Ухвала суду № 61912358, 21.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2016 рокусправа № 804/1932/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Поплавського В.Ю. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайпсістем" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пайпсістем" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якому просило (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог):

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.03.2016 року № 0000501305.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.03.2016 року №0000511305.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.03.2016 року №0000562201.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.03.2016 року №0000582201.

5. Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайпсістем" - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 29 березня 2016 року № 0000582201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Пайпсістем" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2251989,00 грн., з яких: за основним платежем 1501326,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 750663,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 29 березня 2016 року № 0000562201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Пайпсістем" визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1595380,00 грн., з яких: за основним платежем 1276304,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 319076,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень від 02.02.2016 №1878, №1879, №1880, №1881, №1882, №1883, №1884 головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок основних галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області - Старішко В.Ю., головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області - Зеленовою А.О., головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок фінансових установ управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області - Шахновським М.В., головним державним ревізором - інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області - Михайловим С.В., головним державним ревізором - інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області - Помазаном P.M., головним державним ревізором - інспектором сектору контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Жовтневому районі М.Дніпропетровська ГУДФС у Дніпропетровській області - Авіловою О.М., головним державним ревізором - інспектором сектору контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Жовтневому районі М.Дніпропетровська ГУДФС у Дніпропетровській області - Коцюбою О.І., наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.01.16 №91 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ПАЙПСІСТЕМ", згідно із п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за № 2755-VI та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ТОВ "ПАЙПСІСТЕМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено Акт №115/04-36-14-01/33717265 від 14.03.2016 р.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- п. 137.10 cт. 137, п.п. 139.1.9 п. 139.1 cт. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток усього у сумі 1 416 502 грн., у тому числі за 1 кв. 2012 року на суму 140 198 грн.. за 2013 рік на суму 8 273 грн., за 2014рік на суму 1 268 031 грн.

- п.198.6 cт. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 967 078 грн., у тому числі за січень 2012 - 66 776 грн., лютий 2012 - 339 869 грн., березень 2012 - 59 107 грн., січень 2014 - 44 358 грн., лютий 2014 - 78 812 грн., березень 2014 - 108 567 грн., квітень 2014 - 100 871 грн., травень 2014 -1 168 718 грн.

- ст. 5 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями), на підставі чого до державного бюджету України підлягає сплаті позитивна курсова різниця, що виникла внаслідок здійснення операцій з повернення передплачених коштів у сумі 42 950,00 грн.

- пп. 168.1.1 п. 168.1 cт. 168, п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме податковим агентом у грудні 2012 та січні-червні 2013р. у повному обсязі не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 1193,18 грн.

- „б" п. 176.2 cт. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку зареєстрованого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020, а також порядку Міндоходів від 21 січня 2014 року N 49, а саме: при заповненні та наданні до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податкових розрахунків за ф. №1 ДФ за 3 кв.2013р., 4кв.2013р., 1кв.2014р., Зкв.2014р. та 4кв.2014р., відображено дані не у повному обсязі".

23 березня 2016 року на підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000501305, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

- № 0000511305, яким Позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 1 964 гривні 58 копійок.

- № 0000562201, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 595 380,00 грн., в тому числі за основним платежем 1 276 304, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 319 076,00 грн.

- № 0000582201, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 2 251 989,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1 501 326,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 750 663,00 грн.

Визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень і було предметом судового розгляду.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами оскаржена не була, а тому остання колегією суддів апеляційного суду в силу приписів ч.1 ст. 195 КАС України переглядається лише в оскаржуваній частині.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ "Пайпсістем", суд першої інстанції виходив з того, що надані первинні бухгалтерські документи по формі та змісту в повній мірі відповідають приписам чинного законодавства та підтверджують реальність вчинюваних позивачем з його контрагентами господарських операцій. При цьому безтоварність господарських операцій не може підтверджуватися тільки відсутністю або неправильністю складання видаткових накладних, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення) визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

З огляду на приписи вказаних законодавчих норм, судом апеляційної інстанції і проводилась перевірка наданих до суду доказів, підтверджуючих, на думку позивача, реальність господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ТОВ «Дніпросфера», ТОВ «Спецторг-Інвест», ТОВ «Гіансар Трейд», ТОВ «Лігос ЛТД», ТОВ «Агрос-Днепр», ТОВ «Плавт Сервіс», ТОВ «Гефест Альянс».

Між ТОВ «Дніпросфера» (продавець) та ТОВ «Пайпсістем» (покупець) укладено договір від 31.12.2013 р. № 311213, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, найменування, кількість, термін передачі та ціна товару визначаються у специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його у порядку та терміни, визначені у специфікації (а.с.215-217 Том 6).

Відповідно до копій специфікацій, які містяться в матеріалах справи, на виконання умов зазначеного договору, позивачу контрагентом поставлявся до клапанів різних моделей наступний товар: комплекти корпусів та кришок, комплекти метизів, комплекти золотників, шпинделя, прокладки, маховики, захлопки, сальники, ковпак до клапана, стакан з пружиною до клапана, гвинт регулювальний, ущільнюючі кільця, комплекти корпусів, штуцерів та фланцями різьбовими, комплекти бугель в зборі та шток за маховиком до клапана, мембр.викон.механізм в зборі, корпуси гранбукси, комплекти шток, втулок різьбових, маховиків до клапана, комплекти дисків з діафграмою, хрестовини, ручку, кулю, корпус в зборі до вентиля кульового муфтового, вісь у комплекті зі шплинтами до клапана тощо.

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору позивачем було надано копії специфікацій, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товару (а.с.57-214 Том 6).

Факт оплати поставленого товару підтверджується відомостями з копій виписок по особовому рахунку позивача (а.с.218-226 Том 6).

Між ТОВ «Спецторг-Інвест» (продавець) та ТОВ «Пайпсістем» (покупець) укладено договір від 30.12.2013 р. №301213, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, найменування, кількість, термін передачі та ціна товару визначаються у специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його у порядку та терміни, визначені у специфікації (а.с.233-235 Том 4).

Відповідно до копій специфікацій, які містяться в матеріалах справи, на виконання умов зазначеного договору, позивачу контрагентом поставлявся наступний товар: до кранів кульових - корпуси, шари запірні, кулі, набори ущільнювачів та метизів, ручки, штоки з гайками та ущільнювачами, рукоятки, метизи, пробки корпусні; болти, фланці, вказувачі рівня; комплекти дисків, клин та шпинделів, метизів та частин кріплення, шпинделя з штурвалом, комплекти сальникового вузла з підшипниковим вузлом - до засувок; корпуси, диски, комплекти валів з рукояткою, ущільнюючі кільця, гумові патрубки - до затворів поворотних; корпуса, кришки, сітки, кріплення - до фільтру фланцевого чавунного тощо.

Факт виконання умов вказаного договору підтверджується долученими до матеріалів справи рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару. Товар, зазначений у відповідній первинній документації, відповідає визначеному у специфікаціях до договору (а.с.103-230 Том 4).

Поставлений товар був оплачений позивачем відповідно до виписок з особового рахунку (а.с.231-232 Том 4).

З ТОВ «Гіансар Трейд» (продавець) ТОВ «Пайпсістем» (покупець) було укладено договір № 210414 від 21.04.2014 р., за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, найменування, кількість, термін передачі та ціна товару визначаються у специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його у порядку та терміни, визначені у специфікації (а.с.235-237 Том 2).

Відповідно до копій специфікацій, які містяться в матеріалах справи, на виконання умов зазначеного договору, позивачу контрагентом поставлявся наступний товар: до кранів - корпуси, кулі з регулюючим отвором крана, шпинделя, комплекти кріплень; фланці, шпильки, гайки тощо.

Реальність здійснення господарських операцій за вказаним договором підтверджується податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, специфікаціями, актами звірок, довіреності на отримання матеріальних цінностей (а.с.226-249 Том 2).

Поставлений товар було використано позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується наявними у матеріалах справи фотоматеріалами (а.с.172-245 Том 1).

По взаємовідносинам з ТОВ «Агрос-Днепр» позивачу контрагентом було поставлено наступний товар: корпуси, диски, осі у комплекті з шплинтами, ущільнюючі кільця, золотники, кришки в комплекті з прокладкою, хрестовини, сітки, шпинделя в зборі з маховиком, комплекти сальників з набивкою - до клапанів; прокладки, втулки, гумові кільця, пружини, прокладки, гайки притискні, диски пружні, розетки, п'ята, шестерні тощо.

На підтвердження факту поставки вказаного товару ТОВ "Агрос-Днепр" позивачем надавались до суду договір від 01 квітня 2014 року № 010414, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, специфікації, рахунки-фактури (а.с.242-246 Том 5, а.с.1-55 Том 6).

При цьому відповідно до договору № 031114 від 03.11.2014 р. право вимоги за договором № 210414 від 21.04.2014 р. було відступлене ТОВ «Агрос-Днепр» на користь ТОВ «Тай-Пан». Оплата за вказаним договором була проведена позивачем на користь ТОВ «Тай-Пан» відповідно до виписок з особових рахунків (а.с.241-249 Том 2).

Між ТОВ «Лігос ЛТД» (продавець) та ТОВ «Пайпсістем» (покупець) було укладено договір № 280314 від 28.03.2014 р., за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, найменування, кількість, термін передачі та ціна товару визначаються у специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його у порядку та терміни, визначені у специфікації (а.с.234-236 Том 5).

Матеріалами справи підтверджено, що товар, а саме: корпуси, шари запірні, рукоятки, комплекти метизів, шток, гайок з ущільнювачами, корпуса з кришками, комплекти шпинделів та клин - до крану, комплекти корпусу та сідел, кришки в комплекті з прокладкою, клин в зборі, комплекти шпинделів з маховиком, комплекти підшипникового та сальникового вузлів - до засувки, прокладки, кільця гумові, тощо відповідно до специфікацій було поставлено продавцем позивачу, що підтверджується податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, специфікаціями, актами звірок, довіреностями на отримання матеріальних цінностей (а.с.192-233 Том 5).

При цьому відповідно до договору № 14102014 від 14.10.2014 р. право вимоги а договором 280314 від 28.03.2014 р. було відступлене ТОВ «Лігос ЛТД» на користь ТОВ «Тай-Пан» (а.с.238-239 Том 5).

Реальність взаємовідносин позивача з ТОВ «Плавт Сервіс» підтверджується долученими до матеріалів справи податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, специфікаціями, відповідно до яких позивачу було поставлено фланець та затвор дисковий поворотний сталевий приварний, рахунками-фактурами, довіреностями на отримання матеріальних цінностей, виписками з особового рахунку (а.с.17-32 Том 3).

ТОВ "Гефест Альянс" було поставлено позивачу відповідно до специфікацій засувки, запірні клапани різних моделей, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, специфікацій, рахунків-фактур (а.с.34-42 Том 3).

Виходячи із змісту перелічених вище документів в їх сукупності, якими позивач підтверджує виконання договорів з конграгентами, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з надання послуг, фактичний рух активів та зміни у майновому стані позивача.

При цьому колегія суддів зазначає, що відсутність певних реквізитів у видаткових накладних, зокрема відсутність прізвища особи, яка їх прийняла, за відсутності у податкового органу претензій до оформлення іншої первинної документації, не свідчать про відсутність фактичного вчинення господарської операції, а також про не підтвердження факту поставки спірного товару.

Фактично висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між Позивачем та його контрагентами були, зокрема здійснені на підставі інформації, отриманої з баз даних по ланцюгу постачання. Разом з тим, така інформація міститься у базах даних без встановлення у судовому порядку будь-яких висновків стосовно документального підтвердження та реальності господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Отже, висновки податкового органу, зроблені з огляду на інформацію, що міститься в базах даних, носять характер припущень про те, що у вказаних контрагентів відсутні власні основні засоби, складські приміщення, трудові ресурси, транспортне та торгівельне обладнання, при цьому відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

Крім того, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

До того ж, як вбачається з пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні апеляційного суду, податковий орган не має зауважень щодо податкового обліку позивача при укладенні угод з вказаними контрагентами, а саме відносно руху товару, його оплати та використання у власній господарській діяльності.

Натомість, висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій сформовані, виходячи з ненадання податкової звітності контрагентами позивача за вказаний період, що в силу приписів ст.61 Конституції України, є неприпустимим, тому як юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайпсістем" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Чабаненко