Ухвала суду № 61905860, 29.09.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/1373/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/789/992/16 Доповідач - Шевчук Г.М.Категорія - 25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Міщій О. Я., Ткач З. Є.,

за участі секретаря - Шмигельська І.З.

апелянта - ОСОБА_1

його представника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства "СК "Універсальна" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 15 червня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 510 грн. матеріальної шкоди, 2000 грн. моральної шкоди та 551 грн. 20 коп. судових витрат.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» в користь ОСОБА_1 1577 грн. 73 коп. страхового відшкодування, 1255 грн. 68 коп. пені за несплату страхового відшкодування, 133 грн. 15 коп. індексу інфляції, 80 грн. 06 коп. - 3% річних, 2000 грн. витрат на правову допомогу та 551 грн. 20 коп. судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині стягнення правової допомоги в розмірі 2000 грн. з ПАТ СК "Універсальна" та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ПАТ СК "Універсальна" витрати на правову допомогу в розмірі 6338 грн. 20 коп., посилаючись на порушення судом норм матеріального та поцесуального права. В обгрунтування вимог посилається на те, що витрати на правову допомогу документально підтвержені, а тому суд необгрунтвано стягнув лише 2000 грн. . В інших частинах рішення суду не оскаржується.

Представник ПАТ "СК "Універсальна" просить рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог до ПАТ "СК "Універсальна" та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог до товариства відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Апелянт ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи викладені у ній.

Відповідачі ОСОБА_3, ПАТ "СК "Універсальна" в судове засідання не з'явилися, хоч належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторін, або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи в апеляційному суді.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційних скаргах, судова колегія вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення витрат на правову допомогу з ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" в сумі 2000 грн., суд першої інстанції виходив з вимог ст.79, 88, ЦПК України, Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», складності справи, об'єму затраченого робочого часу для надання правової допомоги.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення з ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" стягнення виплат, суд першої інстанції виходив з того, що права позивача порушені і підлягають захисту.

Колегія суддів повністю погоджується з даними висновками суду і вважає їх обґрунтованими і такими, що відповідають обставинам справи.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду відповідає вказаним нормам. Судом установлено, що 26 березня 2015 року близько 14.00 год. в м. Тернополі по вул.Гайовій громадянин ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «Фіат», номерний знак НОМЕР_2, допустив зіткнення із транспортним засобом «ГАЗ», номерний знак НОМЕР_1, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 25.12.2015 року, ОСОБА_3 визнаний винним у чиненні правопорушення передбаченого ст.ст. 122-4, 124 КупАП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АІ/2847898 терміном дії з 13.09.2014 по 12.09.2012 року в страховій компанії «Універсальна». Ліміт відповідальності 50000,00 грн., франшиза 510,00 грн.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу - автомобіля «ГАЗ», номерний знак НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 05.07.2008 року 1ВРЕР УДАІ УМВСУ в Тернопільській області.)

24.04.2015 року ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії «Універсальна» з заявою про відшкодування матеріального збитку завданого в ДТП.

Протоколом огляду транспортного засобу від 24.04.2015 року встановлено пошкодження бамперу переднього: ЛФН, тріщина та деформація.

Згідно з накладної та товарного чеку від 12 травня 2015 року, виданих ФОП ОСОБА_5, позивачем ОСОБА_1 придбано матеріали для проведення ремонту бампера автомобіля на загальну суму 1070 грн.

Згідно Акту прийому передачі виконаних робіт по ремонту автомобіля, складеного 01.06.2015 року ПП ОСОБА_6, сума коштів сплачених ОСОБА_1 за проведення відновлювального ремонту переднього бампера автомобіля ГАЗ 3110, номерний знак НОМЕР_1, становить 2944,00 грн.

Згідно ремонтної калькуляції, складеної 09.02.2014 року СК «Універсальна», вартість ремонту пошкоджень переднього бампера автомобіля ГАЗ 3110, номерний знак НОМЕР_1, становить 2465,16 грн.

19.02.2016 року СК «Універсальна» було перераховано на рахунок в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кошти в сумі 165 030,32 грн. для страхових відшкодувань згідно відомості №16 від 19.02.2016 року.

Згідно відомості №16 від 19.02.2016 року, виданої СК «Універсальна» сума матеріального відшкодування, що підлягає виплаті ОСОБА_1 становить 1926,27 грн.

29.04.2016 року СК «Універсальна» виплачено ОСОБА_1 1926,27 грн. страхового відшкодування, що підтверджується заявою на видачу готівки в «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

На підставі ст.29 зазначеного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством.

Відповідно до ч.1. ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

На підставі ч.3 ст.998 Цивільного кодексу України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Стаття 22 цього Кодексу до реальних збитків відносить втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

В силу вимог ч.1 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що: "Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Окрім цього законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що Страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування, і протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Доводи апелянта ПАТ СК «Універсальна», що суд безпідставно стягнув в користь позивача 1577 грн. 73 коп. страхового відшкодування, 1255 грн. 68 коп. пені за несплату страхового відшкодування, 133 грн. 15 коп. індексу інфляції, 80 грн. 06 коп. - 3% річних, 2000 грн. витрат на правову допомогу та 551 грн. 20 коп. судових витрат колегія суддів не бере до уваги як безпідставні.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки суду першої інстанції щодо доведеності позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону, зокрема, вірно визначив розмір витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позивачем надано докази, які підтверджують розмір збитків.

Так, сума коштів сплачених ОСОБА_1 за проведення відновлювального ремонту переднього бампера автомобіля ГАЗ 3110, номерний знак НОМЕР_1, становить 2944,00 грн., що підтвержується актом прийому передачі виконаних робіт від 01.06.2015 року .

З оляду на наведене, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що розмір страхового відшкодування, який підлягає до стягнення з ПАТ «СК «Універсальна» в користь позивача становить 1577 грн. 73 коп. (4014 грн. сума матеріального збитку - 1926,27 грн. сума проведеної страхової виплати ).

Суд першої інстанції також вірно прийшов до висновку, що уклавши страховий договір ПАТ СК «Універсальна» взяла на себе грошове зобов'язання та вступила у договірні правовідносини, а тому вимоги ч.2 ст. 625 ЦК України поширюються на правовідносини між сторонами, які є деліктні, а не договірні і підставно стягнув з ПАТ СК «Універсальна» в користь позивача 133 грн. 15 коп. індексу інфляції, 80 грн. 06 коп. - 3% річних.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відтак грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11).

Тож, положення статті 625 ЦК регулює зобов'язальні правовідносини, тобто поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно стягнув з відповідача ПАТ СК «Універсальна» пеню в розмірі 1255 грн. 68 коп. за період прострочення виконання зобов'язання з 24 липня 2015 року по 28.04.2016 року, виходячи із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла протягом даного періоду.

Частиною 1 статті 992 ЦК України передбачено: «У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом».

Згідно статті 36 пункту 36.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Що стосується тверджень апелянта ОСОБА_1, що суд першої інстанції безпідставно не стягнув з ПАТ "СК "Універсальна" витрати на правову допомогу в сумі 6338,20 грн., то колегія суддів їх до уваги не приймає як безпідставні.

Згідно положень ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У ч.1 ст. 88 ЦПК України зазначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За правилами ч.ч.1,2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно із ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Така особа має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до ст.1 Закону України від 20 грудня 2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У п.п. 47, 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в п. 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, позивачем на підтвердження надання правової допомоги надано до суду наступні докази: копія договору про надання правової допомоги від 01.05.2015 р. а.с.40) , акт виконаних робіт від 08.02.2016 року та копія квитанції до прибуткового касового ордера від 08.02.2016 р. про сплату 6338,20 грн .

Колегія суддів вважає, що розмір витрат на правову допомогу, який підлягає відшкодуванню, вірно визначений судом першої інстанції в сумі 2000 грн. з урахуванням статей 79,88 ЦПК України, Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», складності справи, об'єму затраченого робочого часу для надання правової допомоги, підтверджується матеріалами справи та є обґрунтованим.

З врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановивши фактичні обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, та правильно вирішив спір по суті у визначений спосіб.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "СК "Універсальна" відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.М. Шевчук