Ухвала суду № 61907237, 05.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 484/3245/15-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Закревський В.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 липня 2016 року за заявою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Чухліб І.В. про зміну способу виконання постанови суду від 25 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Первомайськ та Первомайському районі Миколаївської області про визнання нечинним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016р. по справі №484/3245/15-а визнано протиправними дії УПФУ в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області щодо зменшення розміру пенсійних виплат ОСОБА_2 з 01.08.2014 року та зобов'язано УПФУ в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області поновити останньому виплату пенсії у розмірах, визначених постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.03.2012р. у справі № 1421/104/12 та рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13.05.2010р. у справі №2- 984/10, а саме, в розмірі 8 733 грн., з 01 серпня 2014 року та здійснити відповідні нарахування та виплати.

В червні 2016 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Чухліб І.В. звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області із заявою про зміну способу виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016р. із зобов'язання УПФУ в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області поновити виплату ОСОБА_2 пенсії та здійснити відповідні нарахування і виплати на стягнення з УПФУ на користь ОСОБА_2 нарахованих боржником коштів в сумі 70726,73 грн.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.07.2016р. заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області задоволено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Первомайське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить визнати ухвалу від 12.07.2016р. нечинною та прийняти нову ухвалу, якою закрити провадження у справі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при зверненні із заявою в порядку ст.263 КАС України державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області фактично просив змінити не спосіб виконання рішення суду, а змінити судове рішення по суті позовних вимог та вирішити додаткову вимогу, яка не була предметом розгляду. Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не враховано, що в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволених вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій.

Також, апелянт посилається на те, що підставою для зміни способу і порядку виконання рішення суду є наявність обставин, які роблять виконання неможливим, тоді як у даному випадку виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016р. можливе, хоча і за певних обставин - наявність відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 263 КАС передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Як зміну способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлені раніше порядок і спосіб. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Апеляційний суд встановив, що 09 червня 2016 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51384604 з виконання виконавчого листа Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.04.2016р. №484/3245/15-а, якою боржнику надав строк на самостійне виконання рішення суду.

Листом від 16.06.2016р. Первомайське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області повідомило старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Чухліб І.В. про виконання зобов'язальної частини рішення суду шляхом нарахування 70726,73 грн., які підлягають виплаті на користь ОСОБА_2, та включення вказаної суми в додаткову відомість. Також, Управління зазначило, що виплата донарахованої суми буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

При зверненні до суду із заявою в порядку ст.263 КАС України державний виконавець посилається на те, що нарахована сума не була виплачена на користь позивача. Зазначений виконавчий документ не може бути скерований до органу Державної казначейської служби України для виконання в порядку Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у зв'язку з тим, що рішення прийнято про зобов'язання вчинити дії, а не про стягнення коштів.

Аналізуючи зміст вимог заяви вбачається, що державним виконавцем ставиться питання фактично змінити по суті судове рішення та вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття Одеським апеляційним адміністративним судом постанови від 25.02.2016р. У справі, що розглядається, суд для відновлення права ОСОБА_2 прийняв постанову про зобов'язання УПФУ поновити виплату пенсії позивачу з 01 серпня 2014 року та здійснити відповідні нарахування і виплати, що відповідало заявленим у позові вимогам. Розрахунок суми належної ОСОБА_2 пенсії суд не здійснював, тому, змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначений перерахунок на стягнення конкретної суми цього перерахунку, суд змінив постанову по суті, вийшовши, при цьому, за межі позовних вимог та вирішивши питання, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою, як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, та способом виконання судового рішення, як одного з його заходів, чим вирішив додаткову позовну вимогу за відсутності на це процесуальних повноважень.

Встановлені судом обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 263 КАС було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум пенсії буде здійснена УПФУ після надходження відповідних сум із державного бюджету.

Посилання державного виконавця на неможливість виконання рішення суду зобов'язального характеру щодо проведення пенсійних виплат у зв'язку з відсутністю такого виду рішень у визначеному статтею 2 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» переліку рішень, виконання яких гарантовано державою, не заслуговують на увагу, оскільки з огляду на положення статті 124 Конституції України та статті 14 КАС України постанови в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов'язання відповідача вчинити певні дії чи стягнення з нього коштів).

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що зміна на підставі статті 263 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом, відповідно до статті 162 КАС України, при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. А відтак, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання органу ПФУ здійснити виплату із зобов'язання на стягнення такої виплати є незаконною.

Аналогічну правову позицію при вирішенні спорів цієї категорії неодноразово висловлено Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 11 листопада 2014 року №№ 21-394а14, 21-475а14, від 13 січня та 17 лютого 2015 року №№ 21-604а14, 21-622а14 відповідно та від 14 квітня 2015 року №21-78а15.

За таких підстав, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України.

Поряд з цим, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення вимог апеляційної скарги про визнання ухвали від 12.07.2016р. нечинною та закриття провадження у справі, оскільки на це відсутні підстави, передбачені ст.203 КАС України. А відтак, апеляційна скарга Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199 ч.1 п.6, 202 ч.1 п.4, 205 ч.1 п.3, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області задовольнити частково.

Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 липня 2016 року скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Чухліб І.В. про зміну способу виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року у справі №484/3245/15-а - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 07.10.2016р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Запорожан Д.В.

Шляхтицький О.І.