Ухвала суду № 61907234, 05.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Справа № 876/8269/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В.,Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 22.04.2015 року звернулась до суду із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» №13021702 від 26.12.2014 року, яким донараховано до сплати податку на доходи фізичних осіб в розмірі 11235,94 грн., в тому числі штрафну санкцію в розмірі 2179,19 грн. і штраф за неподання податкових декларацій про доходи та майновий стан за 2011-2013 роки в розмірі 340,00 грн., як таке, що винесене з порушенням діючих вимог законодавства та ґрунтується на недостовірних, неправдивих даних.

В обґрунтування вимог зокрема зазначає, що відповідно до Акта перевірки від 02.12.2014 року №3001/17-2/НОМЕР_1 висновок відповідача про вчинення позивачем порушень податкового законодавства України, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб, ґрунтується виключно на припущеннях зроблених з аналізу відомостей з ЦБД ДРФО та листа-відповіді ПАТ АКБ «Банк Львів» вх. №46808/10 від 11.08.20014 року. Жодних інших документів в ході проведення перевірки відповідачем не було досліджено та не з'ясовано наявність факту направлення та одержання позивачем від банківських установ повідомлень про прощення нарахованих розмірів пені та штрафів, пояснення не відбиралися, а відтак, зроблені висновки є необ'єктивними та упередженими.

Також, вказує, що Акт перевірки не містить жодних посилань на які-небудь первинні бухгалтерські або інші документи, які б підтверджували даний висновок відповідача. Позивач не отримувала жодного повідомлення з банківських установ в 2011 році та в 2013 році про анулювання (прощення) їй боргу.

Вважає, що списання (прощення) боргу по відсотках, штрафах за кредитними зобов'язаннями не є доходом боржника в розумінні Податкового кодексу України.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач. У поданій апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

У апеляційній скарзі зазначає, що жодних доходів за результатами списання заборгованості по кредитному договору з ПАТ АКБ «Львів» та кредитному договору ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Закарпатської обласної дирекції в 2011 році та 2013 році не одержувала, обов'язку щодо подання декларації та сплати податку на доходи фізичних осіб не виникало, а отже, відповідний висновок податкового органу, викладений в Акті перевірки, підтриманий ГУ ДФС у Закарпатській області, є хибним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи, 02.12.2014 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб по отриманому у 2011 році від ПАТ АКБ «Львів» та у 2013 році від Закарпатської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» доходу (додаткового блага), за наслідками якої прийнято Акт №3001/17-2/НОМЕР_1.

На підставі висновків відображених в Акті перевірки від 26.12.2014 року відповідачем було прийнято податкове-повідомлення-рішення форми «Р» №13021702, яким на підставі пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.54.3.1 п.54.3 ст.54, пп. 164.2.17 д п.164.2ст.164 ПК України визначено до сплати 8716,75 грн. податку на доходи фізичних осіб та 2519,19 грн. штрафних санкцій, в т.ч. 2179,19 грн. штрафної санкції застосовано на підставі п. 123.1 ст.123 ПК України та 340,00 грн. штрафних санкцій визначено на підставі п.120.1 ст.120 ПК України, а саме: за неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2011 рік та 2013 рік.

Зокрема, в ході проведеної перевірки, відповідачем встановлено, що позивач згідно відомостей ЦБД ДРФО (1-ДР) отримала дохід у вигляді анульованого боргу у ІІІ кварталі 2011 року від ПАТ АКБ «Львів» у розмірі 12 924,26 грн., а також, у І кварталі 2013 року позивач отримала дохід у вигляді анульованого боргу від Закарпатської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у сумі 40 807,23 грн..

Під час проведення перевірки, на виконання запиту відповідача від 31.07.2014 року №2704/10/17-1, ПАТ АКБ «Львів» листом від 08.08.2014 року №110510-02 повідомив, що ним було здійснено прощення пені позивачеві у ІІІ кварталі 2011 році у розмірі 1621,39 дол. США, що на дату прощення становило 12924,26 грн. (по курсу НБУ 7,9711 грн. за 1 дол. США) та дана операція була відображена за кодом 126 у формі 1-ДФ.

З даного листа ПАТ АКБ «Львів» від 08.08.2014 року №110510-02 вбачається, що позивач була повідомлена про дану операцію шляхом ознайомлення її під особисту розписку з листом ПАТ АКБ «Львів» про анулювання пені від 25.07.2011 року вих. №30.

Також, відповідачем в ході проведення перевірки було надіслано запит від 11.02.2015 року №416/10/17-210 до Закарпатської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

У відповідності до листа Закарпатської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 16.02.2015 року №Р6-02-04-443 вбачається, що банком було нараховано позивачеві дохід у вигляді анульовання (прощення) заборгованості за кредитом за І квартал 2013 року в сумі 40807,23 грн.. Разом з тим, даним листом Закарпатська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомила відповідача про неможливість надати останньому копій договорів про припинення зобов'язань за кредитним договором позивача, оскільки у відповідності до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк не має правових підстав надавати копії договорів, які містять банківську таємницю

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зокрема зазначив, що посилання позивача на відсутність прощення боргу зі сторони ПАТ АКБ «Львів» та Закарпатської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» спростовується наявністю рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15.11.2011 року по справі №2-3715/11, яке залишено в силі ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 26.06.2014 року, у відповідності до яких зобов'язано стягнути на користь ПАТ АКБ «Львів» з позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 432357,92 грн., а також наявністю рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25.10.2011 року по справі № 2-5888/11 про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором.

Суд вважає, що дані судові рішення тільки підтверджують те, що у позивача були наявні зобов'язання перед ПАТ АКБ «Львів» та Закарпатською обласною дирекцією ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та жодним чином не відображають подальші операції, які були проведені між позивачем та банківськими установами в рамках наявних зобов'язань.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що твердження позивача про те, що їй було невідомо про анулювання (прощення) боргу ПАТ АКБ «Львів», а саме: пені у ІІІ кварталі 2011 році у 12924,26 грн. спростовується наявним в матеріалах справи листа ПАТ АКБ «Львів» від 25.07.2011 року №30, згідно якого позивача було повідомлено про прийняття банківською установою рішення стосовно прощення останній частини заборгованості, а саме: пені за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань в сумі 1621,39 дол. США (на дату прощення становило 12924,26 грн.). Зокрема, на даному листі ПАТ АКБ «Львів» від 25.07.2011 року № 30 міститься особистий підпис позивача про його отримання 27.07.2011 року.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновком суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

У відповідності до пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Пунктом 179.1 статті 179 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

В пункті 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У відповідності до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року у справі № 807/738/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст

виготовлено 10.10.2016 року.