, що відповідає статті 14 (там же, п. 55).

Суд вважає, що позивачу не виплачується пенсія у порушення вимог та положень статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(даліКонвенції) в поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу.

Стаття 14 Конвенції передбачає, що здійснення прав і свобод, викладених у цій Конвенції, гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин майнового стану, народження або інших обставин.

Всупереч статті 14 Конвенції, яка гарантує рівність у здійсненні основних свобод, позивачу з огляду на її рід занять припинено виплату пенсії, в той час як без будь-якого об'єктивного і розумного обґрунтування виплата такої ж пенсії проводиться іншим особам, які перебувають в однаковому із позивачем положенні, однак мають інший рід занять. Виплата такої пенсії не зменшена та не припинена іншим особам, які працюють в інших сферах.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що нарахування та виплата позивачу пенсії за віком, призначеної за нормамиЗакону України «Про державну службу», підлягає відновленню.

Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 11 жовтня 2016 року позовні вимоги позивача в частині визнання дій відповідача протиправними та зобов`язання здійснити відновлення виплати пенсії за період з 01.06.2015 року по 11.03.2016 року залишено без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що дії відповідача щодоневиплати позивачупризначеної пенсіїза віком згідно ізЗаконом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку відповідно дост. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 12 березня 2016 року є протиправними, у зв`язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню .

Відповідно до п.1 ч.1ст. 256 КАС Українинегайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондіву межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч. 1ст. 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною в справідокументальнопідтверджені судові витрати.

Керуючись ст. 8, 22, 46, 58, ч. 1 ст. 64 Конституції України, п. 40, 42 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пічкур проти України" від 07.11.2013 року, яке набрало статусу остаточного 07.02.2014 року, ст. 2, 6-12, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Зарічненського обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними, зобовязання здійснити відновлення та виплату раніше призначеної пенсії задовольнити.

Визнати протиправними дії Зарічненського обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_1, призначеної відповіднодо Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобовязати Зарічненське обєднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області відновити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної відповіднодо Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 12 березня 2016 року.

Допустити постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Зарічненського обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1102 (одна тисяча сто дві) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Житомирского апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Зарічненського районного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Р. М. Снітчук