Рішення № 61912124, 04.10.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2016 р. Справа № 911/3041/16

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської

області “Броваритепловодоенергія”, Київська обл., м. Бровари

про стягнення 2126,53 грн.

за участю представників

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі – позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до комунального підприємства Броварської міської ради Київської області “Броваритепловодоенергія” (далі – відповідач) про стягнення 2126,53 грн., з яких 1126,69 грн. пені, 60,99 грн. 3% річних та 938,85 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 2383/15-РО-17 від 29.12.2014 р. купівлі-продажу природного газу в частині своєчасної оплати за природній газ, у зв’язку з чим позивачем на підставі п. 7.2. договору нараховано відповідачу 1126,69 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 60,99 грн. 3% річних та 938,85 грн. інфляційних втрат.

04.10.2016 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив № 01-2333 від 04.10.2016 р., в якому відповідач, посилаючись на ст. 233 ГК України, просить суд зменшити розмір пені на 95 %, у зв’язку з тяжким фінансовим становищем відповідача.

Представник позивача у судове засідання 04.10.2016 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103256342883.

Представник відповідача у судове засідання 04.10.2016 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103256342875, а також відзивом відповідача № 01-2333 від 04.10.2016 р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2014 р. між публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області “Броваритепловодоенергія” (покупець) було укладено договір № 2383/15-РО-17 купівлі-продажу природного газу (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов’язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями.

Згідно з п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. газ обсягом до 16,28 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.): І кв. 9,14 (січень 3,48, лютий 3,03, березень 2,63); ІІ кв. 0,65 (квітень 0,65, травень 0, червень 0); ІІІ кв. 0 (липень 0, серпень 0, вересень 0); ІV кв. 6,49 (жовтень 0,91, листопад 2,42, грудень 3,16).

Обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі – планований обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі ± 5% (плюс/мінус п’ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно з п. 2.1. цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (підпункти 2.1.1., 2.1.2. пункту 2.1. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність пов’язану з правом власності на газ.

Відповідно до п. 3.4. договору акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п. 5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що всього до сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ – 4050,84 грн.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В п. 11 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015 р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Додатковими угодами № 1 від 10.02.2015 р., № 2 від 10.03.2015 р., № 3 від 15.04.2015 р., №4 від 15.05.2015 р. № 5 від 30.06.2015 р. № 6 від 20.07.2015 р., № 8 від 15.10.2015 р., № 9 від 22.10.2015 р. та № 10 від 25.11.2015 р. до договору № 2383/15-РО-17 від 29.12.2014 р., які містяться в матеріалах справи, сторони змінювали ціну за 1000 куб.м. природного газу.

На виконання умов договору у січні-грудні 2015 р. позивач передав, а відповідач прийняв 13,05 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 57807,72 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 р. на суму 9722,02 грн., 28.02.2015 р. на суму 11510,33 грн., 31.03.2015 р. на суму 14717,10 грн., 30.04.2015 р. на суму 6336,48 грн., 16.12.2015 р. на суму 8969,79 грн. та від 31.12.2015 р. на суму 6552,00 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками.

Відповідач за отриманий природний газ розрахувався у повному обсязі, проте за актами приймання-передачі природного газу від 28.02.2015 р. на суму 11510,33 грн., 31.03.2015 р. на суму 14717,10 грн., 16.12.2015 р. на суму 8969,79 грн. та від 31.12.2015 р. на суму 6552,00 грн. оплати здійснював несвоєчасно, що підтверджується довідкою позивача про операції по підприємству «Броваритепловодоенергія БМР КП» за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2016 р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв’язку з несвоєчасною оплатою відповідачем природного газу, позивач на підставі п. 7.2. договору просить стягнути з відповідача 1126,69 грн. пені, нарахованої на прострочену заборгованість відповідача за лютий 2015 р., березень 2015 р., листопад 2015 р. та грудень 2015 р. за загальний період з 15.03.2015 р. по 26.01.2016 р.

Згідно з ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов’язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відтак суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 1126,69 грн. пені, нарахованої на прострочену заборгованість відповідача за лютий 2015 р., березень 2015 р., листопад 2015 р. та грудень 2015 р. за загальний період з 15.03.2015 р. по 26.01.2016 р.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 60,99 грн. 3% річних, нарахованих на прострочену заборгованість відповідача за лютий 2015 р., березень 2015 р., листопад 2015 р. та грудень 2015 р. за загальний період з 15.03.2015 р. по 26.01.2016 р.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок 3 % річних є арифметично вірним, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 60,99 грн. 3 % річних, нарахованих на прострочену заборгованість відповідача за лютий 2015 р., березень 2015 р., листопад 2015 р. та грудень 2015 р. за загальний період з 15.03.2015 р. по 26.01.2016 р.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 938,85 грн. інфляційних втрат, нарахованих на прострочену заборгованість відповідача за лютий 2015 р. за період з 01.04.2015 р. по 30.04.2015 р.

Однак, наданий розрахунок інфляційних втрат є невірним, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Як вбачається з довідки позивача про операції по підприємству «Броваритепловодоенергія БМР КП» за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2016 р., 30.04.2015 р. відповідачем було оплачено заборгованість за лютий 2015 р. Тобто, у період нарахування інфляційних втрат не може включатися день оплати, а саме 30.04.2015 р.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи вищевикладене, позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за період, в якому заборгованість відповідача існувала менше місяця, а саме з 01.04.2015 р. по 30.04.2015 р., оскільки заборгованість відповідача у вказаному періоді виникла 15.03.2015 р., а була сплачена 30.04.2015 р. в день, який не включається до періоду, за який здійснюється нарахування інфляційних втрат.

Оскільки найменший період нарахування інфляційних втрат складає місяць, то вимога позивача про стягнення з відповідача 938,85 грн. інфляційних втрат не підлягає задоволенню.

Як вже зазначалось, 04.10.2016 р. відповідачем подано відзив № 01-2333 від 04.10.2016 р., в якому відповідач, посилаючись на ст. 233 ГК України, просить суд зменшити розмір пені на 95 %, у зв’язку з тяжким фінансовим становищем відповідача. Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання, оскільки зазначені відповідачем обставини не є виключними, а розмір пені є незначним.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства Броварської міської ради Київської області “Броваритепловодоенергія” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 3 А, код 13711949) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) 1126,69 грн. (одну тисячу сто двадцять шість грн. 69 коп.) пені, 60,99 грн. (шістдесят грн. 99 коп.) 3% річних та 769,62 грн. (сімсот шістдесят дев’ять грн. 62 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 11.10.2016 р.

Суддя О.О. Рябцева