Постанова № 61907972, 05.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 522/5518/16-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Кравчук Т.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

за участю секретаря Сємак О.М.,

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

30.03.2016р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови №188 від 11.03.2016р. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що про наявність спірної постанови вона дізналася лише після отримання її копії по пошті; вважає, що оскільки відповідачем порушена процедура та порядок притягнення її до адміністративної відповідальності, тому постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 22.06.2016р. позовні вимоги задоволенні.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.11.2015р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області з заявою про призначення та проведення перевірки за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що співвласниками житлового будинку друга половина будинку перероблена в нежитлове приміщення та в ньому розташований цех по виробництву тротуарної плитки. / а.с.37/

На підставі вказаної заяви Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області були видано направлення №3042 від 13.11.2015р. про проведення позапланової перевірки. /а.с.30/

17.11.2015р. Департаментом Державного архітектурно-будівельного контролю у Одеській області була проведена перевірка будівельних споруд за адресою: АДРЕСА_1, про що складений акт. Перевіркою встановлено, що на підставі договору дарування від 30.07.2014р. № 2110, власниками ? частини житлового будинку в рівних частках кожному за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Власниками іншої ? частини житлового будинку в рівних частках кожному є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на підставі договору дарування №2086. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було здійснено реконструкцію всього житлового будинку під нежитлове приміщення для виробництва тротуарної плитки (зокрема, без відома та згоди співвласників), у кімнатах яких встановлено спеціальне обладнання вібро-стіл для виробництва тротуарної плитки та бордюрів, місця для зберігання продукції, бокси для зберігання будівельних матеріалів, резервуари з водою та інше обладнання, без відповідних довільних документів; документів дозвільного характеру на початок виконання будівельних робіт, готовності об'єкту до експлуатації Департаментом за даною адресою не реєструвалось та під час проведення перевірки забудовником не надано. /а.с.32-34/ Перевірка проводилась у присутності ОСОБА_5, ОСОБА_1, від отримання акту вони відмовилися 16.11.2015р., про що зроблений запис у акті. /а.с.34/

17.11.2015р. Департаментом Державного архітектурно-будівельного контролю у Одеській області складений протокол про призначення розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 о « 16:00» 27.11.2015р., при цьому в протоколі зроблена відзнака, що ОСОБА_1 від його отримання відмовилася, та другий примірник протоколу надісланий їй поштою 23.11.2015р. /а.с.35-38/

17.11.2015р. Департаментом Державного архітектурно-будівельного контролю у Одеській області винесений припис про усунення виявлених недоліків в строк до 17.12.2015р., від отримання вказаного припису ОСОБА_1 відмовилася, та другий примірник припису був надісланий їй поштою 23.11.2015р. /а.с.39-41/

Листом № 01/11,14280 ОСОБА_1 були направлені поштою оригінал акту перевірки, оригінали протоколу про правопорушення, оригінал пропису від 17.11.2015р. /а.с.54/ Згідно поштового повідомлення ОСОБА_1 отримала вказані документи 26.11.2015р. /а.с.52/

26.02.2016р. Департаментом Державного архітектурно-будівельного контролю у Одеській області була проведена повторна позапланова перевірка вимог за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складений акт, яким встановлено невиконання ОСОБА_6 вимог припису від 17.11.2015р. /а.с.57/ Перевірка проводилась у присутності ОСОБА_6, від підпису акту вона відмовилась.

26.02.2016р. складений протокол про призначення розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 о « 10:00» 11.03.2016р., при цьому в протоколі зроблена відзнака, що другий примірник протоколу надісланий їй поштою 26.02.2015р. /а.с.58-61/

26.02.2016р. Департаментом Державного архітектурно-будівельного контролю у Одеській області винесений припис про усунення виявлених недоліків в строк до 26.03.2016р., від отримання вказаного припису ОСОБА_1 відмовилася, та другий примірник був надісланий їй поштою. /а.с.62-64/

На підставі акту перевірки від 26.02.2016р., припису від 26.02.2016р., протоколу про адміністративне правопорушення від 26.02.2016р. Департамент Державного архітектурно-будівельного контролю у Одеській області виніс постанову №188 від 11.03.2016р., якою ОСОБА_1 була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 188-42 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 6800 грн./а.с.69-72/ Копія постанови надіслана 14.03.2016р. поштою. /а.с.72/

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернулася до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Однією з функцій управління у сфері містобудівної діяльності є контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Закон України „Про регулювання містобудівної діяльності" у частині першій ст.41 визначає державний архітектурно-будівельний контроль як сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно ч.2 ст.41 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 2 п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою КМ України від 09.07.2014 року №294, Держархбудінспекція України та її територіальні органи мають право, зокрема: проводити перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; дотримання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; розглядати справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень; зупиняти підготовчі та будівельні роботи, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; видавати обов'язкові до виконання приписи щодо: а) усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; в) усунення порушень вимог законодавства у сфері житлово-комунального господарства; складати акти перевірок у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства; складати протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства, накладати штрафи відповідно до законодавства; здійснювати контроль за виконанням виданих приписів про усунення порушень, тощо.

Згідно Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень шляхом проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, підставами для проведення якої є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Згідно п.16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно п.17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (надалі - припис).

Згідно ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У відповідності до ч.7 ст.376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Згідно ст.38 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

При проведенні перевірки було встановлено, що позивач використовує належну їй половину житлового будинку для виробництва тротуарної плитки.

На підставі договору дарування від 30.07.2014р. №2110, власниками ? частини житлового будинку в рівних частках кожному за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Власниками іншої ? частини житлового будинку в рівних частках кожному є ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_5 на підставі договору дарування №2086.

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, зокрема, ним є право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 320 цього ж кодексу встановлено, що власник має право використовувати свої майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 1.4.4. підпункту 1.4 пункту 1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 заборонено перепланування жилих будинків, жилих і нежилих приміщень у жилих будинках, у випадку, якщо це погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі.

Тому, Правила передбачають обов'язок особи, яка звернулася за наданням відповідного дозволу, надати письмовий документ про погодження переобладнання приміщення у будинку із співвласником цього приміщення, або з іншими співвласниками будинку, тільки у випадку, якщо переобладнання або перепланування жилого приміщення вплине на умови експлуатації інших приміщень у будинку, які перебувають у спільній власності або користуванні мешканців будинку, та самого будинку у цілому.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 стали використовувати житлове приміщення належної їм частки житлового будинку з промисловою метою для виробництва тротуарної плитки, при цьому не отримали згоди співвласників другої половини будинку. При проведенні перевірки були виявлені порушення містобудівного законодавства, однак позивачі не звернулися у передбаченому законом порядку до органів влади щодо переведення належної частини житлового будинку у нежитлове, доказів звернення до відповідних органів суду не надали.

Крім цього, згідно договору оренди землі від 22.10.2015р. земельна ділянка по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, передана у оренду ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). /а.с.108-110/

Отже, земельна ділянка передана в оренду ОСОБА_1 та іншим співвласникам житлового будинку для непромислової мети, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Таким чином, позивачем порушений передбачений порядок використання земельної ділянки, не враховані інтересі інших співвласників житлового будинку при використані житлового приміщення як нежитлового для виробництва, таким чином вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 188-42 КУпАП адміністративним правопорушенням є невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, яке тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області провів перевірки на підставі і в порядку передбаченому законом, а позивач у порушення вимог законодавства допустила невиконання законних вимог (приписів).

З огляду на викладене, суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, а тому в порядку ст.202 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у позові.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.94 КАС України та відстрочена апелянту, згідно з ст.88 КАС України, сплата судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 94, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області задовольнити, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2016 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведення перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Стягнути з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №:31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32коп.

Постанова набирає законної сили негайно після проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія