Рішення № 61901265, 27.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016Справа №910/2258/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерторгмаш»

до Компанії «SHORTCUT ENTERPRISES LIMITED»

про стягнення 797 963,67 доларів США (20 699 177,60 грн.) боргу за неналежне

виконання зобов'язань за контрактом № 304-2014 від 17.10.2014

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Мільчаков О.Л. - по дов. № 18/02-2016 від 18.02.2016

від відповідача не з'явився

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерторгмаш» до Компанії «SHORTCUT ENTERPRISES LIMITED» про стягнення 797 963,67 доларів США (20 699 177,60 грн.) боргу за неналежне виконання зобов'язань за контрактом № 304-2014 від 17.10.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 порушено провадження у справі № 910/2258/16, призначено справу до розгляду на 21.04.2016 та зупинено провадження у справі, оскільки процесуальні документи у даній справі підлягали передачі за кордоном з метою вручення відповідно до положень Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965.

Відповідач у поданому 19.04.2016 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву зазначив, що позовну заяву з додатками та ухвалу про порушення провадження у справі від 19.02.2016 отримав та повідомлений про те, що судове засідання відбудеться 21.04.2016. Відповідач визнає наявність заборгованості перед позивачем в сумі 797 963,67 доларів США зазначаючи, що оплата товару відповідачем не проводилась. Також відповідач просить розглядати справу без участі представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2016, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 15.02.2016, розгляд справи № 910/2258/16 було відкладено до 28.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2258/16 від 28.04.2016 відкладено розгляд справи на 27.09.2016 та зупинено провадження у справі, оскільки процесуальні документи у даній справі підлягали передачі за кордоном з метою вручення відповідно до положень Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965.

Позивач в судовому засіданні 27.09.2016 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 27.09.2016 не звився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Відповідно до статті 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (до якої 19.10.2000 приєдналася Україна із заявами та застереженнями та яка набула чинності для України 01.12.2001) якщо запитувана держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном; можливості для судових працівників, службовців бо інших компетентних осіб запитуючої держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної держави; можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної держави.

Відповідно до абзацу 1 пункту 6.7 розділу VI Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації від 27.06.2008 № 1092/5/54, суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.

Ухвали суду було надіслано відповідачу відповідно до положень Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 через Центральний орган іноземної держави, а також безпосередньо на адресу відповідача.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 27.09.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерторгмаш» (продавець, позивач) та Компанією «SHORTCUT ENTERPRISES LIMITED» (покупець, відповідач) було укладено контракт № 304-2014 (далі - контракт).

Відповідно до п. 1.1. контракту продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та сплатити лом та відходи металів виду № 3, № 4, № 5, № 500, № 501 згідно ДСТУ 4121-2002, в подальшому металобрухт, в загальній кількості 300 000 метричних тон (мт).

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за контрактом оплату отриманого товару не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 797 963,67 доларів США.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовою підставою розгляду справи в Господарському суді міста Києва є те, що

Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності в процесі такої діяльності, можуть розглядатися судами України.

Згідно ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону, якою визначено виключну підсудність.

Відповідно до розділу 9 контракту, в редакції додаткової угоди № 1 від 25.07.2015, будь-який спір і / або розбіжності, які можуть виникнути за контрактом або у зв'язку з ним, у тому числі, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, і які не можуть бути врегульовані шляхом переговорів, підлягають передачі на розгляд і вирішення до Господарського суду м. Києва (Україна) відповідно до матеріального права України.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2.1. контракту ціни за даним контрактом визначаються у доларах США як розрахунковій валюті та розуміється 315,00 доларів США за одну мт на умовах FOB морські та річкові порти України.

Згідно з п. 2.2. контракту загальна ціна контракту становить 94 500 000,00 доларів США.

Відповідно до п. 1.2. контракту визначена кількість металів має бути відвантажено у період з 17.10.2014 по 31.12.2015.

Згідно зі ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Факт поставки товару відповідачу підтверджується наступними вантажними митними деклараціями:

№ ЕК10ДР № 500060703/2015/011216 від 24.11.2015 на суму 551 449,35 доларів США;

№ ЕК10ДР № 508040001/2015/003649 від 02.12.2015 на суму 203 963,67 доларів США;

№ ЕК10ДР № 508040001/2015/003648 від 02.12.2015 на суму 42 550,65 доларів США.

Згідно з п. 5.1. контракту платежі за даним контрактом проводиться в доларах США на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 5.2.1. контракту, в редакції додаткової угоди № 1 від 25.07.2015, визначено, що оплата покупцем 100% вартості металобрухту, зазначеного у вантажній митної накладеній, поводиться протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати вантажної митної декларації.

Отже, з урахуванням умов контракту термін оплати поставлених партій товару закінчився відповідно:

- по вантажній митній декларації ЕК10ДР № 500060703/2015/011216 від 24.11.2015 на суму 551 449,35 доларів США - 24.12.2015;

- по вантажній митній декларації ЕК10ДР № 508040001/2015/003649 від 02.12.2015 на суму 203 963,67 доларів США - 02.01.2016;

- по вантажній митній декларації ЕК10ДР № 508040001/2015/003648 від 02.12.2015 на суму 42 550,65 доларів США - 02.01.2016.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, як свідчать матеріали справи відповідач не виконав зобов'язання по сплаті отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої не оспорений відповідачем та складає 797 963,67 доларів США.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 797 963,67 доларів США обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерторгмаш» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Компанії «SHORTCUT ENTERPRISES LIMITED» (Stasinou 1, Mitsi Builsing 1, 1st floor, flat/office 4, Plateia Elеftherias, 1060, Nicosia, Cyprus, Reg. # НЕ298570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерторгмаш» (01054, м. Київ, вул. Лютеранська, 15А, прим. 17, код ЄДРПОУ 39287255) 797 963 сімсот дев'яносто сім тисяч дев'ятсот шістдесят три) долари 67 центів США, що еквівалентно 20 699 177 (двадцять мільйонів шістсот дев'яносто дев'ять тисяч сто сімдесят сім) грн. 60 коп., 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн.. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 04.10.2016.

СуддяВ.В.Сівакова