Рішення № 61906171, 13.09.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/22061/15-ц

2-1066/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Меуш К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

16 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулась в суд з зазначеним позовом до Київської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4, який був власником квартири АДРЕСА_1. Частина квартири (1/2) за життя батька була оформлена на його дружину ОСОБА_3, яка подарувала її онучці ОСОБА_5 Іншу 1/2 частину квартири ОСОБА_3 після смерті батька отримала у власність на підставі договору довічного утримання.

Рішенням Солом'янського районного суду від 30 листопада 2009 року визнано недійсними: свідоцтво про право власності від 26 червня 2003 року на 1/2 частину зазначеної квартири, видане на ім'я ОСОБА_3; договір дарування від 18 грудня 2003 року 1/2 частини цієї квартири, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5; договір довічного утримання від 26 квітня 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Таким чином, було встановлено факт належності її батьку одноосібно квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 у рівних долях є вона - ОСОБА_1, та дружина батька - ОСОБА_3

У видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 нотаріусом було відмовлено, тому вона просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину цієї квартири.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлений позов у повному обсязі та просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи Київська міська рада повідомлена належним чином. Направила до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що рада не є належним відповідачем у справі. З матеріалів справи вбачається, що крім позивача є ще один спадкоємець за законом першої черги. Просить прийняти рішення згідно норм чинного законодавства та слухати справу у відсутності представника.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник відповідача направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з його участю в іншій справі. Відповідач причини своєї неявки суду не повідомила. Інший її представник за довіреністю - ОСОБА_5 також у судове засідання не з'явилась та не повідомила причини своєї неявки. У зв'язку з цим, з урахуванням того, що це не перша неявка сторони відповідача в судове засідання, суд визнав причини неявки неповажними.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 09 вересня 2007 року. (а.с. 59), який був батьком позивача, що підтверджується копією свідоцтва про її народження серії НОМЕР_2 (а.с. 60 - зворот).

05 лютого 2008 року ОСОБА_1 звернулася до П'ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с. 57 - зворот).

Рішенням Солом'янського районного суду від 30 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 травня 2010 та ухвалою Верховного суду України від 19 жовтня 2011 року, визнано недійсним свідоцтво про право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_3., 26 червня 2003 року; визнано недійсним договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 від 18 грудня 2003 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5; визнано недійсним договір довічного утримання від 26 квітня 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 11-14, 15, 16).

Вбачається, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1.

У відповіді П'ятої Київської державної нотаріальної контори від 29 травня 2012 року зазначено, що повернути свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 лише ОСОБА_1 нотаріус не має права, інший спадкоємець - ОСОБА_3 неодноразово запрошувалась до нотаріальної контори, проте не з'являлась. Для визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 їй необхідно звернутися до суду (а.с. 86-87).

Позивач просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири, оскільки між нею та іншим спадкоємцем за законом існує цивільно-правовий спір.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З наданої на запит суду матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_4 вбачається, що спадкоємцями першої черги з законом є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 (а.с. 56-87).

Частиною 1 ст. 1267 ЦК України визначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

У позивача існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 у порядку спадкування за законом.

Позивач також зазначила відповідачем у справі Київську міську раду.

Разом з тим, зазначена територіальна громада в особі Київської міської ради як органу місцевого самоврядування за наявності іншого спадкоємця - ОСОБА_3 не є належним відповідачем в цій справі, тому в задоволення позову в частині вимог до неї слід відмовити.

З огляду на наведене, позов підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням часткового задоволення позову та на підставі статті 88 ЦПК України, відповідно до задоволених вимог, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1952 гривні 85 копійок.

Керуючись статтями 392, 1216, 1218, 1222, 1261, 1267 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Відмовити з задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом у частині вимог до Київської міської ради.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1952 гривні 85 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: