Ухвала суду № 61912492, 05.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 вересня 2016 рокусправа № 808/8608/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Дурасової Ю.В.

суддів: Чередниченка В.Є. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання:Лащенка Р.В.

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кліон до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень субєкта владних повноважень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Миколаївської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 12.05.2015 № 504050002/2015/000002/2. Визнано протиправним та скасовано картку відмови Миколаївської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.05.2015 № 504050002/2015/00011.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості від 12.05.2015 № 504050002/2015/000002/2 та, відповідно, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.05.2015 № 504050002/2015/00011 є протиправними, оскільки у відповідача були всі підстави здійснити митне оформлення товару за основним методом.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем (Миколаївською митницею ДФС) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що надані документи для підтвердження митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності: підпис продавця Тор Вікінес, зазначений у додатковій угоді від 26.03.2015 року не співпадає з підписом зазначеним у контракті від 19.12.2014 року; страховий поліс від 10.02.2015 року неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром; розбіжність ціни товару, вказаної і додатку від 05.05.2015 року до контракту від 19.12.2014 року і калькуляцією від 10.02.2015 року, прас-листом від 08.02.2015 року, страховим полісом від 10.02.2015 року; інвойс від 05.05.2015 року, заявлений у графі 44 ИД від 08.05.2015 року, відсутній у додатку від 05.05.2015 року до контракту від 19.12.2014 року, і таким чином не підпадає під дію контракту від 19.12.2014 року; надана калькуляція від 10.02.ж2015 не містить обовязкових складових, понесених за митною територією України (зокрема, витрати на зберігання товару, навантаження/розвантаження відповідно до листа від 16.02.2015 року). Зазначені розбіжності не дали можливості ідентифікувати партію товару.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.05.2015 для проведення митного оформлення поставленого позивачем товару за Контрактом від 19.12.2014 № 162S/2014Р останнім на адресу відповідача було направлено електронною поштою ВМД форми МД-2 № 504050002/2015/102795/699 (а.с. 14-15). Митна вартість товару у зазначеній ВМД визначена позивачем за основним (першим) методом. Разом з декларацією позивачем подані та задекларовані наступні документи: Контракт від 19.12.2014 № 162S/2014Р (а.с. 18-24); додаткова угода від 14.01.2015 до Контракту від 19.12.2014 № 162S/2014Р (а.с. 25-26); додаткова угода від 26.03.2015 до Контракту від 19.12.2014 № 162S/2014Р (а.с. 27-28); додаткова угода від 20.04.2015 до Контракту від 19.12.2014 № 162S/2014Р (а.с. 29-30); додаткова угода від 05.05.2015 до Контракту від 19.12.2014 № 162S/2014Р (а.с. 31-33); інвойс від 05.05.2015 № 10030501-1 (а.с. 34); інвойс від 10.02.2015 № 10030501 (а.с. 35); прайс-лист від 08.02.2015 (а.с. 36); калькуляція від 10.02.2015 (а.с. 37); сертифікат страхування від 10.02.2015 (а.с. 38, 39); ветеринарне свідоцтво від 18.03.2015 серія: Ш-29 № 059396 (а.с. 40); сертифікат походження від 26.02.2015 № 400501 (а.с. 42); лист від 16.02.2015 про відправлення товару (а.с. 43); лист від 16.02.2015 про оформлення експортної декларації (а.с. 44-45).

12.05.2015 відповідач надав позивачу консультацію щодо митної вартості товару та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 12.05.2015 № 504050002/2015/000002/2 (а.с. 10). Зазначене рішення мотивовано тим, що на вимогу відповідача надати додаткові документи позивач їх не надав у повному обсязі. Натомість, у відповідача наявна інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей подібних товарів за основним та другорядними методами з розрахунку 1,128 $ за 1 кг., що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та, як наслідок, прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів (МД від 30.04.2015 № 504050002/2015/102630). 12.05.2015 відповідачем також було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504050002/2015/00011 з огляду на наявність рішення про коригування митної вартості товарів від 30.04.2015 № 504050002/2015/102630 (а.с. 12-13). У картці відмови відповідачем було зазначено про необхідність подання позивачем нової митної декларації.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Митного кодексу України, Податкового кодексу України.

Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно зі ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч. 2 ст. 53 МК України є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, законодавцем регламентовано вичерпний перелік документів, що мають подаватись декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Крім того, за приписами ч. 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Таким чином, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митного органу при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Матеріалами справи підтверджено, що 08.05.2015 позивачем для проведення митного оформлення товару за Контрактом від 19.12.2014 № 162S/2014Р на адресу відповідача було направлено електронною поштою ВМД форми МД-2 № 504050002/2015/102795. Митна вартість товару у зазначеній ВМД була визначена позивачем за основним (першим) методом. Однак, у звязку з виявленими розбіжностями відповідач запропонував позивачу надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; копію вантажної митної декларації, оформленої в Норвегії; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

12.05.2015 на виконання повідомлення відповідача про надання додаткових документів та з метою усунення виявлених розбіжностей позивачем було надано Експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати від 06.05.2015 № ОИ-225 серії ЭЗ (а.с. 57), коносамент від 23.11.2013 № 231291 (а.с. 58), доручення від 04.01.2015 (а.с. 49), лист фірми Пелагіа від 05.05.2015 щодо зміни ціни на товар (а.с. 53, 54), лист фірми Пелагіа від 11.05.2015 з поясненнями щодо розбіжностей та про відсутність каталогів (а.с. 55), лист фірми Пелагіа від 11.05.2015 з даними бухгалтерського обліку (а.с. 56). Крім того, позивач надав відповідачу експортну декларацію постачальника від 26.11.2013 № 080790/2013/233096 (а.с. 47).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивачем для проведення митного оформлення товару у встановленому законом порядку були подані відповідачу всі необхідні документи з дотриманням вимог ч. 2 ст. 58 МК України та пояснення до них. Відтак, розбіжність ціни товару, вказаної у додатку від 05.05.2015 до Контракту від 19.12.2014 № 162S/2014Р і калькуляцією від 10.02.2015, прайс-листом від 08.02.2015, страховим полісом 10.02.2015 № 83623977, відсутність інвойсу від 05.05.2015 № 10030501-1, у додатку від 05.05.2015 № б/н до Контракту від 19.12.2014 № 162S/2014Р, а також не зазначення витрат на зберігання товару, його навантаження і розвантаження у калькуляції від 10.02.2015, на переконання суду, не є свідченням неправильності визначення позивачем числового значення складових митної вартості заявленого до митного оформлення товару (свіжозамороженої і охолодженої риби та субпродуктів). Також, суд зазначає, що законом регламентовано вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, серед яких, зокрема відсутня калькуляція тощо.

Слід зазначити, що посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на МД від 30.04.2015 № 504050002/2015/102630 (а.с. 127-128) як на джерело інформації суд вважає безпідставним, оскільки зазначена декларація подавалась позивачем у квітні 2015 року, тобто у граничний період, в якому співпраця з відповідачем здійснювалась на підставі Меморандуму від 05.05.2014 про взаємодію між Міністерством доходів і зборів України та Асоціацією Українських імпортерів риби та морепродуктів (далі Меморандум). Відповідно до умов Меморандуму, положення якого носять рекомендаційний характер, митна вартість товару добровільно визначалась за резервним (шостим) методом. Однак, починаючи з травня 2015 року, ціни на товар, відображені у Меморандумі, перестали оновлюватись у відповідності до змін ціни на ринку риби та морепродуктів, у звязку з чим позивач почав визначати митну вартість товару за основним (першим методом).

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, оскільки виявлені розбіжності із урахуванням наданих позивачем додаткових документів та пояснень не впливають на числові значення складових митної вартості товару та не підтверджують обраний метод її визначення, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні законні підстави для виникнення обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у відповідача були всі підстави здійснити митне оформлення товару (свіжозамороженої чи охолодженої риби та морепродуктів) за методом, визначеним позивачем у ВМД форми МД-2 № 504050002/2015/102795 основним методом, однак відповідач не зробив цього та прийняв рішення про коригування митної вартості від 12.05.2015 № 504050002/2015/000002/2. Натомість, таке рішення субєкта владних повноважень (митниці) - є протиправним.

Крім того, оскільки картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.05.2015 № 504050002/2015/00011 була видана відповідачем у звязку з прийняттям рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 12.05.2015 № 504050002/2015/000002/2, суд першої інстанції із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки рішення про коригування митної вартості від 12.05.2015 № 504050002/2015/000002/2, дійшов правильного висновку, що картка відмови також є протиправною.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:Ю.В. Дурасова

Суддя:В.Є. Чередниченко

Суддя:Л.П. Туркіна