Постанова № 61906663, 21.09.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29816/16-а

Провадження № 2-а/761/445/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

при секретарі Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі по тексту - відповідач - 1), Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (надалі по тексту - відповідач - 2), у якому просив визнати протиправним рішення відповідача-1 щодо відмови у перерахунку йому пенсії згідно з довідкою Генеральної прокуратури України від 17.05.2016 року №18-719зп, а також зобов'язати останнього зробити перерахунок з 01.01.2016 року раніше призначеної пенсії відповідно до вказаної довідки у розмірі 90% із середнього (місячного) заробітку з суми, без обмеження граничного розміру пенсії та із урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києві в 2003 році ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XІІ із змінами та доповненнями. таном на сьогоднішній день позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року за №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 року було підвищено посадові оклади працівникам органів прокуратури, що згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ , є підставою для перерахунку пенсії.

У зв»язку з цим, 17.06.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок йому пенсії згідно поданої довідки Генеральної прокуратури України від 17.05.2016 року №18-719зп, але листом від 05.07.2016 року №11676/05 відповідач відмовив у перерахунку, посилаючись на п.5 прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», де вказано про скасування з 01.06.2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначено пенсію у відповідності до вимог, в тому числі і Закону України «Про прокуратуру».

Вважаючи, що вказане рішення відповідача порушує його конституційні права та у нього наявне право на отримання пенсії у збільшеному розмірі, позивач зазначив про незаконність такого рішення відповідача та просив при розгляді справи застосувати законодавство, що діяло на час призначення йому пенсії вперше, як норми прямої дії та постановити судове рішення про задоволення позову.

Представник позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з»явився, подав до суду запереченням проти позову, в яких зазначив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за вислугою років відповідно до ч. 18 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру», який був чинний до 01.01.2015 року. Між тим, ЗУ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» з 01.01.2015 року внесені зміни до ч. 18 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратури», де вказано про призначення та перерахунок пенсії виключно на підставі відповідно порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, якого на даний час не визначено, що виключає можливість призначення або перерахунку пенсій. Крім того, відповідно до частини першої пункту третього розділу XІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року в зв'язку з набранням чинності цим Законом, визнаний таким, що втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» 1789- XІІ, крім частини третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, які не стосуються питань перерахунку пенсії, тому посилання позивача у позові на ч. 13, 17, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру №1789- XІІ про здійснення перерахунку пенсії є безпідставними, оскільки вказані норми втратили чинність. Також представником відповідача було зазначено, що відповідно до п. 15 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 ч. 15 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Представник відповідача - 2 про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, але у судове засідання не з'явилась, поважності причин неявки до суду не повідомив, заперечення на позов не подавав.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи дійшов висновку, що вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За наявними у справі документами встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію з 2003 року за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону від від 05.11.1991 № 1789-XII , у розмірі - 90 % місячного посадового окладу.

Як встановлено судом, то Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 року «Про впорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури», була підвищена заробітна плата працівників прокуратури.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності 15.12.2015, посадові оклади працівникам органів прокуратури підвищено з 01.12.2015, що згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції Закону України від 12.07.2001 за №2663-ІІІ, чинний на час призначення позивачу пенсії), є підставою для перерахунку пенсії.

За таких обставин, у зв»язку із збільшенням посадових окладів працівників прокуратури, позивач в 17.06.2016 р. подав до відповідача заяву з необхідними документами про проведення перерахунку призначеної пенсії у розмірі 90% місячного заробітку.

За результатами розгляду заяви позивача, відповідач відмовив у перерахунку пенсії, зважаючи на те, що підстав для її перерахунку немає, що відповідає чинним на даний час вимогам законодавства.

При цьому зазначив, що Законом України № 213 від 02.03.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення в частині призначення пенсій за вислугу років відповідно до закону України «Про прокуратуру». У зв"язку з викладеним з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, призначених відповідно до закону України «Про прокуратуру», не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються, а тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії згідно наданої довідки Генеральної прокуратури України від 17.05.2016 року №18-719 (а.с. 8).

Між тим, суд не погоджується з викладеною відповідачем позицією та вважає її такою, що не відповідає вимогам законодавства з огляду на наступне.

Так, за умовами ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі , крім випадків, коли вони пом»якшують або скасовують відповідальність особи, тому обмежувальні та скасовуючі положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, як і Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» на пенсіонерів, пенсію яким призначено до 1 жовтня 2011 року, не розповсюджуються.

Згідно з ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року за №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією, або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією, незалежно від наявності перерв протягом всього періоду на даній роботі.

У відповідності до ч. 12 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5.11.1991 №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частина 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачає перерахунок пенсій працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

В подальшому до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» вносились певні зміни.

Так, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011, до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Таким чином внесені зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частина тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії, які змін у зв'язку з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 не зазнали, змінилася лише нумерація частин цієї статті.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закон набрав чинності з 1 жовтня 2011 року) обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

З огляду на вищенаведене, необхідно дійти до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 10.12.2013 у справах: № 21-420а13 та №21-348а13, а у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятий за результатами розгляду справи з підстав, передбачений пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Вирішуючи питання про застосування наведеного Закону в часі, необхідно виходити з того, що згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, згідно ст.ст. 22,64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру»), є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Згідно із ст. 124 Конституції України, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Конституції України з питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а відтак перерахунок пенсії повинен проводитись на умовах і в порядку, що існували на час призначення пенсії позивачу за вислугу років вперше станом на 2006 рік.

Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а13 та №21-420а13) та від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13), що згідно зі статтею 244-2 КАС України є обов'язковою для судів, які зобов'язані привести судову практику у відповідність до рішень згаданого суду.

Крім того, згідно п.19 постанови Пленуму Верховного суду України від 13.06.2007 року за №8 «Про незалежність судової влади» роз»яснив, що згідно статтей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України та чинним законами прав і свобод.

З огляду на викладене, суд вважає помилковими посилання відповідача у запереченнях про необхідність відмови у перерахунку пенсії відповідачу у чинною станом на даний час ч.18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» із урахуванням змін до неї за Законом України від 28.12.2014 року за №76-УІІ, так як останнім звужено існуючі права на позивача на отримання пенсії у збільшеному розмірі.

Так, за умовами ч.18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (чинної на час призначення пенсії позивачу), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю за минулий час може бути виплачено йому за не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отриманих працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 «Про упорядження структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», посадові оклади працівникам органів прокуратури підвищено з 14.06.2012 року.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» посадові оклади працівникам органів прокуратури підвищено з 1 грудня 2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтерес фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів держави влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владні управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду достатніх і беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу.

Суд не приймає посилання представника відповідача - 1 про те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення з цим позовом до суду, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача-1 з заявою про перерахунок пенсії 17.06.2016 року, лист відмову останній отримав 28.07.2016 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 10), отже позивач про порушення своїх прав з боку відповідача мав дізнатись у момент отримання відповідних виплат у меншому ніж встановлено законом розмірі. Таким чином, звертаючись до суду з цим позовом 12.08.2016 року, згідно штампу Укрпошти, ОСОБА_1 не порушено вимог ст. 99 КАС України, між тим суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, а саме в межах шестимісяного строку з дня звернення до суду, а саме з 01.03.2016 року.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача та, виходячи з встановлених обставин справи, вважає наявними законні підстави для задоволення вимог позивача шляхом зобов'язання Центральне об»єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинити дії щодо перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року за №1789-ХІІ, із розрахунку - 90 % із середнього заробітку з суми, що зазначена у довідці Генеральної України від 17.05.2016 року за №18-719, без обмеження граничного розміру пенсії та із урахуванням проведених виплат, починаючи з 01.03.2016 року.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст.. 94 КАС України.

У зв'язку з задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесенні та документально підтвердженні витрати по оплаті судового збору в розмірі - 551,20 грн. у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 22, 152 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 2, 9, 69-71, 89, 94, 97, ст. 183-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Центрального об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Центрального об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві у перерахунку ОСОБА_1 пенсії.

Зобов'язати Центральне об»єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року за №1789-ХІІ (в редакції вказаного закону від 12.07.2011 року за №2663-ІІІ, що діяла станом на час призначення йому пенсії), із розрахунку - 90 % із середнього (місячного) заробітку з суми, що зазначена у довідці Генеральної прокуратури України від 17 травня 2016 року за №18-719зп, без обмеження граничного розміру пенсії та із урахуванням проведених виплат, починаючи з 01 березня 2016 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі - 551 грн. 21 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: