Постанова № 61903087, 03.10.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2016 р.Справа № 914/3678/15

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т.Б.

судді Кравчук Н.М.

ОСОБА_2

при секретарі Борщ І.О.

за участю представників:

від позивача - не зявився

від відповідача ОСОБА_3 (представник за довіреністю)

від державної виконавчої служби (скаржника) - не зявився

розглянувши апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ, від 08.09.2016 №914/3678/15/20.3-03,

на ухвалу господарського суду Львівської області від 30.08.2016року (суддя Цікало А.І.)

у справі № 914/3678/15

за скаргою ОСОБА_1 міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про визнання дій незаконними,

за позовом публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України,

до відповідача ОСОБА_1 міського комунального підприємства Львівтеплоенерго,

про стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Львівської області від 30.08.2016 року у справі № 914/3678/15 скаргу ОСОБА_1 міського комунального підприємства Львівтеплоенерго на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено. Визнано незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 05.07.2016 р. ВП № 51338962 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1261222,78 грн. та постанови від 05.07.2016р. ВП № 51338962 про арешт коштів боржника в межах суми 13873450,54 грн. Визнано недійсною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05.07.2016р. ВП № 51338962 про стягнення з ОСОБА_1 міського комунального підприємства Львівтеплоенерго виконавчого збору у розмірі 1261222,78 грн. Визнано недійсною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05.07.2016 р. ВП № 51338962 про арешт коштів ОСОБА_1 міського комунального підприємства у межах суми 13873450,54 грн.

Ухвала господарського суду Львівської області від 30.08.2016 року у справі № 914/3678/15 мотивована тим, що з огляду на відсутність доказів вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, здійснення боржником заходів щодо часткового погашення боргу згідно рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2015р. у справі № 914/3678/15, зарахування стягувачем переплат по інших договорах в якості погашення заборгованості згідно зазначеного рішення суду, державним виконавцем безпідставно стягнуто з ЛМКП Львівтеплоенерго виконавчий збір у розмірі 1261222 грн. 78 коп., а також безпідставно накладено арешт на кошти боржника в межах суми 13873450 грн. 54 коп., оскільки станом на час стягнення виконавчого збору та накладення арешту на кошти (05.07.2016 р.) рішення суду було частково виконано боржником у добровільному порядку.

В апеляційній скарзі відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вважає оскаржувану ухвалу такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Зазначає, що боржником рішення суду у наданий строк з урахуванням розстрочки виконання - не виконано. Закон України «Про виконавче провадження» визначає єдиний випадок, за наявності якого виконавчий збір не стягується, а саме: отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання. Вважає, що оскільки боржником рішення суду з урахуванням розстрочки не виконано, жодної інформації про повне чи часткове виконання рішення державному виконавцеві не надано, то державним виконавцем правомірно винесено оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору.

В судове засідання скаржник та стягувач не забезпечили явки уповноваженого представника, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Апеляційний господарський суд, враховуючи думку присутнього представника боржника, законодавчо встановлені процесуальні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, те, що явка представників учасників процесу не визнавалася обовязковою, а їх участь в судовому засіданні є правом, а не обовязком, та відсутність інших процесуальних перешкод, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши думку присутнього представника боржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судами встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 17.12.2015р. у справі № 914/3678/15 стягнуто з ОСОБА_1 міського комунального підприємства Львівтеплоенерго на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 25 224 455 грн. 56 коп. (з яких: 15874417,12 грн. основний борг; 6840999,47 грн. інфляційні; 283860,68 грн. 3% річних; 2225178,29 грн. - пеня) з розстрочкою виконання рішення на дванадцять місяців із проведення щомісячно до 17-го числа, починаючи з січня 2016 року, виплат у розмірі 2102037 грн. 96 коп., а останні два місяці (до 17.11.2016 р. та до 17.12.2016 р. ) - 2102037 грн. 98 коп.

Предметом спору у справі № 914/3678/15 було стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 2244/14-БО-21 від 22.01.2014 р.

Зазначене рішення залишено без змін постановою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 01.02.2016 р. та постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2016 р. у справі № 914/3678/15.

23.02.2016 р. на виконання рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2015 р. у справі № 914/3678/15 видано відповідні накази.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 10.06.2016 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 51338962) з виконання наказу господарського суду Львівської області від 23.02.2016 р. у справі № 914/3678/15.

05.07.2016р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП № 51338962 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1261222,78 грн.

05.07.2016р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП № 51338962 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках у банківських установах та належать ЛМКП Львівтеплоенерго у межах суми 13873450,54 грн.

Предметом поданої скарги є визнання зазначених постанов, а саме про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника, недійсними, а дій державного виконавця щодо винесення таких постанов незаконними.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

За приписами ст. 6 Закону України Про виконавче провадження, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконавче провадження, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України Про виконавче провадження, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Частинами 1 і 3 статті 27 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

При цьому, сплив встановленого строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Відповідно до ст.32 Закону України Про виконавче провадження, заходами примусового виконання рішення є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Апеляційний суд зазначає, що згідно статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.05.2016 р. у ЛМКП Львівтеплоенерго була передплата по іншому договору поставки природного газу (№ 1398/16-БО-21 від 15.12.2015 р.) у розмірі 7420281,92 грн., у зв'язку з чим, ЛМКП Львівтеплоенерго надіслано лист ПАТ НАК Нафтогаз України від 31.05.2016 р. вих. № 05-6481 з проханням зарахувати вказану переплату в якості оплати за договором купівлі-продажу природного газу № 2244/14-БО-21 від 22.01.2014 р. (на часткове погашення заборгованості згідно рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2015 р. у справі № 914/3678/15).

У зазначеному листі ЛМКП Львівтеплоенерго також просило зарахувати в якості часткового погашення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 2244/14-БО-21 від 22.01.2014 р. наступні платежі: від 11.05.2016 р. в розмірі 2224565,41 грн.; від 12.05.2016 р. в розмірі 265471,63 грн.; від 13.05.2016 р. в розмірі 89681,04 грн.

ПАТ НАК Нафтогаз України зараховано вказані платежі в якості погашення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 2244/14-БО-21 від 22.01.2014 р., що підтверджується актом звірки між ЛМКП Львівтеплоенерго та ПАТ НАК Нафтогаз України від 31.05.2016 р.

Крім того, станом на 23.06.2016 р. у ЛМКП Львівтеплоенерго була передплата по договору поставки природного газу № 198/16-ПР-13 від 29.03.2016 р.) у розмірі 1765613,36 грн., у зв'язку з чим, ЛМКП Львівтеплоенерго надіслано лист ПАТ НАК Нафтогаз України від 23.06.2016 р. вих. № 05-7324 про зарахування зазначеної передоплати в якості оплати за договором купівлі-продажу природного газу № 2244/14-БО-21 від 22.01.2014 р.

ПАТ НАК Нафтогаз України зараховано вказану передоплату в якості погашення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 2244/14-БО-21 від 22.01.2014р., що підтверджується актом звірки між ЛМКПЛьвівтеплоенерго та ПАТ НАК Нафтогаз України від 30.06.2016 р.

Як було зазначено, рішенням господарського суду Львівської області від 17.12.2015 р. у справі № 914/3678/15 надано розстрочку його виконання до 17.12.2016р.

Станом на 05.07.2016 р. (день винесення оскаржуваних постанов), згідно рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2015 р. у справі № 914/3678/15, ЛМКП Львівтеплоенерго повинно було сплатити 12612227 грн. 76 коп. (з 17.01.2016 р. по 17.06.2016р.). ЛМКП Львівтеплоенерго погашено заборгованість у розмірі 11765613,36 грн.

Таким чином, станом на 05.07.2016р. (день винесення оскаржуваних постанов), ЛМКП Львівтеплоенерго прострочило оплату згідно рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2015 р. у справі № 914/3678/15 у розмірі 846 614 грн. 40 коп., а не 12612227 грн. 76 коп., як зазначено в оскаржуваних постановах.

Частиною 4 статті 36 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Згідно ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виконання рішення, за яким закінчився строк для його самостійного виконання, але судом встановлено відстрочку чи розстрочку виконання рішення, виконавчий збір стягується в порядку, встановленому цим Законом, шляхом виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження.

Згідно з пп. 3.4.3 п. 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (надалі Інструкція), у разі предявлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати. Постанова про стягнення виконавчого збору в такому разі виноситься у розмірі десяти відсотків суми, яка підлягає примусовому стягненню.

Відповідно до пп. 3.7.2 п. 3 Інструкції, якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно.

Враховуючи наведене, з огляду на здійснення боржником заходів щодо часткового погашення боргу згідно рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2015 р. у справі № 914/3678/15, зарахування стягувачем переплат по інших договорах в якості погашення заборгованості згідно зазначеного рішення суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що державним виконавцем безпідставно стягнуто з ЛМКП Львівтеплоенерго виконавчий збір у розмірі 1261222 грн. 78 коп., а також безпідставно накладено арешт на кошти боржника в межах суми 13873450 грн. 54 коп., оскільки станом на час стягнення виконавчого збору та накладення арешту на кошти (05.07.2016р.) рішення суду було частково виконано у добровільному порядку.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що державним виконавцем безпідставно, в порушення вимог Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень, прийнято постанову від 05.07.2016 р. ВП № 51338962 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1261222,78 грн. та постанову від 05.07.2016 р. ВП № 51338962 про арешт коштів боржника в межах суми 13873450,54 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору в порядку ст.49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 121-2 ГПК України, ОСОБА_1 апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

ухвалу господарського суду Львівської області від 30.08.2016 року у справі № 914/3678/15 - залишити без змін, апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ, від 08.09.2016 №914/3678/15/20.3-03 без задоволення.

Стягнути з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ, код ЄДРПОУ 00015622, 1378, 0 грн. (тисяча триста сімдесят вісім гривень) судового збору в доход Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Личаківському районі м.Львова; код за ЄДРПОУ 38007620; банк отримувача 825014; рахунок отримувача 31216206782006).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 07.10.2016 р.

Головуючий суддя Бонк Т.Б.

Судді Кравчук Н.М.

ОСОБА_2