Постанова № 61902487, 05.10.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2016 року Справа № 904/3912/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів: Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В.

при секретарі судового засідання Однорог О.В.

представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОІМПЕКС" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2016р. у справі №904/3912/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОІМПЕКС",

філія "Збагачувальна фабрика "Дзержинська",

м. Селидове Донецької області

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі

Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

про стягнення 18 761,41 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2016р. у даній справі (суддя Золотарьова Я.С.) у задоволенні позову відмовлено внаслідок застосування судом позовної давності відповідно до ст. 315 Господарського кодексу України, п.п. 136,137 Статуту залізниць України та ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОІМПЕКС" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на невірне визначення судом строку на звернення Позивача із позовом, бо перебіг позовної давності починається після закінчення строку пред`явлення претензії і строку, визначеного Законом на її розгляд, незалежно від того чи пред`являлася відповідна претензія до перевізника. Враховуючи встановлені ст. 315 Господарського кодексу України строки на пред`явлення претензії, надання відповіді на неї та звернення із позовом до суду, зазначає на вчасне звернення із позовом та помилковість висновків суду першої інстанції щодо пропуску позовної давності.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2016р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОІМПЕКС" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2016р. у справі №904/3912/16 прийнята до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Сизько І.А., Кузнецової І.Л.

У зв`язку із перебуванням на лікарняному судді Сизько І.А., 04.10.2016р. по справі здійснений автоматичний перерозподіл, за результатами якого визначено для розгляду справи колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016р. справа прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В.

В судове засідання 05.10.2016р. сторони явку повноважних представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, будь-яких письмових клопотань до суду не надсилали, незважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення №№ 4900044766596, 4900044766600, 4900044766510).

Справа розглядається за наявними доказами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

При перегляді справи апеляційним судом встановлено, що у лютому 2015 року відповідно до залізничних накладних №№ 49755556, 49751910, 49884729, 46480976 зі станції Кривий Торець Донецької залізниці на станцію Енергодар Придніпровської залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» (надалі – Позивач) були відправлені вагони №№56862865, 65946550, 56409253, 56434624, 56321425, навантажені кам'яним вугіллям. Одержувачем вантажу є ДТЕК Запорізька ТЕС.

При проходженні вагонів через станцію Енергодар Придніпровської залізниці на підставі п. 24 Статуту Залізниць України залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних та складено комерційні акти: РА №006532/84 від 17.02.2015р. (а.с.17), РА №006536/88 від 20.02.2015р. (а.с.18), РА №006563/117 від 27.02.2015р. (а.с.19), РА №006564/118 від 27.02.2015р. (а.с.20), РА № 006559/113 від 27.02.2015р. (а.с.21).

Внаслідок виявленої нестачі Позивач звернувся із позовом про стягнення збитків за втрачений вантаж у загальній сумі 18 761,41 грн.

Правовідносини щодо перевезення регулюються Господарським кодексом України, Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України іншими нормативно-правовими актами в сфері перевезень. Зокрема, ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п.1 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) - п.п.1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України).

Накладна, у відповідності із ст.6 Статуту залізниць України, це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами (ч.1 ст.30 Статуту залізниць України).

Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса (ч.1 ст.37 Статуту залізниць України).

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч.4 ст.52 Статуту залізниць України).

Згідно ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами (ст.105 Статуту залізниць України).

У відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, посвідчуються комерційними актами.

Так, комерційним актом РА №006532/84 від 17.02.2015р. (а.с.17) підтверджується недостача маси вантажу у вагоні №56862865 – 2600 кг; комерційним актом РА №006536/88 від 20.02.2015р. (а.с.18) підтверджується недостача маси вантажу у вагоні №65946550 – 3200 кг; комерційним актом РА №006563/117 від 27.02.2015р. підтверджується недостача маси вантажу у вагоні №56409253 – 3500 кг; комерційним актом РА №006564/118 від 27.02.2015р. підтверджується недостача маси вантажу у вагоні №56434624 – 3100 кг; комерційним актом РА № 006559/113 від 27.02.2015р. підтверджується недостача маси вантажу у вагоні №56321425 – 3250 кг.

Із зазначених комерційних актів вбачається, що:

- вказана у накладній маса вантажу у вагоні №56862865 складає 65300 кг, фактично маса вантажу становить 62 700 кг, що на 2600 кг менше, ніж вказано у накладній №49755556, про що станцією Енергодар Придніпровської залізниці складено комерційний акт РА №006532/84 від 17.02.2015р. (а.с.17), в якому, зокрема, зазначено, що при комерційному огляді в вагоні виявлено: навантаження насипом, ущільнена катком, маркування повздовжніми смугами, з обох сторін вагону над 5,6 люками виїмка на всю ширину вагону, довжиною 3,0 м, глибиною 0,5 м. У місці виїмки маркування відсутнє. Двері люку закриті. Витікання вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний.

- вказана у накладній маса вантажу у вагоні №65946550 складає 69000 кг, фактично - 65 800 кг, що на 3200 кг менше, ніж вказано у накладній №49751910, про що станцією Енергодар Придніпровської залізниці складено комерційний акт РА №006536/88 від 20.02.2015р. (а.с.18), в якому, зокрема, зазначено, що при комерційному огляді в вагоні виявлено: навантаження насипом, на рівні бортів, ущільнена, маркована трьома повздовжніми смугами, ліворуч по руху потягу над 1,2 люками виїмка довжиною 1,5 м, шириною 0,8 м, глибиною 0,5 м. У місці виїмки маркування відсутнє. Двері люку закриті. Витікання вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний.

- вказана у накладній маса вантажу у вагоні №56409253 складає 69 000 кг, фактично - 65500 кг, що на 3500 кг менше, ніж вказано у накладній №49884729, про що станцією Енергодар Придніпровської залізниці складено комерційний акт РА №006563/117 від 27.02.2015р. (а.с.19), в якому, зокрема, зазначено, що при комерційному огляді в вагоні виявлено: навантаження насипом, на рівні бортів, маркована трьома повздовжніми борознами, ліворуч по руху потягу над 7 люком порушено маркування, виїмка довжиною 1,4 м, шириною 1,6 м, глибиною 0,4 м. У місці виїмки маркування відсутнє. Витікання вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний.

- вказана у накладній маса вантажу у вагоні №56434624 складає 65 000 кг, фактично - 62 000 кг, що на 3000 кг менше, ніж вказано у накладній №49884729, про що станцією Енергодар Придніпровської залізниці складено комерційний акт РА №006564/118 від 27.02.2015р. (а.с.20), в якому, зокрема, зазначено, що при комерційному огляді в вагоні виявлено: навантаження насипом, нижче бортів 10-15 см, маркована трьома повздовжніми борознами по всій довжині вагону, праворуч по руху потягу над 2 люком виїмка довжиною 1,5 м, шириною 0,5 м, глибиною 0,6 м. У місці виїмки маркування відсутнє. Двері люку закриті. Витікання вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний.

- вказана у накладній маса вантажу у вагоні №56321425 складає 66 400 кг, фактично - 63150 кг, що на 3250 кг менше, ніж вказано у накладній №46480976, про що складено комерційний акт РА № 006559/113 від 27.02.2015р. (а.с.21), в якому, зокрема, зазначено, що при комерційному огляді в вагоні виявлено: навантаження насипом, нижче бортів 10-15 см, маркована трьома повздовжніми борознами по всій довжині вагону, праворуч по руху потягу над 2 люком виїмка довжиною 1,5 м, шириною 0,5 м, глибиною 0,6 м. У місці виїмки маркування відсутнє. Двері люку закриті. Витікання вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний.

Згідно ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (п."а" ст. 111 Статуту залізниць України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 п. 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто, яка для спірного вантажу становить 1%.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту залізниць України).

Враховуючи викладене, вартість вагової недостачі вантажу, виходячи з поданих Позивачем доказів, з урахуванням норми природної втрати, буде складати 18 761,41 грн, розрахунок Позивача є вірним, позовні вимоги правомірними, про що зазначено також у рішенні суду першої інстанції.

Господарський суд також дійшов правомірного висновку, що саме Відповідач є відповідальним за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу в силу п. 110 Статуту залізниць України, бо спірні вагони були прийняті без зауважень до вантажовідправника, матеріали справи свідчать про втрату вантажу під час перевезення, докази наявності обставин, що виключають вину Відповідача, відсутні.

Право Позивача на звернення до суду підтверджено передавальними написами вантажоодержувача на кожній накладній.

06.06.2016р. Відповідачем до суду першої інстанції був поданий відзив на позовну заяву, в тексті якого заявлено про застосування позовної давності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( ст. 256, ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог ст. 134 цього Статуту, зокрема, з дня встановлення обставини, що спричинили заявлення вимоги.

Згідно ст. 315 Господарського кодексу України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії. Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів. Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів.

Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

Оскільки, дотримання претензійного порядку не є обов'язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності в розумінні цієї норми Господарського кодексу України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред'явлення претензії і строку її розгляду (ч.2, 3 ст. 315 Господарського кодексу України), незалежно від того, чи пред'являлася відповідна претензія до перевізника. Вказана правова позиція міститься в п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 року “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів”.

Враховуючи наведене, а також те, що обставини спору виникли відповідно до комерційних актів 17.02.2015р., 20.02.2015р., 27.02.2015р. (момент складання комерційних актів), строк звернення Позивача із позовом спливає за актом від 17.02.2015р. – 17.05.2016р., за актом від 20.02.2015р. – 20.05.2016р., за актом від 27.02.2015р. – 27.05.2016р.

Згідно відтиску штампу на конверті №8520036315930 Позивач звернувся із позовом до суду 10.05.2016р., тобто в межах позовної давності. Тому, заява відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає та підстави для відмови у задоволенні позову відсутні.

Таким чином, вимоги Позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 18761,41 грн.

Зважаючи на викладене, судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОІМПЕКС" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2016р. у справі № 904/3912/16 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2016р. у справі № 904/3912/16 скасувати.

Прийняти по справі нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" – 49600, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, МФО 322959, код банку 40081237 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" – 85400, м. Селидове Донецької області, вул. Миру, 34, код ЄДРПОУ 30962337 збитки – 18 761,41 грн (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят одну грн 41 коп), судовий збір за подання позову до господарського суду – 1 378,00 грн (одну тисячу триста сімдесят вісім грн 00 коп), судовий збір за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією – 1515,60 грн (одну тисячу п`ятсот п`ятнадцять грн 60 коп), про що видати наказ.

Виконання постанови щодо видачі наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 07.10.2016р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.Л. Кузнецова