Рішення № 61901929, 03.10.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2016 р. Справа № 918/1064/15

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Журавлина"

про розірвання договору з дилером,

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1, довіреність б/н від 05.07.16р.;

ОСОБА_2, довіреність б/н від 15.08.16р.;

від відповідача -ОСОБА_3, довіреність б/н від 01.01.16р.;

ОСОБА_4, довіреність б/н від 01.01.16р.;

ОСОБА_5, довіреність б/н від 23.06.15р.;

ОСОБА_6, довіреність б/н від 01.01.16р.;

ОСОБА_7, НОМЕР_1 від 07.12.1995р.

Відповідно до частини 7 статті 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) при розгляді судової справи здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер: d8134-426e2.

У судовому засіданні 3 жовтня 2016 року, відповідно до статті 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Журавлина" про розірвання укладеного між сторонами договору з Дилером від 23 червня 2005 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10 вересня 2015 року (суддя Торчинюк В.Г.) порушено провадження у справі № 918/1064/15 та призначено її до розгляду.

В процесі розгляду справи через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 5 жовтня 2015 року (том 2, а.с. 1-20), в якому просив суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" в задоволенні його вимог про розірвання договору з Дилером від 23 червня 2005 року. Окрім того, відповідач у зазначеному відзиві просив суд застосувати строк позовної даності до предявлених позивачем вимог.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 17 листопада 2015 року вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" задоволено. Розірвано з моменту набрання вказаним судовим рішенням законної сили укладений між сторонами Договір з Дилером від 23 червня 2005 року, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлина" на користь позивача 1 218 грн. 00 коп. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2016 року вищевказане рішення місцевого господарського суду від 17 листопада 2015 року у наведеній справі скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15 липня 2016 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2016 року та рішення Господарського суду Рівненської області від 17 листопада 2015 у цій справі в частині розгляду позовних вимог про розірвання Договору з Дилером від 23 червня 2005 року на підставі пункту 13.1 цього договору скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду. Водночас в іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2016 року у наведеній справі залишено без змін.

Згідно Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 918/1064/15, за результатами якого суддею у цій справі призначено суддю Політику Н.А.

Ухвалою суду від 22 липня 2016 року справу № 918/1064/15 прийнято до провадження судді Політики Н.А. та призначено її до слухання в судовому засіданні на 29 серпня 2016 року.

3 серпня 2016 року на адресу Господарського суду Рівненської області від Вищого господарського суду України надійшов лист-запит № 918/1064/15/370/2016 від 1 серпня 2016 року про направлення справи № 918/1064/15 до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 5 серпня 2016 року провадження у справі № 918/1064/15 зупинено до повернення матеріалів вказаної справи до місцевого господарського суду.

23 серпня 2016 року супровідним листом від 15 серпня 2016 року № 918/1064/15/398/2016 матеріали справи № 918/1064/15 повернуто до місцевого господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29 серпня 2016 року провадження у справі № 918/1064/15 поновлено та призначено її до розгляду на 15 вересня 2016 року.

29 серпня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник відповідача подав повідомлення від 25 серпня 2016 року про проведення відеозапису судових засідань (т. 7, а.с. 76). Вищезазначене повідомлення прийняте судом до розгляду та задоволено.

Крім того, 29 серпня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду також надійшла заява відповідача від 25 серпня 2016 року про здійснення фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів (т. 7, а.с. 77). Вказану заяву також було задоволено судом.

12 вересня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по суті даного спору (т. 7, а.с. 87-98), в яких останній наполягав на задоволенні даного позову.

Того ж дня через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав повідомлення від 8 вересня 2016 року про проведення відеозапису судових засідань (т. 7, а.с. 102). Вищезазначене повідомлення також прийняте судом до розгляду та задоволено.

15 вересня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлина" ОСОБА_3 та директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлина" ОСОБА_7 надійшли заяви про відвід судді Політики Н.А. від участі у розгляді справи № 918/1064/15.

Крім того, 15 вересня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Проскан" подало заяву про вступ у справу № 918/1064/15 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 15 вересня 2016 року в задоволенні вищенаведених заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлина" про відвід судді Політики Н.А. та наведеної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Проскан" про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору було відмовлено.

Також під час перерви у судовому засіданні 15 вересня 2016 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлина" ОСОБА_4 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду було подано повторну заяву про відвід судді Політики Н.А. від участі у розгляді справи № 918/1064/15.

Ухвалою суду від 15 вересня 2016 року в задоволенні даної заяви представника відповідача також було відмовлено.

У судовому засіданні 15 вересня 2016 року оголошувалася перерва до 3 жовтня 2016 року.

До початку призначеного судового засідання через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли письмові пояснення відповідача від 3 жовтня 2016 року (т. 7, а.с. 202-217), в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Журавлина" заперечило Проти задоволення вимог позивача у звязку з їх необґрунтованістю, а також зазначило про пропуск позивачем строків позовної давності для звернення до суду з цим позовом.

03 жовтня 2016 року в судовому засіданні представник відповідача директор ТОВ фірма "Журавлина" ОСОБА_7 подав заяву про відвід судді Політики Н.А. від участі у розгляді справи №918/1064/15.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2016 року в задоволенні даної заяви представника відповідача директор ТОВ фірма "Журавлина" ОСОБА_7 було відмовлено.

У судовому засіданні 3 жовтня 2016 року представники позивача підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням поданих ними письмових пояснень, та наполягали на їх задоволенні.

Представники відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях від 3 жовтня 2016 року. Крім того, у наведеному судовому засіданні директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлина" ОСОБА_7 подав заяву про відвід судді Політики Н.А. від участі у розгляді справи № 918/1064/15, в задоволенні якої ухвалою суду від 3 жовтня 2016 року було відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів поданим учасниками процесу оригіналам цих документів, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Журавлина" (дилер) було укладено Договір з Дилером, відповідно до пункту 2.1 якого дилер бере на себе зобовязання здійснювати придбання продукції тільки у Сканії або у її уповноважених представників, крім випадків , коли жоден з них не виробляє або не поставляє продукцію необхідну замовнику, або продукція Scania CVAB є вживаною (т. 1, а.с. 14-23).

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 цього договору дилер зобовязаний прямо або опосередковано не виробляти та не розповсюджувати товари, які можуть конкурувати із продукцією позивача.

Пунктом 5.1 статті 5 наведеного правочину передбачено, що дилер погоджується вживати всіх розумних заходів для того, щоб зробити продукцію позивача відомою настільки, наскільки це можливо шляхом реклами у ЗМІ та на вітринах, а також участі у виставках та інших форм просування продукції на ринку.

Згідно з пунктами 7.1 та 7.2 статті 7 вказаної угоди дилер у відповідності до вимог Сканії зобовязується забезпечувати висококласну систему організації продажу. Дилер для виконання обумовлених цим договором робіт наймає необхідну кількість кваліфікованих та спеціально навчених для роботи з продукцією спеціалістів. Персонал дилера у випадку необхідності повинен проходити як базове, так і наступне навчання з продажу продукції. Таке навчання організовує Сканія, при цьому періодичність та порядок оплати витрат на навчання визначається за домовленістю сторін.

Згідно з пунктом 8.4 статті 8 договору дилер зобовязаний інформувати Сканію про встановлені ним ціни на продукцію при укладанні відповідних угод із замовниками. У випадку якщо Сканія виявить, що ціни роздрібного продажу занадто високі та ризиковані для подальших продажів продукції, дилер повинен буде змінити ціни і привести їх у відповідність до побажань Сканії;

За змістом пункту 13.1 статті 13 договір може бути припинено за письмовою заявою будь-якої з сторін шляхом укладання угоди про припинення договору, за умови направлення не менш як за шість місяців відповідного повідомлення (листом з оголошеною цінністю та повідомленням про вручення) на адресу іншої сторони.

У пункті 15.1 статті 15 договору сторони погодили, що суперечки та конфлікти за цією угодою, а саме, але не виключено, з питань його тлумачення, порушення будь-яких його положень, припинення або недійсності, які не вдалось врегулювати шляхом переговорів, передаються на розгляд у встановленому чинним законодавством порядку до господарського суду.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками вказаних субєктів господарювання.

Статтею 204 Цивільного кодексу України презюмується правомірність правочину.

Слід зазначити, що на час розгляду цієї справи спірний договір не був у встановленому законом порядку визнаний недійсним. Докази, що свідчать про недійсність цього правочину, відсутні і в матеріалах справи.

Як було зазначено вище, постановою Вищого господарського суду України від 15 липня 2016 року у справі № 918/1064/15 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2016 року та рішення Господарського суду Рівненської області від 17 листопада 2015 у цій справі в частині розгляду позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" про розірвання Договору з Дилером від 23 червня 2005 року на підставі пункту 13.1 цього договору скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду. Водночас в іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2016 року у наведеній справі залишено без змін.

За таких обставин суд розглядає справу в межах вимог позивача, що ґрунтуються на пункті 13.1 статті 13 укладеного між сторонами Договору з Дилером від 23 червня 2005 року.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 26 березня 2012 року за вих. № 20120326-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" повідомило відповідача про своє бажання припинити дію спірного договору з 1 жовтня 2012 року (т. 1, а.с. 27).

На вищезазначений лист Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" надало відповідь, в якій зазначило, що в порушення пункту 13.1 статті 13 договору позивачем не направлено на адресу відповідача проект відповідної угоди про припинення договору, що унеможливлює вивчення останнім запропонованих умов припинення договору.

На виконання даної пропозиції листом від 23 квітня 2012 року за вих. № 20120423-1 позивачем було надано відповідачу проект додаткової угоди про припинення дії Договору (т. 1, а.с. 29).

Однак, у відповідь на вищенаведений лист Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" повідомило позивача про можливість підписання додаткової угоди лише за умови сплати останнім на користь відповідача 12 750 000 грн. 00 коп., або (альтернативна пропозиція) за умови придбання позивачем у відповідача автотранспортного комплексу (цілісний майновий комплекс), збудованого Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Журавлина" на вимогу статті 4 Договору з Дилером від 23 червня 2005 року.

Водночас у матеріалах справи відсутні докази надання позивачем відповіді на вказану пропозицію.

Згідно з частиною 1 статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до частини 1 статті 646 ЦК відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано умовах є відмовою від одержання пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Якщо відповідь про прийняття пропозиції містить доповнення умов, що визначені у оферті, їх зміну чи обмеження їх дії, або коли у відповіді висловлене бажання, пропозиція щодо такого доповнення, зміни чи обмеження запропонованих умов, акцепт не можна вважати повним та безумовним.

З огляду на вищенаведені приписи, суд дійшов висновку про те, що лист відповідача від 23 квітня 2012 року № 20120423-1 містить реквізити, що свідчать про відмову від одержання пропозиції розірвання спірного договору, а також про одночасне надання нової пропозиції особі, яка зробила попередню пропозицію (позивачу).

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи відповіді на зазначену зустрічну оферту відповідача, судом встановлено, що сторонами не було досягнуто згоди щодо підстав та умов припинення дії укладеного між ними договору.

Відсутність згоди щодо умов припинення дії договору підтверджено також і рішенням Господарського суду міста Києва від 6 березня 2014 року у справі № 918/1137/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 травня 2014 року. Вказане рішення місцевого господарського суду на час розгляду даного спору набрало законної сили, а відтак факти, що встановлені в цьому судовому рішенні, в силу статті 35 ГПК України не потребують доказування.

Так рішенням Господарського суду міста Києва від 6 березня 2014 року у справі № 918/1137/13 пункт 13.1 статті 13 Договору з Дилером від 23 червня 2005 року було розтлумачено наступним чином: для припинення договору на підставі пункту 13.1 статті 13 Договору з Дилером від 23 червня 2005 року є не тільки сам факт направлення заінтересованою стороною не менше як за шість місяців відповідного повідомлення (листом з оголошеною цінністю та повідомленням про вручення) на адресу іншої сторони, а й укладання відповідної угоди про припинення цього договору.

Наведеним рішенням додатково було роз'яснено і пункт 15.1 договору та вказано, що у разі недосягнення згоди між сторонами щодо укладання відповідної угоди про припинення договору, спір з припинення договору підлягає передачі на розгляд у встановленому чинним законодавством порядку до господарського суду з врахуванням встановленої законом підсудності справ, якщо такий спір з припинення договору на підставі його пункту 13.1 статі 13 сторонам не вдалось врегулювати шляхом переговорів.

Так, право вимагати розірвання договору передбачено у пункті 13.1 статті 13 укладеного між сторонами правочину. Отже, сторони погодили можливість розірвання цього договору за ініціативою однієї із сторін шляхом укладання угоди про припинення договору, за умови направлення не менше, як за шість місяців, відповідного повідомлення (листом з оголошеною цінністю та повідомленням про вручення) на адресу іншої сторони.

Судом встановлено, що позивач скористався наданим йому вищенаведеним пунктом договору правом, дотримавшись порядку, встановленого в спірному договорі, а саме: перед тим, як звернутися до суду, спочатку надіслав відповідачу відповідне повідомлення про розірвання договору в добровільному порядку та укладення додаткової угоди про припинення цього договору.

Проте з матеріалів справи вбачається, що відповідач відмовився укладати з позивачем відповідну угоду про припинення спірного договору, незважаючи на дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" всіх передбачених вказаною угодою приписів та вчинення позивачем відповідних дій, зокрема, направлення на адресу відповідача повідомлення про припинення договору та проекту вказаної додаткової угоди про припинення договору.

Слід зазначити, що право вимоги розірвання спірного договору, передбачене пунктом 13.1 цієї угоди, не ставиться умовами цього правочину в залежність від настання певних обставин та не обумовлюється жодними підставами.

З матеріалів справи також вбачається, що листом від 27 квітня 2015 року № 27042015-1S позивач звернувся до відповідача з пропозицією продовжити співпрацю за Договором з Дилером від 23 червня 2015 року та проханням про надання фінансової документації щодо виконання цього правочину (т. 1, а.с. 41).

Листом від 23 червня 2015 року № 06-15/64 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" у відповідь на вказане звернення позивача повідомило про необхідність спростування останнім недостовірної інформації, розміщеної на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна", щодо припинення Договору з Дилером від 23 червня 2005 року та закінчення співробітництва між сторонами. У той же час у вказаному листі була відсутня будь-яка інформація щодо погодження чи відмови у продовженні співпраці відповідача з позивачем в рамках спірної угоди. З матеріалів справи також вбачається, що листом від 15 липня 2015 року № 20151507-1С позивач повторно звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Журавлина" з проханням про надання документації.

У той же час вказане листування не може бути розцінене судом як відмова позивача від надісланої ним оферти про розірвання спірного договору (лист від 23 квітня 2012 року № 20120423-1). Крім того, зазначене листування не впливає на встановлене пунктом 13.1 спірного договору право позивача ініціювати припинення цього договору, так само як і не впливає на факт дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" досудового порядку врегулювання вказаного спору і право позивача звернутися до суду з відповідним позовом про розірвання наведеного правочину.

Суд також звертає увагу на те, що спірний договір є безстроковим.

Водночас згідно пункту 5.8 Принципів міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА) договір, укладений на невизначений строк, може бути припинено будь-якою стороною шляхом повідомлення, зробленого попередньо у розумний строк.

Документами, що застосовуються в Україні, в яких зафіксовані звичаї ділового обороту, є, зокрема, Принципи міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА) у редакції 1994 року.

Аналогічна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 7 квітня 2008 року № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України".

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 2 статті 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

За змістом частин 1,2 статті 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше, зокрема, не встановлено договором. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). При цьому у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені обставини, а також враховуючи дотримання позивачем досудового порядку врегулювання цього спору та відсутність згоди сторін щодо підстав припинення дії укладеного між ними договору, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" про розірвання укладеного між сторонами Договору з Дилером від 23 червня 2005 року.

У той же час у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях відповідач зазначав про пропуск позивачем строку позовної давності.

В обґрунтування заяви про застосування строків позовної давності відповідач зазначав, що до 20 червня 2012 року позивач та відповідач не дійшли згоди щодо умов припинення Договору з Дилером, отже кожна із сторін цього договору, яка вважала, що її права порушені, мала право звернутись після 20 червня 2012 року у встановленому чинним законодавством порядку до господарського суду з врахуванням встановленої законом підсудності справ. Так, відповідач зазначив, що у відповідь на лист позивача від 23 квітня 2012 року за вих. № 20120423-1 про надання додаткової угоди про розірвання договору, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" направило позивачу лист від 12 травня 2012 року № 05-12/114 про можливість підписання додаткової угоди лише за умови сплати останнім на користь відповідача 12 750 000 грн. 00 коп., або (альтернативна пропозиція) за умови придбання позивачем у відповідача автотранспортного комплексу (цілісний майновий комплекс), збудованого Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Журавлина" на вимогу статті 4 Договору з Дилером від 23 червня 2005 року. Вказаний лист був отриманий позивачем 17 травня 2012 року, відтак, встановлений частиною 3 статті 188 Господарського кодексу України двадцятиденний строк для надання відповіді про розгляд вказаної пропозиції, сплив 20 червня 2012 року, тобто більше, як за три роки до моменту звернення позивача до суду з даним позовом.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтями 253 - 255 ЦК України визначено, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

З огляду на вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" дізналося про відмову відповідача від укладення запропонованої позивачем додаткової угоди про розірвання спірного договору у безумовному порядку 17 травня 2012 року, оскільки, враховуючи вищенаведене листування, сторони у встановленому законом порядку не дійшли згоди щодо розірвання даного правочину.

У той же час про факт порушення свого права в розумінні пункту 13.1 статті 13 спірного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" дізналося лише після спливу встановленого даною статтею шестимісячного строку з моменту направлення Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Журавлина" відповідного повідомлення листом від 26 березня 2012 року № 20120326-1, тобто 27 вересня 2015 року. Отже, для дотримання визначеного у спірному договорі порядку досудового врегулювання наведеного спору позивач міг звернутися до суду тільки після спливу зазначеного шестимісячного строку, адже цей строк був прямо погоджений сторонами для припинення договору у добровільному порядку. Водночас сам факт недосягнення між сторонами згоди щодо розірвання договору до спливу вищенаведеного шестимісячного строку з моменту направлення відповідного повідомлення не може свідчити про безпосереднє порушення прав позивача.

Відтак, зважаючи на те, що перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок, строк позовної давності у даній справі починає перебіг саме з дня, коли сплинув зазначений у пункті 13.1 статті 13 договору шестимісячний строк. Тобто, позивач довідався про порушення свого інтересу на наступний день після закінчення встановленого пунктом 13.1 статті 13 договору шестимісячного строку, а саме 27 вересня 2012 року, оскільки саме до цього моменту сторони могли погодити умови додаткової угоди про розірвання спірного договору та з цього дня у позивача виникло право звернутися до суду через фактичну відмову відповідача розірвати спірний договір у добровільному порядку.

Отже строк позовної давності для захисту свого інтересу позивачем закінчився 27 вересня 2015 року, тоді як позовна заява була подана до Господарського суду Рівненської області 4 вересня 2015 року.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, а тому в задоволенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності слід відмовити.

З огляду на вищевикладене, вказаний позов підлягає задоволенню.

Згідно вимог статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати з моменту набрання судовим рішенням законної сили Договір з Дилером від 23 червня 2005 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" (03134, місто Київ, вулиця Кільцева дорога, будинок 22, ідентифікаційний код: 30107866) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Журавлина" (34500, Рівненська область, місто Сарни, вулиця Варшавська, 9А, ідентифікаційний код: 13994640) на підставі пункту 13.1 цієї угоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлина" (34500, Рівненська область, місто Сарни, вулиця Варшавська, 9А, ідентифікаційний код: 13994640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" (03134, місто Київ, вулиця Кільцева дорога, будинок 22, ідентифікаційний код: 30107866) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2016 року.

Суддя Політика Н.А.