Рішення № 61903364, 23.09.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18099/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гончарука В.П.

з секретарем Красновою І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 1 061 908,70 грн.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № К2К4GK00260007 від 01 вересня 2005 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 234 020,29 грн. на термін до 31.08.2020 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в строки встановленні даним кредитним договором. У зв'язку з порушенням умов кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 в частині порядку та строків повернення кредитних коштів станом на 26.08.2015 року утворилась заборгованість у розмірі 1 061 908,70 грн. З метою забезпечення зобов'язань позичальника по кредитному договору між банком та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, 01 вересня 2005 року були укладені договори поруки б/н. 01 вересня 2015 року позивачем на адреси відповідачів були направлені вимоги про погашення заборгованості, які в свою чергу були залишені без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав просив задовольнити їх в повному обсязі. Додатково пояснив, що відповідачі не виконували свої зобов'язання за кредитним договором № К2К4GK00260007 від 01 вересня 2005 року, у зв'язку і з чим виникла дана заборгованість. Разом з тим жодного разу не звертались до банку для мирного врегулювання даного спору.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог в повному обсязі. Додатково надав суд пояснення, що викладенні в запереченнях,які долучені до матеріалів справи.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Дослідив в судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.

Відповідно до укладеного кредитного договору № К2К4GK00260007 від 01 вересня 2005 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 234 020,29 грн. на термін до 31.08.2020 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в строки встановленні даним кредитним договором на купівлю домоволодіння.( а.с. 10-11).

Згідно п. 1.2 даного договору забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором виступає договір іпотеки домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 87,80 кв.м.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № К2К4GK00260007 від 01 вересня 2005 року, загальний розмір заборгованості станом на 26 серпня 2015 року становить 1 061 908,70 грн.(а.с. 4-6).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виконані умови кредитного договору в частині надання кредитних коштів відповідачу 1.

В той же час, відповідачем були порушені зобов'язання, передбачені кредитним договором в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами.

Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема:

1. припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2. зміна умов зобов'язання;

3. сплата неустойки;

4. відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно положень ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З метою забезпечення зобов'язань позичальника по кредитному договору між банком та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, 01 вересня 2005 року були укладені договори поруки б/н. (а.с. 12,13).

Виходячи з положень ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Однак, Відповідачами не виконано зобов'язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування, що підтверджується розрахунком суми заборгованості по договору (а.с.4).

01 вересня 2015 року відповідачам позивачем була направлена вимога про погашення заборгованості, однак виконана відповідачами не була.(а.с. 7).

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 625 ЦПК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також в судовому засіданні було встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.07.2011 року, в рахунок погашення заборгованості в сумі 282 797,56, що виникла за кредитним договором № К2К4GK00260007 від 01 вересня 2005 року укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ «Приватбанк», - звернуто стягнення на користь ПАТ «Приватбанк» на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1., який належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу від 02.09.2005 року.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Однак згідно постанови Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції від 25.12.2015 року про повернення виконавчого листа стягувачеві, виконавчий лист № 2-1548/2011 виданий 04.10.20011 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення боргу з ОСОБА_1 в розмірі 282 797,56 грн. було повернуто ПАТ «Приватбанк» на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 та ст 50 Закону України «Про виконавче провадження».(а.с 91-92).

Відповідно до п. 17 Постанови плену Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Таким чином рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.07.2011 року у справі № 2-1548/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - виконано не було.

Відповідно до ст.. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання/

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до п. 3 ст. 551 Цивільного процесуального кодексу України, розмір неустойки може бети зменшений за рішенням суду, що він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення для справи.

Разом з тим, виходячи з наданого Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» розрахунку заборгованості за період дії кредитного договору, позивачем нарахована пеня за прострочення погашення основного боргу за кредитом, яка розраховується за період з 20.03.2009 року по 26.08.2015 року, та складає 566 600,75 грн., тому суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, тому з урахуванням положень п. 3 ст. 551 Цивільного процесуального кодексу України, присуджує стягнути з відповідачів солідарно, як боржників, нараховану позивачем пеню в сумі 160 993,81 грн., оскільки сума нарахованої пені за цей період, яка визначена позивачем в сумі 566 600,75 грн., значно перевищує розмір завданих позивачу збитків, тому підлягає зменшенню до розміру загальної суми заборгованості по основному боргу.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме стягнути з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк заборгованість за кредитним договором № К2К4GK00260007 від 01 вересня 2005 року станом на 26 серпня 2015 року, яка складає: заборгованість за кредитом у розмірі 160 993,81 грн. заборгованості по процентам за користуванням кредиту у розмірі 309 104,54 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 25 209,60 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 160 993,81 грн., а всього стягнути 656 301,76 грн.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі по 3 281 грн. 50 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 611,612, 625, 530,1048, 1054-1055 ЦК України та керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк»(ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором № К2К4GK00260007 від 01 вересня 2005 року станом на 26 серпня 2015 року, яка складає: заборгованість за кредитом у розмірі 160 993,81 грн. заборгованості по процентам за користуванням кредиту у розмірі 309 104,54 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 25 209,60 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 160 993,81 грн., а всього стягнути 656 301(шістсот п'ятдесят шість тисяч триста один) грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк»(ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50) витрати по оплаті судового збору в сумі по 3 281 (три тисячі двісті вісімдесят один) грн. 50 коп. з кожного.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: