Ухвала суду № 61912870, 05.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 р.Справа № 820/2787/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016р. по справі № 820/2787/16

за позовом Приватного підприємства "Агрохолдинг "Надійний"

до Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати рішення Лозівської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 11.04.2016 року № 1/20-27-12-31 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування; зобов'язати Лозівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області поновити (включити) з дати виключення - 01.01.2016 року в Реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування запис про реєстрацію Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Куйбишева як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та поновити дію спеціального свідоцтва Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Куйбишева.

В обґрунтування позову зазначив, що критерієм для позбавлення статусу суб'єкта спеціального режиму оподаткування є перевищення 25 відсотків вартості постачання всіх товарів сільськогосподарського призначення. Відповідачем не було встановлено факту постачання несільськогосподарських товарів більше ніж 25 відсотків від цього об'єму. Відповідачем не здійснено жодної з передбачених Податковим кодексом України перевірки будь-якої інформації про проведення перевірок об'єкта господарювання податковим органом в оскаржуваному рішенні також не міститься. Позивачу про проведення таких перевірок невідомо, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність прийняття оскаржуваного рішення та не встановлення належним чином податкових порушень, у тому числі і перевищення 25% вартості всіх поставлених несільськогосподарських товарів (послуг), а відтак відповідачем не доведено правомірності та законності прийняття спірного рішення про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року позовні вимоги було задоволено.

Скасовано рішення Лозівської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 11.04.2016 року № 1/20-27-12-31 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Зобов'язано Лозівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області поновити (включити) з дати виключення - 01.01.2016 року в Реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування запис про реєстрацію Приватного підприємства "АГРОХОЛДИНГ "НАДІЙНИЙ" (Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Куйбишева) як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та поновити дію спеціального свідоцтва.

Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Відповідно до статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "АГРОХОЛДИНГ "НАДІЙНИЙ" відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що міститься в матеріалах справи, веде господарську діяльність, пов'язану із вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до свідоцтва №200095332 (НБ №093503) позивач зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с.28).

Контролюючим органом 11.04.2016 року було прийнято рішення № 1/20-27-12-31 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування (а.с.10-12, 62-64).

Причиною прийняття такого рішення стало опрацювання податкової інформації Управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області від 16.02.2016 року за №57/20-40-22-06-10/30560534 про нереальність операцій за січень 2016 року згідно даних ЄРПН та згідно протоколу засідання робочої групи Лозівської ОДПІ від 11.04.2016 року №20.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що підставою для виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування стало перевищення 25 % вартості всіх поставлених товарів/пслуг несільськогосподарського призначення відповідно до пп. б п.209.11 статті 209 ПК України. Таким чином, вважає, що оскаржуване рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на такі обставини.

Так, згідно з положеннями пп. 14.1.235 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктами 209.11 та 209.12 статті 209 Податкового кодексу України передбачено, що якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Якщо суб'єкти спеціального режиму оподаткування не можуть самостійно покрити збитки, що виникли внаслідок дії обставин непереборної сили, такі суб'єкти мають право продовжити строк застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом.

Це правило не застосовується, якщо ризики втрати товарів (запасів) були належно застраховані. У такому випадку суми одержаних страхових виплат враховуються при визначенні питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальному обсязі постачання за відповідний звітний період.

Рішення про наявність обставин непереборної сили, перелік суб'єктів, що постраждали внаслідок таких обставин, та терміни застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом, визначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.

Норми цього пункту починають застосовуватися після закінчення терміну, визначеного Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.

Сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у разі, коли: а) підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах: б) підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах; в) щодо підприємства прийняте рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації.

Відповідно до пункту 6.13 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року за № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за № 1456/26233 (далі - Положення), у випадку, визначеному пунктом 6.11 цього розділу, не пізніше 20 календарного дня з моменту досягнення перевищення сільськогосподарське підприємство зобов'язане подати до контролюючого органу, в якому воно зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, заяву про зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою № 3-РС (додаток 9), а також заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість на загальних умовах за формою № 1-ПДВ.

Згідно з пунктом 6.14 Положення, якщо сільськогосподарське підприємство не подає заяви (заяв) у строки, встановлені пунктом 6.13 цього розділу, та контролюючий орган за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки встановить факт перевищення, то незалежно від строку, який пройшов із часу досягнення перевищення, контролюючий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РРС (додаток 10). На підставі такого рішення контролюючий орган виключає сільськогосподарське підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, проводить реєстрацію такого підприємства як платника ПДВ на загальних умовах за процедурами перереєстрації.

У цьому випадку дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, датою виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є дата підписання рішення про виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, датою, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах, є перше число місяця, в якому було допущено перевищення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що жодних перевірок суб'єкта господарювання податковий орган не здійснював, в результаті чого останній порушив процедуру, яка передбачена для винесення спірного рішення про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на податкову інформацію, яка внесена до АІС Податковий блок, не може бути прийнято, оскільки така інформація не є підставою для виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, оскільки вона підлягає обов'язковій перевірці та може бути використана під час проведення перевірки та складання відповідних висновків.

Натомість, посилання відповідача на сумнівні дані декларацій з податку на додану вартість, які надані платником податку до контролюючого органу за період з лютого 2015 року по січень 2016 року (12 послідовних податкових періодів), дані ЄРПН є підставою для проведення перевірки.

Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016р. по справі № 820/2787/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Ральченко І.М. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 10.10.2016 р.