Рішення № 61900786, 29.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2016Справа № 910/8936/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Агро-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд"

про стягнення 79 912, 04 грн.

за участю представників:

від позивача:Притула М.В.- представник за довіреністю б/н від 05.04.2016 р. від відповідача:Прусакова О.М.- представник за довіреністю № 1666 від 11.01.2016 р.ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Агро-Інвест" (далі - ТОВ "СП Агро-Інвест") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (далі - ТОВ "Кернел-Трейд") про стягнення 1 196 924,02 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору поставки № Х-1845/16 від 21.03.2016 р. щодо своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові ТОВ "СП Агро-Інвест" просить суд стягнути з ТОВ "Кернел-Трейд" суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1 165 229,46 грн., пені у сумі 27 669,77 грн. та 3 % річних у сумі 4 024,79 грн., а всього - 1 196 924,02 грн.

Під час розгляду справи по суті позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідачем було сплачено суму основного боргу, та просив стягнути з відповідача пеню у сумі 35 280,42 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 39 403,89 грн. та 3 % річних у сумі 5 227,73 грн., а всього - 79 912, 04 грн.

Присутній у судовому засіданні представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що позивач при поставці товару не надав документів, передбачених п.п. 2.5-2.7 договору, тому оплата була затримана, що виключає наявність підстав для нарахування штрафних санкцій. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 21.03.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Агро-Інвест" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (покупець) був укладений договір поставки № Х-1845/16 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2015 року на умовах зазначених у цьому договорі у кількості 100 +/- 5 % за згодою покупця, загальною вартістю 1 060 000,00 грн.

Пунктом 2.1 договору передбачені умови поставки товару - DAP Вовчанський ОЕЗ, 62504, Харківська обл., Вовчанський р-н, м. Вовчанськ, пл. Привокзальна, 11, згідно з правилами «Інкотермс-2010». У випадку розбіжностей умов цього договору з правилами «Інкотермс-2010» пріоритет мають умови договору.

Згідно з п. 2.3 договору строк поставки товару - до 25.03.16 р. Датою поставки вважається дата приймання товару уповноваженим співробітником вагової ОЕЗу з відповідною відміткою на товарно-транспортній накладній.

Відповідно до п. 3.1 договору оплата товару здійснюється покупцем у грошовій формі впродовж 3 банківських днів після надання постачальником покупцю документів, зазначених у п. 2.5, 2.6, 2.7 цього договору. У разі ненадання цих документів, або неповного надання, покупець має право затримати оплату товару.

Строк дії цього договору встановлюється з дня його підписання сторонами та скріплення підписів печатками сторін і до 25.03.16, а у випадку несвоєчасного виконання будь-якою стороною свої договірних обов'язків - до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань (п. 5.1 договору).

У судовому засіданні встановлено, що на виконання договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 125 825,57 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2103-1 від 21.03.2016 р., № 2403-3 від 24.03.2016 р., № 2503-1 від 25.03.2016 р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару виконав неналежним чином, оплатив поставлений товар на вказану суму з порушенням строку (після подання позову до суду), що підтверджується платіжними дорученнями № 783105 від 23.05.2016 р., № 783293 від 23.05.2016 р., № 783106 від 23.05.2016 р.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість у сумі 1 125 825,57 грн. за поставлений товар на час розгляду справи у ТОВ "Кернел-Трейд" відсутня.

Разом з цим, позивач вважає, що внаслідок порушення відповідачем строків оплати товару ТОВ "Кернел-Трейд" мають бути нараховані штрафні санкції у вигляді пені, а також матеріальні втрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що порушення зобов'язання по оплаті товару з боку ТОВ "Кернел-Трейд" не було, оскільки позивач при поставці товару не виконав свої зобов'язання, зокрема, не надав документи, передбачені п.п. 2.5 - 2.7 договору поставки.

Дійсно, пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем у грошовій формі впродовж 3 банківських днів після надання постачальником покупцю документів, зазначених у п. 2.5, 2.6, 2.7 цього договору. У разі ненадання цих документів або неповного надання, покупець має право затримати оплату товару.

У той же час, пунктами 2.3, 2.4 договору сторони погодили, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем у місці поставки товару за результатами зважування та лабораторних досліджень ОЕЗу, що заначається в реєстрі. Датою поставки вважається дата приймання товару уповноваженим співробітником вагової ОЕЗу з відповідною відміткою на товарно-транспортній накладній.

Як вбачається з матеріалів справи, у день приймання товару відповідач отримав документи, зазначені у п.п. 2.5 - 2.7 договору поставки, що підтверджується підписом представника відповідача у видаткових накладних. При цьому суд встановив, що податкові накладні направлялись відповідачу за допомогою електронного документообігу та зауважень щодо необхідності отримання інших документів від позивача або зауважень щодо кількості та/або якості товару від відповідача не надходило.

Окрім цього, документи, передбачені умовами договору поставки були направлені відповідачу поштовим відправленням - листами № 22 від 01.04.2016 р. та № 23 від 01.04.2016 р.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів Союзу РСР від 15.06.1965 р. № П-6 приймання продукції за кількістю проводиться за транспортними і супровідними документами (рахунком-фактурою, специфікації, описи, пакувальним ярликами та ін.) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до пункту 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів Союзу РСР від 25.04.1966 р. № П-7 приймання продукції за якістю і комплектності проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла і в акті вказується, які документи відсутні.

Отже, чинним законодавством передбачено, що при прийманні товару у разі відсутності документів або деяких з них, сторони складають акт, у якому зазначають, які документи відсутні. Утім, під час передачі товару та після його приймання до позивача не надходило зауважень від відповідача щодо неотримання або неповного отримання документів, передбачених договором поставки № Х-1845/16 від 21.03.2016 року.

За таких обставин суд вважає, що ТОВ "Кернел-Трейд" безпідставно не здійснило оплату поставленого товару у строки, передбачені договором, а тому позивач правомірно нарахував штрафні санкції за затримку оплати товару.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 4.2 договору за прострочення оплати товару з покупця стягується пеня у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Провівши перерахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 35 280,42 грн., тобто у сумі, яку просить позивач.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції у сумі 39 403,89 грн. та 3 % річних у сумі 5 227,73 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової суми боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 39 403,89 грн. та 3 % річних у сумі 5 135,21 грн., тобто у меншій сумі, ніж просить позивач, оскільки при розрахунку цих сум ним неправильно враховано день оплати заборгованості.

З урахуванням викладеного, зважаючи на встановлені обставини, позовні вимоги ТОВ "СП Агро-Інвест" підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні подав заяву про повернення надміру сплаченого судового збору, посилаючись на положення частини 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", відповідно до яких сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, у разі зменшення розміру позовних вимог.

Як вже зазначалось, під час розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути 79 912, 04 грн., судовий збір від якого складає 1 378,00 грн. (не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати). При цьому за поданий позов ТОВ "СП Агро-Інвест" сплатило судовий збір у сумі 17 953,87 грн.

Отже, враховуючи зменшення розміру позовних вимог та відповідну заяву позивача, судовий збір підлягає поверненню ТОВ "СП Агро-Інвест" з Державного бюджету України у сумі 16 575,87 грн. (17 953,87 грн. - 1 378,00 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Агро-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" про стягнення 79 912, 04 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (01001, м. Київ, провулок Шевченка Тараса, буд. 3, ідентифікаційний код 31454383) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Агро-Інвест" (61045, м. Харків, провул. Отакара Яроша, буд. 16, ідентифікаційний код 39554623) пеню у сумі 35 280 (тридцять п'ять тисяч двісті вісімдесят) грн. 42 коп., інфляційну складову боргу у сумі 39 403 (тридцять дев'ять тисяч чотириста три) грн. 89 коп., 3 % річних у сумі 5 135 (п'ять тисяч сто тридцять п'ять) грн. 21 коп. та 1 376 (одна тисяча триста сімдесят шість) грн. 40 коп. судового збору.

У решті позовних вимог - відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СП Агро-Інвест" (61045, м. Харків, провул. Отакара Яроша, буд. 16, ідентифікаційний код 39554623) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 16 575 (шістнадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 87 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 29 вересня 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 10 жовтня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.