Ухвала суду № 61906648, 03.08.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20467/16-к

Провадження № 1-кс/761/12671/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді: Піхур О.В.

при секретарі: Кияшко К.О.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНТОП» про роз'яснення ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2016 року,-

в с т а н о в и в :

У червні 2016 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНТОП» про скасування арешту майна, а саме арешт коштів ТОВ «СИНТОП» у сумі 11073340,86 гривень, які знаходяться на банківському рахунку № 26005300656148 в АТ «Ощадбанк» в частині зупинення видаткових операцій по зазначеному рахунку.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2016 року було відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНТОП» про скасування арешту майна.

23 червня 2016 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва було відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ «СИНТОП» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2016 року.

У червні 2016 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНТОП» про роз'яснення ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2016 року, а саме: роз`яснити та дати вичерпні відповіді на наступні доводи ТОВ «СИНТОП», які не були розглянуті та роз'яснені під час судового розгляду, що робить ухвалу суду незрозумілою: 1) які правові підстави, передбачені ч. З ст. 170 КПК України мав суд чи слідчий для накладення арешту на кошти, оскільки не було суб'єкту, відносно якого потрібно застосовувати арешт майна; 2) які правові підстави, передбачені п.п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України мав суд чи слідчий для накладення арешту на кошти, оскільки не було достатніх даних, що грошові кошти ТОВ «СИНТОП» були підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 3) які правові підстави, передбачені п.п. 2 ч. 2 ст. 167 КПК України мав суд чи слідчий для накладення арешту на кошти, які б вказували, що грошові кошти ТОВ «СИНТОП» призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 4) які правові підстави, передбачені п.п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України мав суд чи слідчий для накладення арешту на кошти, які б вказували, що грошові кошти ТОВ «СИНТОП» є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 5) які правові підстави, передбачені п.п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України мав суд чи слідчий для накладення арешту на кошти, які б вказували, що грошові кошти ТОВ «СИНТОП» одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або е доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено; 6) відносно посилань ТОВ «СИНИТОП» про порушення Держінформмоніторинговою службою норм закону, на які посилається ТОВ «СИНТОП»; 7) якими даними располагав суд чи слідчий, що. посадові особой ТОВ «СИНТОП» або його працівники скоєли чи мали намір скоїти хоч якесь кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 110, 258, 2583, 2585, 341,14 КК України; 8) на підставі яких даних був зроблений висновок про взаімозв'язок між якимось ОСОБА_2 та ТОВ «СИНТОП», його посадових осіб або працівників; 9) якими конкретними даними під час розгляду апеляції керувався суд про скоєння кримінального правопорушення з боку ТОВ «СИНТОП» та його робітників та вказати конкретне кримінальне правопорушення, яке було скоєно; 10) яким чином господарська діяльність двох суб'єктів господарської діяльності, які сплачують величезні суми до бюджету України, пов'язана з фінансуванням тероризму; 11) яким чином заробітна плата та винагорода за цивільно - правовимі договорами, отримання працівниками пов'язана з якимось кримінальним правопорушенням; 12) чи мало місце виявлення обгрунтувань чи тільки виникли підозри про скоєння кримінального правопорушення; 13) яким чином законе зняття грошей (які є заробітною платою та винагородою за цивільно - правовими договорами) через офіційні банки та банкомати свідчить про вчинення кримінального правопорушення та якого саме; 14) чому судом не прийняті доводи ТОВ «СИНИТОП» проте, що: ТОВ «СИНТОП» є учасником цивільних відносин, тому неприпустимо позбавлення його свободи підприємницької діяльності, права власності та інших прав, які передбачені Конституцією України та іншими законодавчими актами; ТОВ «СИНТОП» здійснювало господарську діяльність спрямовану на виконання робіт, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність здійснювалась з метою досягнення економічних та з метою одержання прибутку; для досягнення цієї мети ТОВ «СИНТОП» були заключні договори підряду, згідно яких останній взяв на себе зобов'язання виконати роботи, щоб отримати доходи, сплатити податки, виплатити заробітну плату. Арешт розрахункового рахунку та коштів на ньому порушує вищенаведені норми закону та безпідставно обмежує свободу підприємницької діяльності, порушує загальні принципи господарювання в Україні. ТОВ «СИНТОП» не скоювало жодного злочину у сфері господарської діяльності, с приводу якого можливо було направити матеріали до правоохоронного органу; ТОВ «СИНТОП» не зробило жодної дії, яка б свідчила про причетність Товариства або його робітників до підготовки або вчинення злочину, пов'язаного з тероризмом; в порушення вимог ст. 19 Конституції України та вищевказаних законодавчих актів безпідставно обмежена господарська діяльність ТОВ «СИНТОП», безпідставно обмежена підприємницька діяльність Товариства, Державний бюджет позбавлений коштів, обмежено право людей отримувати законні грошові кошти за виконану роботу, керуючись лише місцем знаходження ТОВ «СИНТОП»; безглузде саме посилання на зв'язок між створенням ОСОБА_2 та невстановленими особами в березні 2014 року якоїсь терористичної організації, фактом створення в березні 2015 року на території Луганської області терористичної організації «Луганська народна республіка» та фінансово - господарською діяльністю ТОВ «СИНТОП», яка здійснювалась відповідно до законодавства України, зовсім в інший період часу, з метою виконання робіт і отримання прибутку згідно законодавства України; ТОВ «СИНТОП» не зареєстровано ні в які органах так званої «Донецької народної республіки»; ТОВ «СИНТОП» не сплачує ніяких платежів, у тому числі податків, до жодної організації, яка має відношення до цього угрупування.

В судове засідання представник заявника не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши матеріали клопотання, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення (ч. 1, ч. 2 ст. 380 КПК України).

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2016 року про скасування арешту майна чітко зазначено: слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, прийшов до висновку, що клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд має відмовити в роз'ясненні рішення.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 98, 170, 174, 380 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНТОП» про роз'яснення ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2016 року - відмовити.

Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження. Апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя