Ухвала суду № 61905343, 05.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 р.Справа № 610/2812/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Антипенко В.А.

представника відповідача Доценко А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 19.08.2016 року по справі № 610/2812/16 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області, в якому просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до статей 51, 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області здійснити збільшення пенсії ОСОБА_2 відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (шляхом розрахунку відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») на 1 % заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 % цього заробітку, починаючи з 31 травня 2016 року. (а.с.1-6)

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 19.08.2016 року по справі № 610/2812/16-а адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення № 157182 Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області від 07.06.2016р.; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області переглянути заяву ОСОБА_2 від 31.05.2016р. про перерахунок пенсії, з урахуванням підстав скасування попереднього рішення з цього ж питання; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 гривень (Отримувач - Управління Державної Казначейської служби України у Балаклійському районі Харківської області, код 38059663, Банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, код 851011, рахунок 31214206700021, код 22030101). (а.с.64-66)

Не погодившись із судовим рішенням, ОСОБА_2 та УПФУ в Балаклійському районі Харківської області подали апеляційні скарги, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просили суд апеляційної інстанції відповідно скасувати постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 19.08.2016 року по справі № 610/2812/16-а та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову у повному обсязі та про відмову у задоволенні позову - відповідно.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016 року по справі №610/2812/16-а апеляційну скаргу УПФУ в Балаклійському районі Харківської області повернуто заявнику.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Балаклійському районі Харківської області як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії за посвідченням серії А №061499 від 30.12.1992р. (а.с. 9)

25 вересня 2003 року ОСОБА_2 призначено пенсію за віком, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку. (а.с. 60,61)

31 травня 2016 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - збільшивши на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, за формулою ч.1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». (а.с. 24, 25)

Рішенням № 157182 від 07.06.2016 року УПФУ в Балаклійському районі Харківської області залишило пенсію ОСОБА_2 в раніше встановленому розмірі, з таким формулюванням причин відмови: «так як внаслідок перерахунку пенсії згідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» її розмір зменшується». (а.с. 23)

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач , приймаючи оскаржуване рішення діяв необгрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав та свобод людини і громадянина України, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачене Конституцією України та іншими Законами України, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Як пояснив представник відповідача під час апеляційного розгляду справи, обчислюючи пенсію позивача, Управління ПФ керувалось вимогами наведеної норми.

В той же час, частиною другою статті 56 Закону № 796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Вирішуючи питання щодо конкуренції наведених правових норм, колегія суддів зазначає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення не врахував вимоги пункту 13 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, за правилами якого у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного довічного грошового утримання відповідно до законів України «Про Кабінет Міністрів України», «;Про державну службу», «;Про Національний банк України», «;Про дипломатичну службу», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про судову експертизу», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України та цього Закону, призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором.

.Як вбачається із адміністративного позову позивача, що не заперечується Управлінням ПФ, звернувшись із заявою про призначення пенсії, позивач просив обчислити її з урахуванням вимог Закону № 796-ХІІ.

Аналогічна вимога міститься у заяві про перерахунок пенсії, поданій позивачем до Управління ПФ 31.052016 року.

За таких обставин, у відповідача не було правових підстав керуватися нормами Закону № 1058-IV, обчислюючи розмір понаднормового стажу позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач рішенням № 157182 від 07.06.2016 року залишив пенсію ОСОБА_2 в раніше встановленому розмірі. При цьому, УПФУ не наведено розрахунку , що свідчило б про зменшення розміру пенсії після перерахунку з посиланням на норми законодавства, які б унеможливлювали задоволення вимог позивача. Тобто, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 19.08.2016 року по справі № 610/2812/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 10 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Старосуд М.І. Яковенко М.М.