Ухвала суду № 61914715, 06.10.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 668/10649/15-ц Головуючий в 1 інстанції:

Номер провадження: 22-ц/791/1585/16 Булах Є.М.

Доповідач : Бездрабко В.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2016 року жовтня місяця 06 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого : Бездрабко В.О.

Суддів : Борка А.Л.

Кузнєцової О.А.

Секретар: Кутузова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Суворовського районного сулу м. Херсона від 16 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулось до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 29 квітня 2005 року між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним банком «РайффайзенБанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП «Банк», укладений кредитний договір №ML- 400/242/2005КН, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит розміром 48 000,00 доларів США строком до 28 квітня 2015 року зі сплатою за користування коштами фіксованої процентної ставки, розмір якої становить 12%.

Оскільки позичальник зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, тому станом на 18 серпня 2015 року існує заборгованість у розмірі 16 553,33 доларів США, з яких: 14 859,37 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 693,96 доларів США - проценти за користування кредитними коштами, яку банк просив стягнути з відповідача на його користь та вирішити питання розподілу судових витрат.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 16 листопада 2015 року позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» задоволено.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №ML- 400/242/2005КН від 29 квітня 2005 року, у загальному розмірі 16 553,33 долара США (що еквівалентно 364 484,46), вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19 травня 2016 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційні скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «ОТП Банк» відмовити.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 20 квітня 2005 року ОСОБА_3 звернувся до АКБ «РайффайзенБанк Україна» з заявою про отримання споживчого кредиту на придбання нерухомого майна (а.с.11-12).

29 квітня 2005 року між АКБ «РайффайзенБанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3 укладений кредитний договір №ML-400/242/2005КН, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 48 000,00 доларів США, зі сплатою 12% річних, та датою остаточного повернення кредиту до 28 квітня 2015 року.

Відповідно до умов кредитного договору, позичальник отримав кредит для придбання нерухомого майна - квартир АДРЕСА_1

Пунктом 4 кредитного договору встановлено, що для забезпечення належного виконання кредитних зобов'язань, між сторонами укладений договір іпотеки, предметом якого є зазначене нерухоме майно.

Пунктом 3 договору сторони визначили відсоткову ставку за користування кредитними коштами у розмірі 12% річних, яка є незмінною на весь строк дії кредитного договору.

Як вбачається з п.1.5.1 Частини №2 Кредитного договору, погашення відповідної частини кредиту повинно здійснюватися позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені графіком повернення кредиту, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням.

Відповідно графіку погашення кредиту, ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання по погашенню кредитної заборгованості у розмірі 690,24 дол. США щомісячно.

Згідно п. 1.6.1 договору, позичальник зобов'язаний повністю повернути банку суму кредиту не пізніше дати остаточного повернення кредиту, у строк до 28 квітня 2015 року.

Відповідач погодився з умовами кредитного договору про що свідчить його підпис на кожній його сторінці.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором встановлено, що станом на 18 серпня 2015 року у ОСОБА_3 наявна прострочена заборгованість у загальному розмірі 16 553,33 дол. США, яка складається із: 14 859,37 дол. США - заборгованість за кредитом; 1693,96 - проценти за користування кредитними коштами (а.с.13).

Ухвалюючи заочне рішення про задоволення позовних вимог банку у повному обсязі, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позичальником порушені умови кредитного договору, з приводу чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника.

Колегія суддів погоджується з висновками суду,які підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до норм цивільно-процесуального законодавства та відповідають нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи відповідача про застосування до пред'явлених позовних вимог банку строку позовної давності до уваги колегією суддів не приймаються.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виписка по рахунку відповідача свідчить і це не заперечується сторонами, що останній платіж позичальника щодо погашення заборгованості за договором був проведений 22 вересня 2014 року, і з цього часу проведено нарахування заборгованості. Банк звернувся до суду із позовом у серпні 2015 року, тобто в межах строку позовної давності.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : В.О. Бездрабко

Судді : А.Л. Борко

О.А. Кузнєцова