Постанова № 61906206, 12.09.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/10205/16-а

2-а-903/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Коробенка С.В.

при секретарі Семененко А.Д.

розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві роти № 7 батальйону № 1 лейтенанта поліції Волошановського Павла Миколайовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд, -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, свої вимоги мотивує наступним.

01 квітня 2016 року відносно нього Інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві роти № 7 батальйону № 1 лейтенантом поліції Волошановським П.М. було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КпАП України, на підставі того, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1, за адресою: міст Індустріальний, 4, в м. Києві, здійснив рух по смузі для руху громадського транспорту, чим порушив п.17.1 ПДР України.

Позивач не погодився з вищезазначеним порушенням, посилаючись на те, що інспектором не надано жодних доказів його правопорушення, на відсутність пояснень свідків, відео та аудіо фіксації правопорушення. Позивача було позбавлено можливості надати пояснення, скористатися правовою допомогою.

Крім цього, Позивач стверджує, що він рухаючись по вул. Вадима Гетьмана, в м. Києві, в напрямку проспекту Перемоги задля того, щоб відвідати свого літнього батька ОСОБА_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, збираючись здійснити висадку пасажира ОСОБА_4, та в подальшому через декілька десятків метрів повернути до будинку, де розташована квартира його батька, здійснив перетин смуги для руху громадського транспорту. Винесена постанова відносно нього є незаконною, складена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки інспектором не вказано час адміністративного правопорушення, вказаної в постанові адреси правопорушення не існує в м. Києві.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, проти розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив, як і не надав письмових заперечень.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, вивчивши надані докази, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.3 ст.122 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 2 ст. 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Крім цього, відповідно до положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі-Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (пункт 4).

Так, 01.04.2016 року виявивши адміністративне правопорушення, Інспектор ПП УПП в м. Києві в межах своєї компетенції в присутності ОСОБА_1 виніс постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КпАП України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

В постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності інспектором вказано, що Позивач порушив пункт 17.1 ПДР, який передбачає, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 та 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.

Правилами дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 визначено, що зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею ст.251 КпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В той же час Відповідач всупереч положенням ст. 71, 72 КАС України не надав суду доказів обґрунтованості притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надав доказів вчинення ним порушень передбачених ПДР України, не зазначив мотивів відхилення ним заперечень щодо відсутності в його діях порушень ПДР України.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови від 01.04.2016р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 КпАП України.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 122, 251, 268, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 4, 7, 17, 71, 72, 94, 158, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАА № 011474 від 01.04.2016р. винесену Інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві роти № 7 батальйону № 1 лейтенантом поліції Волошановським Павлом Миколайовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути з держави за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 551,20 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: