Ухвала суду № 61901549, 10.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10.10.2016

Справа № 910/6426/16

Суддя Господарського суду міста Києва Павленко Є.В., розглянувши скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі – Товариство) на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі – Відділ) у справі № 910/6426/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Таскомбанк" (далі – Банк) до державного підприємства "Донецька залізниця" (далі – Підприємство) та Товариства про стягнення 5 269 111,55 доларів США,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Банк звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення солідарно з Підприємства та Товариства заборгованості за кредитним договором від 11 липня 2012 року № НК 288 у розмірі 5 269 111,55 доларів США.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 квітня 2016 року за вищезазначеним позовом порушено провадження в справі № 910/6426/16 та призначено її до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 9 червня 2016 року позов Банку задоволено частково. Стягнуто з Товариства на користь позивача 5 000 000,00 доларів США (за офіційним курсом НБУ на момент вирішення спору 124 720 600,00 грн.) заборгованості за кредитом, суму процентів у розмірі 388 889,45 доларів США (за офіційним курсом НБУ на момент вирішення спору 9 700 505,11 грн.), а також 206 700,00 грн. судового збору.

29 червня 2016 року на виконання вказаного рішення було видано відповідний наказ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2016 року, вищевказане рішення Господарського суду міста Києва було залишене без змін, а апеляційна скарга Товариства без задоволення.

У жовтні 2016 року Товариство звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою, в якій просило скасувати постанову про арешт коштів боржника від 5 жовтня 2016 року, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах ВП № 52552488.

Відповідно до частини 1 статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Пунктом 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (далі – Постанова) передбачено, що скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК України, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини 1 цієї статті і за необхідності – зазначених у частинах 2 і 3 статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 – 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Приписами частини 1 статті 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор зобов’язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 частини 1 статті 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

До скарги Товариства на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, поданої до господарського суду міста Києва, не додано доказів направлення іншим учасникам процесу копії вказаної скарги і доданих до неї документів.

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1-3, 5, 6, 9 частини 1 статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК України тощо (пункт 9.9 Постанови).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позивачем не подано доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин вказана скарга підлягає поверненню без розгляду.

Слід також зазначити, що за частиною 3 статті 63 ГПК України повернення даної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86, ст. 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 5 жовтня 2016 року ВП № 5252488 про арешт коштів у справі № 910/6426/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Таскомбанк" до державного підприємства "Донецька залізниця" та публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 5 269 111,55 доларів США повернути без розгляду.

Суддя Є.В. Павленко