Ухвала суду № 61911360, 29.08.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 серпня 2016 р. справа 804/5470/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Гончарова І.А., перевіривши матеріали позовної заяви Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Казенного підприємства "Південукргеологія" про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Казенного підприємства "Південукргеологія" про стягнення заборгованості.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

У відповідності до ч.3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості на загальну суму 89496,71 грн. свідчать про майновий характер позовних вимог

Отже за заявлені позовні вимоги майнового характеру позивачу необхідно надати оригінал документу про сплату судового збору на загальну суму 1378 грн.

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів сплати судового збору в розмірі, визначеному Законом України “Про судовий збір”.

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.88 КАС України).

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.87, 88 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.88 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до ч.1 ст.10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з ч.2 ст.10 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

З урахуванням вимог ст.88 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”. Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас, відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови у задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Суд зазначає, що клопотання позивача не містить обґрунтувань відстрочення сплати судового збору та до клопотання не надано жодних доказів, у зв’язку з чим в задоволенні клопотання слід відмовити.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору за подання позову майнового характеру в розмірі 1378 грн.

Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 106-108, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, –

у х в а л и в:

Позовну заяву залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення без руху для усунення недоліків, а саме: позивачу необхідно надати до суду оригінал документу про сплату судового збору у відповідності до встановлених ставок судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру в розмірі 1378 грн.

В разі невиконання ухвали і не усунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка подала позов.

Копію ухвали направити позивачу

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя І.А. Гончарова