УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2016 року Справа № 876/6257/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.
з участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2015 року у справі № 813/5809/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фішкомпані» до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправним проведення перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
ТзОВ «Фішкомпані» звернулося в суд з позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним наказу №535 від 13.05.2015 року, визнання протиправним проведення перевірки і складення акта № 298/22-01/39290561 від 18.09.2015 року та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2015 року за №0000512201.
Позовні вимоги мотивує тим, що контролюючий орган не мав права проводити перевірку, оскільки конкретного обовязкового письмового запиту за квітень 2015 року не було. Крім того, позивач вважає, що реальність господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами, припущення про податкові порушення базуються лише на архітектурному та фізіологічному методах, а не належних засобах доказування.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2015 року позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасувати, прийняте Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області, податкове повідомлення-рішення від 02.10.2015 року за №0000512201, в іншій частині позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи, а саме п.198.1, п.198.2, п.198.6 с. 198 Податкового кодексу України, ст. 70, 86, 159 КАС України, що призвело до неправильного вирішення спору.
Просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що наказом відповідача за № 535 від 07.09.2015 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Фішкомпані»» наказано провести позапланову виїзну перевірку позивача з питань проведення взаєморозрахунків з контрагентами для зясування реальності та повноти відображення податкового зобовязання та податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року.
За результатами позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Фішкомпані» з питань проведення взаєморозрахунків з контрагентами для зясування реальності та повноти відображення податкового зобовязання та податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року, ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області складено акт від 18.09.2015 року за №298/22-01/39290561.
В акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення підп.48.5.1 п.48.5, п.48.7 ст.48, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України завищено податкове зобовязання від реалізації товарів у квітні 2015 року на суму 4901689 грн. 13 коп. та одночасно занижено податкові зобовязання по податку на додану вартість у квітні 2015 року з реалізації товарів невстановленим особам на суму 4901689 грн. 13 коп.
Також, перевіряючими встановлено отримання ТзОВ «Фішкомпані» грошові кошти у сумі 1745000 грн. 00 коп., в тому числі від ТзОВ «Аквіт компані» в сумі 150000 грн. 00 коп. та ТзОВ «Вейсес» у сумі 1595000 грн. 00 коп., які необхідно було включити до складу податкового зобовязання з податку на додану вартість у квітні 2015 року, чим порушило п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.200.1 ст.200 ПК України та занизило податкові зобовязання по податку на додану вартість у квітні 2015 року на суму 290833 грн. 33 коп.
Як наслідок контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.10.2015 року за №0000512201, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 436250 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 290833 грн. 33 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 145416 грн. 67 коп.
Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не доказано нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами покупцями ТзОВ «Аквіт компані» та ТзОВ «Вейсес», а тому висновки про заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість у квітні 2015 року на суму 290833 грн. 33 коп. є необґрунтованими, і як наслідок протиправним є податкове повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
При прийнятті спірного наказу про проведення перевірки контролюючий орган керувався підп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, згідно якого документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Лист ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 10.07.2015 року за №9327/10/13-06-22-08 «Про надання інформації та документального підтвердження», який скеровувався на адресу позивача та в якому були зазначені усі обставини з приводу яких потрібно було надати необхідну інформацію та документи.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фішкомпані», в свою чергу, не було надано суду належних доказів, які б підтверджували обставини надання письмових пояснень та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем було правомірно проведено позапланову виїзну перевірки позивача на підставі підп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.
Що стосується спірного податкового повідомлення-рішення колегія апеляційного суду вважає зазначити наступне.
Висновки контролюючого органу з приводу заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість у квітні 2015 року на суму 290833 грн. 33 коп. ґрунтуються на аналізі господарських операцій з реалізації позивачем товару ТзОВ «Аквіт компані» та ТзОВ «Вейсес».
При проведенні перевірки контролюючий орган прийшов до висновку про не підтвердження такої реалізації, а кошти які надійшли на рахунок позивача від згаданих товариств необхідно було включити до складу податкового зобовязання з податку на додану вартість.
Згідно положень ч.1 п. 187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, з наступними змінами та доповненнями визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
16.03.2015 року між позивачем (продавець) та ТзОВ «Вейсес» (покупець) укладено договір купівлі - продажу за №16/03/15, згідно якого продавець зобовязується передати у власність покупця продукцію, іменовану надалі «товар», а покупець зобовязується прийняти і сплатити його за умовами даного договору.
У підтвердження виконання даного договору в матеріалах справи наявні видаткові накладні, оборотно-сальдова відомість по рахунку: 361 за квітень 2015 року, банківські виписки, податкові накладні.
10.04.2015 року між позивачем (продавець) та ТзОВ «Аквіт компані» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №10/04-15, згідно якого продавець зобовязується передати у власність покупця продукцію, іменовану надалі «товар», а покупець зобовязується прийняти і сплатити його за умовами даного договору.
В матеріалах справи наявні видаткові накладні, виписки з банківського рахунку, податкові накладні.
В той же час, перевіряючі в акті перевірки зазначають, що в отриманих відповідях на зустрічні звірки по ТзОВ «Аквіт компані» та ТзОВ «Вейсес» встановлено відсутність на зазначених підприємствах достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів для проведення господарської діяльності в зазначених обсягах. Згідно аналізу товарних потоків встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару та встановлено відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями. Аналізом звітності з податку на додану вартість встановлено факти формування зобовязань по операціях з підміни товарів. Встановлено відсутність обєктів оподаткування, не встановлено факту отримання та передачі товарів та наявна відсутність реального здійснення операцій.
При цьому, контролюючим органом під час проведення перевірки позивача було використано податкові інформації ДПІ у Печерському районі м.Києва №195/26-55-22-10/39419613 від 25.06.2015 року та ДПІ у Дзержинському районі ГУ ДФС м.Харкова за №5051/7/20-30-22-03/39457533 від 05.06.2015 року.
Зокрема, у наведених інформаціях йдеться про те, що провести зустрічну звірку цих контрагентів неможливо, оскільки такі відсутні за місцем знаходження. При цьому, по контрагенту ТзОВ «Вейсес» зазначено, що наявна податкова інформація свідчить про можливість порушення податкового законодавства, оскільки не встановлено придбання товарів, робіт, послуг по ланцюгу постачання, а по ТзОВ «Аквіт компані» зазначено, що по підприємству вбачаються ознаки нереального здійснення фінансово-господарської діяльності у квітні 2015 року.
Зміст такої інформації вказує на те, що обґрунтування контролюючого органу обставин нереальності господарських операцій ґрунтуються лише на припущеннях і не можуть беззаперечно підтверджувати ці обставини.
Як наслідок, зазначена інформація не може бути покладена в основу обґрунтування позиції відповідача, оскільки отримана без аналізу первинних бухгалтерських документах (як зазначено в самій інформації перевірку не можна було провести).
Крім того, в матеріалах справи наявні витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та витяги з реєстру платників податку на додану вартість з яких вбачається, що на час вчинення досліджуваних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані у встановленому законом порядку та являлися платником податку на додану вартість.
Наявність зазначених документів у позивача підтверджує його добросовісність та обачність, оскільки ним була зібрана оприлюднена інформація, яка б вказувала на добросовісність його контрагентів.
Враховуючи вищенаведене, колегія суду вважає, що даний адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2015 року у справі № 813/5809/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Р.П. Сеник
Судді : Р.Б. Хобор
Я.С. Попко
Повний текст рішення виготовлено 05.10.2016 року.
Судове рішення № 61903722, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/5809/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: