Ухвала суду № 61905284, 27.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/818/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

27 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника позивача Крайнік Олени Анатоліївни,

представника позивача Однороженко Ірини Дмитрівни,

представника відповідача Охрімовського Ярослава Васильовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2016 року Вінницький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Вінницький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України перебуває на обліку як платник податків у Вінницької об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області.

21 жовтня 2015 року позивач перерахував єдиний внесок за жовтень 2015 року в сумі 215628,47 грн. на рахунок УК м. Вінниці 11010200 № 33117346700002, банк одержувача ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код ЄДРПОУ одержувача 38719450, МФО банку одержувача 802015, що підтверджується платіжним дорученням № 891 від 21 жовтня 2015 року. Зазначений платіж проведено банком 22.10.2015 ( а.с. 9 ).

Проте, в подальшому позивачем встановлено, що при формуванні платіжного доручення № 891 від 21 жовтня 2015 року Вінницьким НДЕКЦ МВС України допущено технічну помилку, а саме: сплачено єдиний внесок на р/р №33117346700002 УК у м. Вінниці, що використовується для зарахування податку з доходів атестованих працівників ( а.с. 40-42).

Водночас, сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (34,7%) проводиться на інший розрахунковий рахунок, а саме: р/р 337196202010228.

16 грудня 2015 року, після виявлення допущеної технічної помилки, позивач направив на адресу Вінницької ОДПІ лист за № 764 з проханням повернути кошти, помилково перераховані на неналежний рахунок, для подальшого перерахування в бюджет за призначенням ( а.с. 37 ).

17 грудня 2015 року позивач перерахував єдиний внесок в сумі 215628,47 грн. на належний рахунок № 337196202010228, що підтверджується платіжним дорученням № 1006 від 17.12.2015 року (а.с. 10, 38-39).

24 травня 2016 року Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області прийняла рішення № 0003891303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (а.с. 8). Згідно з цим рішенням до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 43125,50 грн. за період з 21.11.2015 року до 17.12.2015 року та нараховано пеню в сумі 5638,85 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було порушено граничний термін сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2015 року, отже рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені № 0003891303 від 24.05.2016 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI, в ред., чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закон № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 2 статті 6 Закон № 2464-VI встановлено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

Абзацом 1 частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону № 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається, зокрема:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

Згідно з ч. 11 ст. 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 3 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. ч. 10, 13 ст. 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом МФУ від 20.04.2015 № 449, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідальність у вигляді штрафу, відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI, застосовується у разі, якщо платник податків протягом строків, визначених цим Законом, не сплачує єдиний внесок, сума якого є узгодженою та строк сплати якого настав.

Як встановлено з матеріалів справи, допущення під час складання платіжного доручення № 891 від 21.10.2015 року технічної помилки призвело до помилкового перерахування коштів за призначенням: "КЕКВ: 2120 215628,47 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (34,7%) нарах. на г/з за 10.15 р." на неналежний рахунок, що використовується для зарахування податку з доходів атестованих працівників. Разом з тим, після самостійного виявлення допущеної помилки, позивач вжив заходів щодо повернення коштів, сплачених згідно платіжного доручення №891 від 21.10.2015 року, та сплатив їх на належний рахунок.

Згідно з випискою по особовому рахунку позивача від 22.10.2016 року позивачем сплачено кошти, як єдиного внеску в сумі 215628,47 грн. (КЕКВ - 2120), так і податку з доходів атестованих працівників в сумі 114121,32 грн. (КЕКВ - 2117) ( а.с. 38-41 ).

Відповідно до листа, адресованого начальнику Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області за № 764 від 16.12.2015 року, позивач, з метою сплати єдиного внеску за жовтень 2015 року на належний рахунок, звертався до відповідача з проханням повернути кошти зі сплати єдиного внеску помилково перераховані на рахунок № 33117346700002 ( а.с. 37 ).

При цьому, згідно з випискою по особовому рахунку позивача від 17.12.2015 року, а також згідно з платіжним дорученням № 1006 від 17.12.2016 року, єдиний внесок (КЕКВ - 2120) в сумі 215628,47 грн., зараховано на належний рахунок 37196202010228 ( а.с. 10, 40-41 ).

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем здійснено сплату до бюджету єдиного внеску за жовтень 2015 року в сумі 215628,47 грн. в строки передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI.

Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 16.06.2015 у справі №21-377а15, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений статтею 9 Закону № 2464-VI, кваліфікується як дія, хоча й помилкова. Дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету, а саме: 21 жовтня 2015 року перерахував єдиний внесок за жовтень 2015 року в сумі 215628,47 грн. на рахунок УК м. Вінниці 11010200 № 33117346700002, банк одержувача ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код ЄДРПОУ одержувача 38719450, МФО банку одержувача 802015.

На підставі вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що помилкове зазначення позивачем рахунку, який також використовується для сплати податків, але за іншим кодом бюджетної класифікації, у платіжному дорученні під час сплати суми єдиного внеску не є підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений Законом строк, а відтак і для застосування штрафу та пені відповідно до положень ст. 25 Закону № 2464-VI.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин під час апеляційного розгляду справи доводи апеляційної скарги Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 жовтня 2016 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.