Ухвала суду № 61907006, 10.10.2016, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2-з/759/13/16

ун. № 759/11580/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів,

В С Т А Н О В И В:

23.08.2016 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення доказів, в якій просив до пред'явлення позову здійснити огляд доказів за їх місцезнаходженням на веб-сторінці, в мережі інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, витребувати від Об'єднання підприємств в галузі телекомунікації, інформатизації та інтернет «Український мережевий інформаційний центр» інформацію про власника веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме, прізвище ім'я та по батькові або найменування власника (для юридичної особи), місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку. В обґрунтування вимог заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою в мережі інтернет:ІНФОРМАЦІЯ_1, була оприлюднена недостовірна інформація стосовно заявника, що порушує право на його повагу до гідності та честі, а також право на недоторканість ділової репутації. Забезпечення доказів необхідно для встановлення належного відповідача при пред'явленні в майбутньої позовної заяви до суду.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Святошинського районного суду м. Києва №454 від 30.09.2016 року, у зв'язку з закінченням повноважень судді ОСОБА_2, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, визначено суддю Зайця Т.О. Заяву передано судді 05.10.2016 року.

Представник заявника в судове засідання не з'явився.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, на інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити докази до пред'явлення нею позову.

У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити. (ч. 1 ст. 134 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 135 ЦПК України, заява про забезпечення доказів розглядається судом, який розглядає справу, а якщо позов ще не пред'явлено, - місцевим загальним судом, у межах територіальної підсудності якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів. Заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою (ч. 2 ст. 135 ЦПК України).

Із поданої заяви вбачається, що заявник просить забезпечити докази, шляхом витребування інформації про власника веб-сайту інформаційного ресурсу, здійснити огляд доказів за місцезнаходженням на веб-сторінці. Необхідність отриманої інформації обґрунтована встановленням належного відповідача при пред'явленні в майбутньої позовної заяви до суду.

Суд звертає увагу на те, що процесуальний закон регулює процедуру надання суду доказів та витребування судом доказів, проте встановлення учасника майбутнього судового розгляду не може бути визначено як доказ у справі, оскільки не охоплюється визначенням поняття доказів, зазначеним у ст. 57 ЦПК України, і не відноситься до способу забезпечення судом доказів, в розуміння ст. 133 ЦПК України.

В даному випадку, заява подана не з метою забезпечення доказів на підтвердження вимог про захист честі, гідності та ділової репутації, а для встановлення осіб відповідачів, до яких має подаватися позов. Також з доданих до заяви матеріалів не вбачається підсудність заяви Святошинському районному суду м. Києва.

В поданій до суду заяві позивач не обґрунтував необхідність забезпечення доказів, не надав жодних доказів того, що існують обставини, які у майбутньому, при судовому розгляді справи, могли б зробити неможливим або ускладнити надання вищевказаних доказів. Відсутні будь-які відомості (докази), які б свідчили про неможливість отримання необхідної інформації, доказів позивачем особисто, без використання інституту забезпечення доказів, що суперечить ч. 1 ст. 137 ЦПК України. Питання огляду доказів також жодним чином не обґрунтоване.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення доказів до пред'явлення позову.

Як роз'яснено в п. 15 постанови Пленум Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою. Відмова в забезпеченні доказів оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 133-137, 209, 210, 293 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ