Постанова № 61903516, 22.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року Справа № 876/6395/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року у адміністративній справі №803/984/16 за позовом ОСОБА_1 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 червня 2015 року за №36867-17.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, внесено зміни в Податковий кодекс України (ПК України), зокрема і в статтю 267, яка регулює відносини з приводу нарахування і справляння транспортного податку з фізичних осіб. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Означений податок відноситься до місцевих податків, а тому, відповідно до приписів статті 12 ПК України має встановлюватися рішенням відповідної міської (сільської, селищної) ради в порядку, визначеному цим Кодексом, зокрема, шляхом офіційного оприлюднення такого рішення відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. За фізичною особою ОСОБА_1 в сервісному центрі МВС було зареєстровано транспортний засіб марки і моделі Mercedes-Benz S 500 4Matic, об'єм двигуна - 4663 куб. см, рік випуску - 2011. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Луцькою міською радою 28 січня 2015 року прийнято рішення за №69/5 «Про встановлення транспортного податку м. Луцьку» та затверджено Положення про транспортний податок у м. Луцьку.

Згідно з Положенням про транспортний податок у м. Луцьку (додаток до рішення Луцької міської ради від 28 січня 2015 року №69/5) ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 цього Положення.

Луцькою ОДПІ ГУ ДФС на підставі отриманої інформації 20 червня 2015 року сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №36867-17, яким визначено суму грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 20 833 грн. 33 коп.

Позивач 15 вересня 2015 року сплатив суму грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 20 833,33 грн.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що оскаржене податкове повідомлення - рішення відповідачем прийнято правомірно.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такої висновки суду першої інстанції невірними та такими, що суперечать нормам матеріального права та обставинам справи.

Транспортний податок введено Законом України від 28 грудня 2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», зокрема в дію була введена стаття 267 Транспортний податок.

Пунктом 267.1 статті 267 Податкового кодексу України встановлено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні легкові автомобілі, що потрапляють відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу під об'єкт оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм двигуна більше 3000 куб. см.

Обчислення суми податку здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податків контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня базового податкового періоду (року).

Терміни сплати податку для фізичних осіб протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Податкове законодавство України ґрунтується на принципах, визначених в ст. 4 ПК України, зокрема на принципі стабільності. Відповідно до пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Транспортний податок введено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII шляхом викладення ст. 267 ПК України в новій редакції. Зазначений закон набрав чинності з 01.01.2015 року.

Відповідно до п. 265.1 ст. 265 ПК України транспортний податок є складовою податку на майно, який відповідно до п. 10.1 ст. 10 ПК України належить до місцевих податків.

Приписи п.п. 10.1.1, п. 10.1 та п. 120.2 ПК України відносять до місцевих податків податок на майно в частині транспортного податку.

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до пп. 12.3.4 п. 12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Таким чином, безпосереднє встановлення місцевих податків, а відтак і транспортного податку, віднесено ПК України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах повноважень.

Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 143 Конституції України.

Отже, Верховна Рада не може безпосередньо своїм рішенням запровадити такі податки як місцеві на відповідних територіях.

Так, відповідно до п. 10.3. статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Згідно з п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 ПК України).

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп. 12.3.3 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно з п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 ст. 12 цього кодексу.

Відповідно до пп. 12.3.4 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

При цьому, колегією суддів враховується, що відповідно до пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПК України у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Приписи п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України визначають, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; при цьому опублікування рішення органу місцевого самоврядування про встановлення транспортного податку, як місцевого податку, пізніше 15 липня року, є підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Оскільки Закон України від 28.12.2014 №71-VIII, яким введено транспортний податок, набрав чинності 01.01.2015 року, то Луцька міська рада, як встановлювач місцевого податку відповідно до пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 та пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України може встановити такий податок не раніше наступного бюджетного періоду, тобто з 2016 календарного року.

На виконання цих вимог Луцька міська рада встановила транспортний податок в м. Луцьку рішенням «Про встановлення транспортного податку в м. Луцьку» 28.01.2015 р.

Відповідно до вимог пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що оскільки Закон України від 28.12.2014 №71-VIII набрав чинності 01.01.2015 року, тобто пізніше як за шість місяців до початку бюджетного періоду 2015 календарного року, то нарахування відповідачем транспортного податку не встановленого рішенням міської ради на підставі норм ПК України можливе не раніше наступного бюджетного періоду, тобто з 2016 календарного року. Такий висновок відповідає принципу стабільності, встановленому пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України.

Таким чином, виходячи з наведених вище норм податкового законодавства, транспортний податок не може бути визнаний обов'язковим до сплати в 2015 році, оскільки місцеві ради не брали і не могли прийняти та офіційно оприлюднити до 15 липня минулого 2014 рішення про встановлення таких податків і зборів.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З огляду на викладене, застосування відповідачем положень Закону з метою оподаткування транспортним податком, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року, тому оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого Адміністративного Суду, висловленою у постанові від 30.08.2016 р. у справі №826/22028/15.

Крім того, відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати здійснені позивачем, а саме сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 1157,52 грн. підлягають стягненню з Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про задоволення позову з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року у адміністративній справі №803/984/16 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області від 20.06.2015 р. №36867-17.

Стягнути з Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1157 (одна тисяча сто п'ятдесят сім) грн. 52 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст постанови складено 27.09.2016р.