ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
07 жовтня 2016 року м. Київ К/800/24395/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Фонду державного майна України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, третя особа Фонд державного майна України про стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просила стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області заробітну плату за час вимушеного прогулу за період 18 грудня 2013 року по 10 грудня 2015 року з урахуванням індексу споживчих цін в розмірі 217 851,30 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із несвоєчасним виконанням судового рішення в розмірі 103 368,21 грн., зобов'язати відповідача перерахувати податок на доходи фізичних осіб в розмірі 37 070,84 грн. та військовий збір в розмірі 3 089,24 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року позов задоволено частково: стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 18 грудня 2013 року по 10 грудня 2015 року у розмірі 212 584,94 грн. (дві дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні 94 копійки) - що є сумою без утримання податків та інших обов'язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції змінено з викладенням абзацу другого резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 18 грудня 2013 року по 10 грудня 2015 року у розмірі 205 949 (двісті п'ять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 12 коп., що є сумою без утримання податків та інших обов'язкових платежів.». В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Фонд державного майна України подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначали, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року в справі №804/13484/13-а зобов'язано Фонд державного майна України та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області з 14 червня 2012 року; стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 14 червня 2012 року по 17 грудня 2013 року; рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області було допущено до негайного виконання.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року та в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 13 травня 2015 року постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року скасовано, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року залишено в силі.
Наказом Фонду державного майна України №185-р від 08 грудня 2015 року поновлено позивача на посаді заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області з 14 червня 2012 року, а наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 10 грудня 2015 року №403-к ОСОБА_1 оголошено наказ Фонду державного майна України від 08 грудня 2015 року №185-р.
Статтею 236 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Враховуючи те, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді виконана Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області шляхом прийняття наказу лише від 10 грудня 2015 року (наказ № 403-к), то висновок судів попередніх інстанцій про те, позивач має право відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України на виплату їй середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, є правильним.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду України від 23 червня 2015 року у справі №2а-3138/10/0370 та від 01 липня 2015 року у справі №6-435цс15.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и л а :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду державного майна України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, третя особа Фонд державного майна України про стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник
Судове рішення № 61913293, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 07.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/15824/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: