Рішення № 61905804, 03.10.2016, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21036/14-ц

пр. № 2/759/122/16

03 жовтня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.

при секретарі Васюрі Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщення, суд, -

В С Т А Н О В И В:

9 грудня 2014р. КП «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2, його дружину ОСОБА_3 та малолітню ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_2 без поважних причин не проживає в спірній квартирі більше року, а тому втратив право користування нею.

9 грудня 2014р. КП «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 у зв'язку з вибуттям на постійне місце проживання в інше жиле приміщення - в кв. АДРЕСА_2.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в 2009р. ОСОБА_1 знялась з реєстраційного обліку, однак до теперішнього часу в облікових документах залишається наймачем квартири і зміни в договір найму не внесені.

16 грудня 2014р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, посилаючись на те, що з 1983р. вона в спірній квартирі не проживає, з 2009р. знялась з реєстраційного обліку спірної квартири та зареєструвала своє місце проживання в квартирі АДРЕСА_2.

Відповідачка ОСОБА_1 проти позову заперечує, посилаючись на те, що вона в спірній квартирі проживає, є власником особового рахунку, оплачує квартирну плату та плату за комунальні послуги, а тому не втратила право користування нею.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_4 проти позову про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі заперечує, посилаючись на те, що спірна квартира була і є постійним місцем проживання ОСОБА_2, він проживав в ній з дня народження спочатку з матір'ю, бабусею та дідусем, а після того як бабуся та дідусь виїхали на інше постійне місце проживання - з матір'ю та її чоловіком ОСОБА_5 Після смерті матері та після проведення ремонтних робіт в квартирі ОСОБА_2 зареєстрував в ній свою дружину ОСОБА_3 та її доньку ОСОБА_4 Не проживання відповідача в спірній квартирі носило короткочасний та тимчасовий характер та було обумовлено необхідністю догляду за його бабусею, а також проведенням ремонтних робіт в спірній квартирі. Щодо ОСОБА_3 та її неповнолітньої доньки ОСОБА_4, то вони були зареєстровані в спірній квартирі лише 19 червня 2014р., постійно в цей період в ній проживалиі на час звернення КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» не пройшло шести місяців з моменту їх реєстрації, а тому не могли втратити право користування квартирою.

3-тя особа Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засіданні не з'явилась, просить слухати справу у відсутність її представника та категорично заперечує проти позову в частині визнання малолітньої ОСОБА_4 такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позови задоволенню не підлягають з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, спірне жиле приміщення представляє собою двокімнатну ізольовану квартиру жилою площею 31,84 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1.

Згідно ордеру спірна квартира отримана була отримана ОСОБА_6 на сім'ю з чотирьох осіб: на нього, дружину та доньок ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 4).

В 1983р. ОСОБА_1 одружилась та виїхала проживати в квартиру свого чоловіка по вул. Заломова в м. Києві, де проживала з ним та двома дочками.

В 1987р. народився ОСОБА_2, який був зареєстрований в спірну квартиру як онук наймача та проживав в ній з матір?ю ОСОБА_7, бабусею та дідусем ОСОБА_6 і ОСОБА_18

В подальшому ОСОБА_6 з дружиною отримали квартиру АДРЕСА_2, у зв'язку з чим розпорядженням Президента від 16.11.1993р. особовий рахунок на спірну квартиру був переведений на ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 5).

В 2009р. ОСОБА_1 за власною заявою знялась з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1 та була зареєстрована в кв. АДРЕСА_2 (т. 1 ас 246).

В спірній квартирі з 2009р. залишились зареєстрованими ОСОБА_7 та її діти - відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_8

В 2012році ОСОБА_7 померла.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18.03.2014р. задоволено позов ОСОБА_2 та визнано ОСОБА_8 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 відмовлено.

У своїх позовних заявах позивач комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» та позивач ОСОБА_2 просять визнати відповідачку ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Як вбачається з довідки (форми № 3) від 5.12.2014р. № 2978, виданої ОСОБА_2, ОСОБА_1 станом на час розгляду спору судом у спірному житловому приміщенні не зареєстрована (т. 1 а.с. 6). Крім того, у даній довідці міститься інформація про те, що ОСОБА_1 знята з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 9.04.2009р. (т. 2 а.с. 200). Ця обставина також підтверджується і іншим письмовим доказом по справі - довідкою КП по утриманню житлового фонду Святошинського району міста Києва № 830 від 8.12.2014р., де вказано, що гр. ОСОБА_1, 1958р.народження була зареєстрована: АДРЕСА_2 з 23.04.2009р. та знята є реєстрації 19.06.2014р. (т.1 а.с. .235).

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18.03.2014р. у цивільній справі № 759/19975/13-ц за позовом ОСОБА_2 ОСОБА_1 до ОСОБА_8 встановлено, що позивач ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 не зареєстрована та у ній не проживає, а отже і права користування нею не має.

Відповідно до ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» відповідно до ст. 107 ЖК наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це.

Таким чином, на момент розгляду судом позовних вимог позивачів - Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» та ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням відповідач ОСОБА_1 не мала права користування житловим приміщенням - квартирою № 48 вул. Дружківській, 4 у м. Києві, а відтак і позбавити її цього права у судовому порядку неможливо.

Тому законних підстав для задоволення позову у суду немає.

Суд при вирішення справи у цій частині також бере до уваги наявність цивільної справи № 759/9303/14-ц за позовом ОСОБА_1, до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права користування жилим приміщенням та вселення, рішення по якій на час розгляду судом позовних вимог про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ще не винесено, а провадження у справі зупинено.

На думку суду, спірні правовідносини в частині встановлення наявності або відсутності права ОСОБА_1 на користування спірним житловим приміщенням мають вирішуватися в рамках цивільної справи № 759/9303/14-ц.

Що стосується позовної вимоги КП «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинського районі м. Києва» про визнання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - двокімнатною квартирою АДРЕСА_1 судом встановлено наступне.

Відповідно до приписів статті 71 Житлового Кодексу Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цією особи понад встановлені строки провадиться в судовому порядку (стаття 72 ЖК УРСР).

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням 9 грудня 2014р., проте жодного доказу на підтвердження факту не проживання вказаних осіб в квартирі протягом 2014року суду не представив.

Натомість, як вбачається з письмових доказів, в грудні 2013р. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_8 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, в якому ОСОБА_2 зазначив адресу свого проживання саме кв. АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 146-147).

В січні, лютому, березні 2014р. ОСОБА_2 отримував поштову кореспонденцію за адресою місця проживання АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 106,107, 149).

Згідно свідоцтва про шлюб, 30 травня 2014р. ОСОБА_2 одружився з відповідачкою ОСОБА_3 та 19.06.2014р. зареєстрував її постійне місце проживання, а також її малолітньої доньки в квартирі АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 215, т. 2 а.с. 70).

В червні 2014р. проводилась заміна газового обладнання із встановленням лічильників (т. 1 а.с. 115-116), замовником та користувачем послуг зазначена ОСОБА_3

18.08.2016р. соціальним інспектором та уповноваженим представником сім'ї за участю ОСОБА_3 проведено обстеження умов проживання сім'ї в квартирі АДРЕСА_1 та встановлено, що ОСОБА_3 з чоловіком ОСОБА_2 та дочкою ОСОБА_4 фактично за вказаною адресою проживають разом, про що вкладено акт № 1749 (т. 2 а.с.148-149).

Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які проживають в будинку АДРЕСА_1, пояснили, що добре знають ОСОБА_2 як мешканця квартири АДРЕСА_1, регулярно зустрічаються з ним у дворі будинку та в квартирі, а з весни 2014р. часто зустрічають і його дружину ОСОБА_3 Їм відомо, що тривалий час ОСОБА_2 спочатку з чоловіком своєї матері, а потім з своєю дружиною проводив ремонтні роботи в квартирі. Показання цих свідків є логічними та послідовними та підтверджуються письмовими доказами по справі, а тому недовіряти їм у суду немає підстав.

Показання свідків ОСОБА_14 та свідка ОСОБА_15 не підтверджують факт непроживання ОСОБА_2 та його сім?ї в квартирі АДРЕСА_1, оскільки з їх показань слідує, що вони не є мешканцями будинку і заходили до квартири разом з ОСОБА_1 декілька разів.

Також суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 про те, що вона ОСОБА_2 в спірній квартирі не бачили, оскільки вони як працівники ЖЕО відвідували квартиру з метою складання актів про не проживання в ній ОСОБА_8, а не ОСОБА_2

З цих же підстав суд не приймає до уваги і актів, складених вказаними свідками про непроживання в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_8

Посилання представника КП ««Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» на те, що відповідач ОСОБА_2 в поясненнях від 28.06.2014р. сам підтвердив факт свого не проживання в спірній квартирі протягом року не є підставою для визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням за вказаною адресою, оскільки ним зазначені причини не проживання - догляд за хворою бабусею та не вказано конкретний період не проживання в квартирі. Одночасно, в цих же поясненнях ОСОБА_2 зазначає як адресу свого проживання, так і адресу реєстрації кв. АДРЕСА_1 та повідомляє, що після заміни замків в даній квартирі зникли належні йому документи, а саме: свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження батьків, свідоцтво про смерть матері, які він зберігав саме за цією адресою, яку вважав місцем свого проживання (т. 1 а.с. 74).

Таким чином, в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт не проживання відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та малолітньої ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1, а тому підстав для задоволення позову про визнання їх такими, що втратили право користування даною квартирою у суду немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В позовах Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_4, треті особи: Служба в справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя