Ухвала суду № 61911874, 10.10.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 жовтня 2016 року Справа № 922/172/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А.(доповідач), суддів:Іванової Л.Б., Козир Т.П., розглянувши касаційну скаргу Фірми "Декарт" Товариства з обмеженою відповідальністюна постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2016у справі№ 922/172/16Господарського суду Харківської областіза позовомОСОБА_4доФірми "Декарт" Товариства з обмеженою відповідальністю,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторонівідповідачаВиконавчий комітет Харківської міської ради,

провизнання недійсним рішенняВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

09.08.2016 Фірма "Декарт" ТОВ (відповідно до штемпеля на конверті доданого до скарги) звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2016.

01.09.2015 набрав чинності Закон України № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, визначено, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Правовий аналіз положень Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що розрахунок судового збору повинен здійснюватися виходячи зі ставок, встановлених цим Законом на момент подачі касаційної скарги, який обчислюється з урахуванням ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі з урахуванням уточнення позовних вимог є визнання недійсними рішення Зборів учасників Фірми "Декарт" ТОВ від 12.06.2007 та від 22.11.2007, затвердженими відповідними протоколами, та визнання недійсними Статутів Фірми "Декарт" ТОВ від 20.06.2007 та від 13.12.2007.

Виходячи з того, що предметом спору у даній справі є 4 немайнові вимоги заявник касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір, виходячи зі ставок, що визначені підпунктом 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", тобто 6614,4 грн. ((1378,00 грн. х 120%) х 4) .

Таким чином, додане до касаційної скарги платіжне доручення №115 від 04.08.2016 на суму 1653,60 грн. не може бути визнана належним доказом сплати скаржником судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Фірми "Декарт" Товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 у справі №922/172/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя Л.А. Гольцова

Судді Л.Б. Іванова

Т.П. Козир