Рішення № 61910198, 11.10.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3577/15-ц

Провадження № 2/639/1513/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 року Жовтневий районний суд м. Харкова

У складі: головуючого судді Труханович В.В.

за участю секретаря - Малойван Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення виконкому Жовтневої районної ради, свідоцтва про право власності на житло та скасування державної реєстрації права власності, суд

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів та просить ухвалити рішення, на підставі якого визнати недійсним рішення виконкому Жовтневої районної ради від 06.11.2007 року, №76-9, яким ОСОБА_2 були виділені на сім*ю 2 особи, в якості підсобних, з правом приватизації, приміщення суміжної квартири №2, яка складалась з кімнати площею 15,5 кв.м, кухні 12,27 кв.м, веранди 8,2 кв.м; визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло, реєстраційний номер 6-08-294371П1 від 17.06.2008 року, видане ОСОБА_2, ОСОБА_3 про приватизацію квартири АДРЕСА_1, площею 85,1 кв.м; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 на приміщення квартири АДРЕСА_1, площею 85,1 кв.м.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що по пров. Володарського в м. Харкові розташований багатоквартирний будинок №11, який в теперішній час складається з трьох квартир №№ 1,3,4.

Рішенням від 01.11.1988 року № 179-49 виконкому Жовтневої районної ради народних депутатів Харківської області будинок №11 по пров. Володарського в м. Харкові визнаний ветхим з процентом фізичного зносу 65,5%.

На підставі договору дарування позивач є власником однокімнатної квартири №3 в даному будинку, загальною площею 38,2 кв.м. Квартира обладнана пічним опаленням.

Власником квартири №1 даного будинку є відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 Дана квартира була також однокімнатною, однак її площа була збільшена та вона стала двокімнатною на підставі рішення виконкому Жовтневої районної ради від 06.11.2007 року № 76-9, яким ОСОБА_2 були виділені на сім*ю 2 особи, в якості підсобних, з правом приватизації, приміщення суміжної квартири №2.

Позивач вважає, що відповідачі незаконно отримали право на розширення житлової площі, оскільки незаконно були поставлені на квартирний облік і незаконно отримали в якості розширення приміщення квартири №2.

На думку позивача, відповідно до вимог чинного житлового законодавства не передбачено надання громадянам житлових приміщень для використання їх в якості підсобних, що додатково свідчить про незаконність покращення житлових умов ОСОБА_2 за рахунок квартири №2.

За таких обставин, ОСОБА_1 вважає незаконним рішення виконкому Жовтневої райради від 06.11.2007 року №76-9 про виділення ОСОБА_2 на сім*ю 2 особи, в якості підсобних, з правом приватизації, приміщення суміжної квартири №2 та просить його скасувати.

Відповідно, являється незаконною подальша приватизація відповідачами вказаних приміщень, оскільки приватизація аварійних приміщень також заборонена.

Вищевикладені обставини вимусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 06.11.2013 року, заявлений позов підтримав, з підстав, які викладені у рішенні вище.

Представник відповідача ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_5, який діє на підставі договору про надання правових послуг, в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав, просив у його задоволені відмовити, посилаючись на безпідставність.

Інші відповідачі в судове засідання не зявились, про день, час та місце слухання справи повідомлялися, про причину неявки суд не повідомили. У звязку з чим, з урахуванням думки представників позивача та відповідача, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, що не зявилися та ухвалити по справі рішення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до ч. 3 ст.10, ч. 2 ст.59, ч. 1, ч. 4 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що на підставі договору дарування квартири від 10.10.2013 року, ОСОБА_1 на праві власності належить квартира №3, що розташована за адресою: м. Харків, провулок Володарського, будинок №11. Право власності зареєстровано у встановленому законом порядку. ( т.1 а.с.6-8)

Рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Харкові ради від 01.11.1988 року № 179-49 було визнано будинок №11, літ. «А» по пров. Володарського в м. Харкові ветхім, знос становить 65,5%. ( т.1 а.с. 15)

Рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Харкові ради від 06.11.2007р. №76-9 було надано гр. ОСОБА_2 на сім'ю у дві особи вільну суміжну квартиру №2 (кімната площею 15,5 кв.м., кухня - 12,27 кв.м., веранда - 8,2 кв.м.) у будинку №11 по пров. Володарського під підсобне приміщення з правом приватизації. ( т.1 а.с. 9)

Як вбачається з тексту даного рішення, воно було прийнято на підставі заяви ОСОБА_2, який перебував на квартирному обліку.

13.06.2008 року Харківським міським Бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на квартиру № 1 в житловому будинку №11 по пров. Володарського в м. Харкові, відповідно до якого зазначена квартира складається з однієї житлової кімнати площею 20,1 кв.м., кухні 9,3 кв.м., сіни -14,4 кв.м., вбудованої шафи 5,3 кв.м.,та підсобних приміщень №6-8 загальною площею 36,0 кв.м. ( т.1 а.с. 12-14)

17.06.2008 року Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради згідно з розпорядженням від 17.06.2008р. №3378П було видане свідоцтво про право власності на житло,реєстраційний номер 6-08-294371П, відповідно до якого гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно мають на праві спільної власності квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 по 1/2 частині кожен. Загальна площа квартири становить 85,1 кв.м. ( т.1 а.с. 10-11)

Відповідно до ст.54 Житлового кодексу України, якщо вквартирі,вякійпроживаєдва або більше наймачі, звільнилося неізольоване жиле приміщення, воно надається наймачеві суміжного приміщення.

Ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі,на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житловихумов(стаття34), надаєтьсяйому,авразівідсутностітакого наймача - іншому наймачеві,який проживає в тій же квартирі.При цьомузагальний розміржилоїплощіне повинен перевищувати норми,встановленоїстаттею 47 цього Кодексу, крім випадків, коли наймач або член його сім'їмає право на додаткову жилу площу.Якщо розмір ізольованої кімнати,що звільнилася,є меншим завстановленийдлянадання одній особі,зазначенакімнатаувсіхвипадкахпередається наймачеві на його прохання.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про приватизацію державного майна», приватизація державного майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований обєкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Стаття 5 зазначеного Закону зазначає, що до обєктів державної власності, що підлягають приватизації належить, у тому числі, окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких це майно розташовано.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив про те, що рішення виконкому від 06.11.2007 року про виділення ОСОБА_2 приміщення квартири АДРЕСА_3 є незаконним, оскільки відповідач незаконно був поставлений на квартирний облік, а тому незаконно отримав в якості розширення дане приміщення квартири. Також зазначив, що дане приміщення є ветхим, а тому не може бути надано для покращення житлових умов. З цих підстав він просив суд визнати недійсним рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Харкові ради від 06.11.2007р. №76-9 та свідоцтво про право власності на житло,реєстраційний номер 6-08-294371П від 17.06.2008 року.

Суд не може погодитися з такою позицією представника позивача, оскільки рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.02.2014 року, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_2 перебував на квартирному обліку, та потребував поліпшення житлових умов, а також суд врахував той факт, що будинок ветхий і повторному заселенню не підлягав і прийшов до висновку про правомірність надання гр. ОСОБА_2 у найм вільної суміжної квартири №2 по пров. Володарського в м. Харкові під підсобне приміщення з правом приватизації.

Крім того, даним рішенням встановлено, що будь-яких обмежень щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 станом на 17.06.2008р. встановлено не було, та суд прийшов до висновку про правомірність передачі гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3 у власність зазначеної квартири.

Вищезазначеним рішенням суд відмовив у задоволені позову ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасуванні рішення виконавчого комітету № 76-9 від 06.11.2007 року та визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло №6-8-94371П1 від 17 червня 2008 року. ( т.1 а.с. 133-136; 137-140)

Відповідно до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини, на які посилається позивач ОСОБА_1 встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому не потребують доказуванню при розгляді даної справи.

Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_1 в даній частині, суд також виходить з того, що остання в супереч вимогам ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надала суду доказів стосовно того, що колишня квартира АДРЕСА_4 на день приватизації, тобто станом на 17.06.2008 року, перебувала в аварійному стані.

Відповідно дост.393 ЦК Україниправовийакторганудержавної влади, органу влади АвтономноїРеспублікиКримабо органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника,запозовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Судом було встановлено, що позивач ніколи не була власником приміщень колишньої квартири АДРЕСА_5, а тому суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Харкові ради №76-9 від 06.11.2007 року не порушує право власності ОСОБА_1, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивач просить суд скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 на приміщення кв.№1 будинку №11 по пров. Володарського в м. Харкові, площею 85,1 кв.м.

Як було встановлено судом раніше, на підставі свідоцтва про право власності на житло,реєстраційний номер 6-08-294371П від 17.06.2008 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить кожному по 1/2 частині квартири .№1 буд. №11 по пров. Володарського в м. Харкові, площею 85,1 кв.м.

Статтями 317, 319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї.

Згідно ч. 4ст. 41 Конституції України, ч. 1ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на законних підставах набули у власність вищезазначене житлове приміщення, а тому підстави для скасування державної реєстрації у суду відсутні.

Крім того, відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_1 в повному обсязі, суд виходить з положень ст. 3 ЦПК України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Отже, при розгляді справи суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Як було зазначено у рішенні вище, право власності на квартиру АДРЕСА_6 позивач ОСОБА_1 отримала 10.10.2013 року на підставі договору дарування квартири.

Власником приміщень колишньої квартири №2 вищевказаного будинку, ОСОБА_1 ніколи не була, тому суд вважає, що позивач ОСОБА_1 не довела, що діями відповідачів та оспорюваними нею рішеннями органу місцевого самоврядування та органу приватизації порушені, невизнані або оспорені її законні права, свободи чи інтереси.

Даючи оцінку вищезазначеному, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

На підставі вимог ст. 88 ЦПК України, судові витрати на користь позивача не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 383, 393 ЦК України, ст. ст. 47, 54, 150 ЖК України, Законом України «Про приватизацію державного майна», суд

ВИРІШИВ :

У задоволені позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення виконкому Жовтневої районної ради, свідоцтва про право власності на житло та скасування державної реєстрації права власності відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту одержання його копії.

Суддя В. В. Труханович