Ухвала суду № 61905161, 06.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 р. Справа № 876/6038/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 21.06.2016 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Сокальського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

19.01.2016 р. позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Сокальського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

ОСОБА_1 свої вимоги мотивує тим, що у період проходження строкової служби в армії (з 27.06.1986 р. по 28.11.1986 р.) виконував завдання із ліквідації аварії на ЧАЕС, що підтверджується записом у військовому квитку, і у зв'язку з цим має відповідний статус ліквідатора цієї аварії.

Позивач вказує, що має в силу закону, трудової діяльності і військової служби підстави на додаткове зарахування (подвоєння й потроєння) страхового стажу.

Позивач зазначає, що у листопаді 2015 р. він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта страхового стажу додатково за роботу з ліквідації аварії на ЧАЕС у потрійному розмірі, однак отримав відмову. Крім цього, у грудні 2015 р. відповідач, посилаючись на відсутність довідки форми № 122, здійснив перерахунок страхового стажу й пенсії, яким час участі в ліквідації аварії на ЧАЕС у зоні відчуження з 27.06.1986 р. по 28.11.1986 р. зарахував до страхового стажу не у потрійному, а одинарному розмірі.

ОСОБА_1 вважає дії відповідача незаконними, оскільки відсутність довідки форми № 122 у нього компенсується відповідним посвідченням та довідкою архівної установи. Разом з цим, вказує, що законодавець відніс стаж роботи з ліквідації наслідків на ЧАЕС у зоні відчуження до стажу роботи за Списком № 1, тому відповідач мав додатково зарахувати один рік до страхового стажу за Списком № 1, однак цього зроблено не було.

Позивач також покликається на те, що його індивідуальний коефіцієнт страхового стажу визначено неправильно, а відповідно й неправильно обчислено розмір пенсії, так як при обрахуванні страхового стажу відповідачем допущено дві неправомірні дії - неправомірно зараховано час участі в ліквідації аварії на ЧАЕС в одинарному розмірі, а не потрійному, а також неправомірно відмовлено у додатковому зарахуванні до страхового стажу одного року стажу роботи за кожний повний рік стажу за Списком № 1 з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження у порядку, передбаченому абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У зв'язку з цим, просить визнати дії відповідача протиправними, зобов'язати зарахувати час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у потрійному розмірі; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до його страхового стажу додатково один рік стажу роботи (служби) за списком № 1 та зобов'язати здійснити відповідне зарахування.

Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 21.06.2016 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Сокальського об'єднаного управління ПФУ Львівської області щодо зарахування часу участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з період з 27.06.1986 року по 28.11.1986 року до страхового стажу в одинарному розмірі та зменшенню розміру пенсії.

Зобов'язано Сокальське обєднане управління ПФУ Львівської області зарахувати ОСОБА_1 час у часті у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 27.06.1986 року по 28.11.1986 року до страхового стажу в потрійному розмірі та здійснити відповідний перерахунок пенсії з 12.09.2015 р.

У решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а під час військової служби з 27.06.1986 р. по 28.11.1986 р. виконував службові завдання по ліквідації таких наслідків у зоні відчуження. Дана обставина підтверджується відповідним записом у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1, а також архівною довідкою Центрального архівного відділу Національної Гвардії від 16.09.2015 р. № 738.

Встановлено, що позивачеві 12.09.2015 р. призначено пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 10 років на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листами від 24.11.2015 р. № 118/С-4 та від 18.12.2015 р. № 120/С-4 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії, із застосуванням відповідного коефіцієнта страхового стажу та провів зменшення останнього.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів бере до уваги наступні обставини.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема : учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року незалежно від кількості робочих днів, а учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 10 років.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

В силу абз.1 ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Статтею 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» регламентовано порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

В контексті даних норм Закону, судом апеляційної інстанції на підставі наявних у матеріалах справи належних та допустимих письмових доказів встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та його віднесено до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_2, яке відповідає вимогам, встановленим п.п. 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 51 від 20.01.1997 року «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 визначено перелік документів, які необхідні для призначення пенсії.

Так, для призначення пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» абзацом 7 пункту «г» статті 7 вищезазначеного Порядку визначено документи, які засвідчують особливий статус особи : посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 N 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Аналіз вищенаведеної норми Закону дає підстави вважати, що ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що для призначення пенсії із застосуванням ст.55 даного Закону, громадянам надається альтернатива при поданні ними відповідних документів до Пенсійного фонду. Зокрема в обов'язковому порядку для призначення пенсії особою до Пенсійного фонду повинно надаватись посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того, особа має подати довідку про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 N 122, або довідку військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідку архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Тому, в даному випадку суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у позивача - ОСОБА_1 наявні необхідні документи та інші первинні документи (які колегія суддів вважає достатніми для призначення пенсії).

З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції вірно виходив з того, що не відповідає приписам законодавства позиція відповідача відносно того, що Довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, є основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження.

Разом з цим, згідно ч.1 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі засписком № 1).

Як наслідок наявні підстави для зарахування у потрійному розмірі до стажу роботи час служби ОСОБА_1 з 27.06.1986 р. по 28.11.1986 р. по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження та здійснити відповідний перерахунок пенсії з 12.09.2015 року (дати призначення пенсії).

Щодо позовних вимог в частині додаткового зарахування одного року до страхового стажу за Списком № 1, апеляційний суд поділяє висновок суду першої інстанції, що такі вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки нормативний акт, на який посилається позивач, а саме ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає зарахування такого стажу додатково працівникам, які виконували роботи при ліквідації аварії на ЧАЕС. Позивач в цей час проходив там військову службу і відповідно до цього йому проведено нарахування стажу. Крім того, задоволення позовних вимог в цій частині матиме наслідок у виді фактично повторного збільшення страхового стажу з тієї ж самої підстави. Факт перебування у зоні ліквідації аварії під час строкової служби вже дав ОСОБА_1 право на збільшення цього стажу у потрійному розмірі, тому відсутні підстави для зарахування ще одного року страхового стажу.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке не підлягає до скасування.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, ст.200, ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 21.06.2016 р. по справі № 459/209/16-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 07.10.2016 року.