Вирок № 61903138, 21.09.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13875/15-к

В И Р О К

іменем України

"21" вересня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Гончаренко М.Р.,

за участю прокурора: Буковчаника С.В.,

за участю захисника: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальне провадження №22014101110000111 від 15 липня 2014 року за обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Гайсин Вінницької області, громадянина України, працюючого неофіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Приблизно у березні - на початку квітня 2014 року у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на вчинення пособництва в отриманні службовою особою - директором ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» ОСОБА_3 неправомірної вигоди від ОСОБА_4 для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та третьої особи, дій з використанням свого службового становища.

Так, відповідно до розпорядження заступника міського голови - секретаря Київської міської державної адміністрації від 27.07.2012 року №129, ОСОБА_3, на контрактній основі в порядку переведення з Управління ритуальних послуг виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, з 31 липня 2012 року був призначений на посаду директора ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київської міської державної адміністрації (далі - ритуальна служба СКП «Спецкомбінат ПКПО»). В подальшому, відповідно до розпорядження заступника міського голови - секретаря Київської міської державної адміністрації від 17.10.2013 року №170, ОСОБА_3 було звільнено з вищезазначеної посади від 18 жовтня 2013 року у зв'язку із поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП України). Разом з тим, на підставі розпорядження заступника міського голови - секретаря Київської міської державної адміністрації від 16.01.2014 року №3, ОСОБА_3 поновлено на роботі у ритуальній службі СКП «Спецкомбінат ПКПО» на посаді директора з 18 жовтня 2013 року на умовах контракту від 10 вересня 2012 року. На підставі наказу директора ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» від 17.01.2014 року №12 ОСОБА_3 в цей же день приступив до виконання обов'язків директора даного підприємства.

Відповідно до п.п.1.1, 1.3 та 2.1.-2.2. контракту з директором ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» Київської міської державної адміністрації, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва від 10 вересня 2012 року, директор зобов'язується здійснювати поточне керівництво підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і зберігання закріпленого за підприємством комунального майна; є повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов'язків, передбачених статутом підприємства, актами законодавства, стосовно підприємства, іншими нормативними документами; забезпечує працюючих роботою, організує виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених чинним законодавством статутом підприємства та контрактом, а також директору належать закріпленні за ним повноваження і права, які передбачені статутом підприємства, контрактом та законодавчими і іншими нормативно-правовими актами.

Тобто, ОСОБА_3, обіймаючи посаду директора ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» та виконуючи обов'язки з керівництва трудовим колективом та управління (розпорядження) майном підприємства, постійно виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції (обов'язки), тобто являвся службовою особою.

01.03.2014 р. приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_4 на мобільний телефон, зателефонував продавець торгівельної точки, яка розташована поблизу території кладовища «Південне», ОСОБА_5, де здійснюється реалізація ритуальної продукції ОСОБА_4, та повідомив, що з ним бажає поговорити майстер з благоустрою кладовища «Південне» ОСОБА_6

В ході зазначеної розмови ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4, що йому необхідно буде прийти до нього, з метою вирішення питань, пов'язаних з подальшим існуванням його бізнесу біля території кладовища «Південне». ОСОБА_4, в свою чергу, зателефонував раніше знайомому ОСОБА_3 та розповів про вказані обставини, на що останній запропонував зустрітися 17.03.2014 року в його службовому кабінеті, в приміщенні ритуальної служби СКП «Спец комбінат ПКПО» за адресою: м. Київ, вулиця Воровського, 47/14.

17.03.2014 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, в ході розмови ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4, що у зв'язку з розташуванням його торгівельного павільйону в безпосередній близькості до центрального входу до кладовища «Південне», він є прямим конкурентом ритуальної служби кладовища і для подальшого здійснення підприємницької діяльності у вищезазначеному павільйоні, він повинен сплачувати 75% від чистого прибутку. ОСОБА_4 у зв'язку із існуванням реальної перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності, погодився на сплату ОСОБА_3 50% від чистого прибутку.

Крім того, 26.03.2014 року під час зустрічі ОСОБА_4 з ОСОБА_3 для подальшої домовленості щодо регулярної сплати відсотків від чистого прибутку, ОСОБА_3 повідомив, що може сприяти у вирішенні питання щодо розміщення торгівельного павільйону на території кладовища «Мінське», яке розташоване за адресою: м.Київ, вулиця Стеценка, 18, за що необхідно сплачувати 75% від чистого прибутку. З метою контролю отриманих ОСОБА_4 доходів та вирахуванням чистого прибутку ОСОБА_3 повідомив, що надішле електронною поштою відповідну звітність у вигляді таблиці, яку повинен заповнювати ОСОБА_4 кожні 15 днів та наплавляти електронною поштою ОСОБА_3 Також ОСОБА_3 пояснив, що грошові кошти ОСОБА_4 повинен буде передавати його довіреній особі.

В подальшому, 31.03.2014 року, в ході чергової зустрічі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, останній повідомив, що з метою здійснення торгівельної діяльності ОСОБА_4 на території кладовища «Мінське», останній може надати торгівельний павільйон, який не перебуває на балансі підприємства з території кладовища «Південне». Зазначену підприємницьку діяльність будуть здійснювати під виглядом ритуальної служби СКП «Спец комбінат ПКПО», а для роботи в торгівельному павільйоні буде залучено продавця, якого надасть ОСОБА_4 та який буде приймати замовлення від громадян на території кладовища «Мінське».

Одночасно з цим, ОСОБА_3, усвідомлюючи протиправність своїх дій та не бажаючи бути викритим правоохоронними органами під час вчинення кримінального правопорушення, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці залучив до участі у вчиненні злочину раніше йому знайомого ОСОБА_2, якому доручив сприяти йому в одержані неправомірної вигоди від ОСОБА_4 шляхом систематичного отримання від останнього електронних звітів щодо одержаного прибутку, вирахування суми неправомірної вигоди та безпосереднього одержання від ОСОБА_4 грошових коштів з метою їх подальшої передачі ОСОБА_3 та усунення таким чином перешкод у вчиненні злочину.

В свою чергу, ОСОБА_2, будучи достовірно обізнаним, що ОСОБА_3 є директором ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО», усвідомлюючи протиправність своїх дій та дій ОСОБА_3, погодився на пропозицію останнього.

Далі, 03.04.2014 року, приблизно о 12 годині, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, зателефонував ОСОБА_4 та повідомив про необхідність зустрічі у м.Києві по вулиці Кибальчича, 2. Того ж дня, приблизно о 13 годині 15 хвилин, прибувши за вищезазначеною адресою на автомобілі марки «Тойота Прадо», ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що знаходиться в обумовленому місці.

Після цього, ОСОБА_2 підійшов до автомобіля ОСОБА_4 та сів до салону автомобіля останнього. Перебуваючи в салоні автомобіля, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4, що відправлення електронних звітів про прибутки та передача грошових коштів, буде здійснюватись безпосередньо через нього. Після цього, ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 більшу частину грошових коштів від суми прибутку 50%, в сумі 29800 гривень та пояснив, що залишок 2000 гривень він передасть ОСОБА_3 пізніше.

Того ж дня, приблизно о 13 годині 35 хвилин, ОСОБА_2 залишив автомобіль ОСОБА_4 та направився у напрямку житлового будинку по вулиці Райдужній, 2 у м.Києві, де був зупинений працівниками ГУ СБ України у м.Києві та Київській області. В ході проведення огляду місця події 03.04.2014 року у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 29800 гривень, які ОСОБА_2 для ОСОБА_3 передав ОСОБА_7

Таким чином, ОСОБА_2 за вищезазначених обставин виконав усі дії, які він вважав необхідними для вчинення пособництва в одержанні службовою особою - ОСОБА_3 неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та третьої особи дій з використанням службового становища, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки 03.04.2014 року неправомірна вигода у вигляді грошових коштів сумі 29800 гривень була виявлена та вилучена під час огляду місця події.

Згідно з даними висновку експерта №81/5 від 24.04.2014 року на грошових коштах, вилучених 03.04.2014 року під час огляду місця події у громадянина України ОСОБА_2, а також на ватних тампонах із змивами відібраними з долонь та пальців обох рук ОСОБА_8, виявлено спеціальну хімічну речовину, що містить у своєму складі 2-(2-бензоксазоліл)-фенол.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у пособництві у вчиненні закінченого замаху на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та третьої особи, дій з використанням службового становища, умисно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.368 КК України.

23 червня 2016 року між прокурором відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури міста Києва Буковчаником Сергієм Васильовичем та обвинуваченим ОСОБА_2 за участю захисника в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.368 КК України, при цьому обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене ним кримінальне правопорушення, в межах санкції ч.2 ст.368 КК України, в редакції, що діяла станом на момент інкримінованих ОСОБА_2 дій, а саме:

- за ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.368 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Крім того, в угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.

Розглядаючи, в порядку встановленому п.1 ч.3 ст.314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до вимог ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, просить суд затвердити дану угоду і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші, передбачені угодою заходи.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні також просили вказану угоду, укладену з прокурором, затвердити та призначити узгоджену в ній міру покарання та інші, передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.368 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, при цьому зазначив, що здатний реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов'язання.

Разом з тим, обвинувачений в судовому засіданні заявив клопотання про розстрочку виплати штрафу рівними частинами кожного місяця протягом одного року, посилаючись на незадовільний стан здоров'я, що вимагає великих матеріальних витрат і призводить до погіршення його майнового становища.

Крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.368 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до злочину середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Разом з тим, суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені в п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

На підставі викладеного, виходячи з того, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2, відповідають вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, вчинив пособництво у вчиненні закінченого замаху на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та третьої особи, дій з використанням службового становища, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене, а тому його дії підлягають кваліфікації за ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.368 КК України.

Крім того, підлягають стягненню з ОСОБА_2 процесуальні витрати у розмірі 2335 гривень 48 копійок на користь держави за проведення судово-хімічної експертизи (отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м.Києва 24060300, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві, код банку отримувача: 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ):38012871, рахунок отримувача: 31114115700005).

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Крім того, суд скасовує арешт майна, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

А тому, арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Гладун Х.А. від 04.04.2014 року, на мобільний телефон марки «NOKIA» моделі «С1», чорного кольору, серійний номер (IMEI) НОМЕР_5; мобільний телефон марки «NOKIA» моделі «С2», чорного кольору, серійний номер IMEI 1: НОМЕР_6; мобільний телефон марки «SAMSUNG», сірого кольору, серійний номер IMEI: НОМЕР_7, які належать на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає скасуванню.

Крім того, враховуючи, що злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 відноситься до злочинів середньої тяжкості, за вчинення якого не передбачена конфіскація майна, суд приходить до висновку, що арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 11 червня 2014 року Волковою С.Я. з метою можливої конфіскації на автомобіль марки «GEELY» моделі «СК 1.5», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 та автомобіль марки «NISSAN» моделі «SUNNY», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4, що на праві власності належать обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає скасуванню.

Разом з тим, враховуючи клопотання обвинуваченого про розстрочку виплати штрафу протягом року, думку прокурора, який не заперечував щодо клопотання, керуючись положеннями ч.4 ст.53 КК України, з урахуванням майнового стану ОСОБА_2, який має незадовільний стан здоров'я, у зв'язку з чим неодноразово перебував на лікуванні, що вимагає матеріальних витрат на ліки та проходження лікування, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_2 розстрочку виплати штрафу рівними частинами на строк до одного року.

Речові докази по справі:

- диски для лазерних систем зчитування марки «XBLUE» №LH6101RJ231726 31 D0 та №LH6101RJ231726 29 D0, слід зберігати при матеріалах кримінального провадження як джерела доказів;

- протокол про результат контролю за вчиненням злочину №2837 від 04.04.2014 року, протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою №2838, 2839, 2840 від 04.04.2014 року, протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою №2845 від 10.04.2014 року, протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою №2846 від 11.04.2014 року, протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою №2847 від 14.04.2014 року, протокол про результати зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі зв'язку від 14.04.2014 року, протокол про результати зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі зв'язку від 11.04.2014 року, а також на дисках для лазерних систем зчитування марки Virbatim DVD-RW №51/2787від 04.04.2014 року, марки «Arita» CD-R №51/2457 від 04.04.2014 року, марки TDK DVD №51/2867 від 04.04.2014 року, «Virbatim» DVD-R №51/2868 від 04.04.2014 року, марки «Ridata» DVD-R №51/1909 від 19.04.2014 року, слід зберігати при матеріалах кримінального провадження як джерела доказів;

- марлеву серветку зі зразком порошку та фрагмент паперу коричневого кольору, на якому спеціальним люмінесцентним фломастером виконано напис «Н.ВИГОДА» у кількості 3-х разів, слід зберігати при матеріалах кримінального провадження як джерело доказів.

Керуючись вимогами ст.ст.314ч.1, 373, 374, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд,-

засудив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 23 червня 2016 року у кримінальному провадженні за №1-кп/755/822/16, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №220014101110000111 від 15.07.2014 року, укладену між прокурором відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури міста Києва Буковчаником Сергієм Васильовичем та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.368 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 23 червня 2016 року покарання, а саме:

-за ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.368 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, в доход держави.

На підставі ч.4 ст.53 КК України призначити ОСОБА_2 розстрочку виплати вказаного штрафу рівними частинами у сумі 1417 гривень 00 копійок до 25 числа кожного місяця протягом 1 (одного) року з дня набрання вироком законної сили

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати у розмірі 2335 гривень 48 копійок на користь держави за проведення судово-хімічної експертизи (отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м.Києва 24060300, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві, код банку отримувача: 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ):38012871, рахунок отримувача: 31114115700005).

Речові докази по справі:

- диски для лазерних систем зчитування марки «XBLUE» №LH6101RJ231726 31 D0 та №LH6101RJ231726 29 D0, слід зберігати при матеріалах кримінального провадження як джерела доказів;

- протокол про результат контролю за вчиненням злочину №2837 від 04.04.2014 року, протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою №2838, 2839, 2840 від 04.04.2014 року, протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою №2845 від 10.04.2014 року, протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою №2846 від 11.04.2014 року, протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою №2847 від 14.04.2014 року, протокол про результати зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі зв'язку від 14.04.2014 року, протокол про результати зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі зв'язку від 11.04.2014 року, а також на дисках для лазерних систем зчитування марки Virbatim DVD-RW №51/2787від 04.04.2014 року, марки «Arita» CD-R №51/2457 від 04.04.2014 року, марки TDK DVD №51/2867 від 04.04.2014 року, «Virbatim» DVD-R №51/2868 від 04.04.2014 року, марки «Ridata» DVD-R №51/1909 від 19.04.2014 року, слід зберігати при матеріалах кримінального провадження як джерела доказів;

- марлеву серветку зі зразком порошку та фрагмент паперу коричневого кольору, на якому спеціальним люмінесцентним фломастером виконано напис «Н.ВИГОДА» у кількості 3-х разів, слід зберігати при матеріалах кримінального провадження як джерело доказів.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Гладун Х.А. 04.04.2014 року, на мобільний телефон марки «NOKIA» моделі «С1», чорного кольору, серійний номер (IMEI) НОМЕР_5; мобільний телефон марки «NOKIA» моделі «С2», чорного кольору, серійний номер IMEI 1: НОМЕР_6; мобільний телефон марки «SAMSUNG», сірого кольору, серійний номер IMEI: НОМЕР_7, які належать на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 червня 2014 року Волковою С.Я., на автомобілі марки «GEELY» моделі «СК 1.5», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 та автомобіль марки «NISSAN» моделі «SUNNY», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4, які на праві власності належать ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

Вирок може бути оскаржено, з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м.Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя: