Рішення № 61900108, 05.10.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.10.2016 Справа № 905/2657/16

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Центренерго», м. Київ, в особі відокремленого підрозділу Вугледарської ТЕС ПАТ «Центренерго», Донецька область, м. Світлодарськ

до відповідача: Виконавчого комітету Світлодарської міської ради, Донецька область, м. Світлодарськ

про: стягнення заборгованості у розмірі 66896,52 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №966/22 від 31.12.2015р.;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №02-0783-21 від 04.10.2016р.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Центренерго», м. Київ, в особі відокремленого підрозділу Вугледарської ТЕС ПАТ «Центренерго», Донецька область, м. Світлодарськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Виконавчого комітету Світлодарської міської ради, Донецька область, м. Світлодарськ про стягнення заборгованості у розмірі 66896,52 грн., а саме: 33641,94 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 1501,20 грн., інфляційні нарахування у розмірі 8465,92 грн., пені у розмірі 23287,46 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення №15/152 від 31.12.2014р., додатки до договору №15/152 від 31.12.2014р.: №1, №2, №3, рахунки-фактури: №9 від 16.01.2015р., №129 від 18.03.2015р., акти про надання (отримання) комунальних послуг: №1 від 16.01.2015р., №1 від 18.03.2015р., листи, претензія №23/4092 від 17.11.2015р., відповідь на претензію №02-0427-23/ф від 30.12.2015р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що договір між позивачем та відповідачем не укладений. Через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву №02-0783-21 від 04.10.2016р., посилаючись на те, що рішенням Світлодарської міської ради №VI/47-2 від 14.06.2013р. «Про прийняття безоплатно у комунальну власність територіальної громади м. Світлодарська обєкта незавершеного будівництва «Перепрофілювання тролейбусного СТО під гараж спецмашин (проммайданчик)» права власності держава України» за адресою: Донецька область, смт. Луганське, вул. Первомайська, 95 було передано на баланс КП «Веста». 14.10.2013р. між Світлодарською міською радою, КП «Веста», що є балансоотримувачем та ОКП «Донецьктеплокомуненерго» було укладено договір щодо передачі в оперативне управління ОКП «Донецьктеплокомуненерго» першої черги окремого пускового комплексу та підписано між сторонами акт приймання-передачі. Але, ПАТ «Центренерго» не уклав договір з балансоотримувачем, ОКП «Донецьктеплокомуненерго».

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

31.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Центренерго», м. Київ, в особі відокремленого підрозділу Вугледарської ТЕС ПАТ «Центренерго» (надалі Виконавець) та Виконавчим комітетом Світлодарської міської ради (надалі Споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення №15/152 (надалі Договір), відповідно якого Виконавець зобовязується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення протягом опалювального періоду. Споживач зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором (п.1.1. Договору).

Згідно п.10.1. Договору, він набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами та діє протягом опалювального періоду 2014 2015 рр.

Відповідно п.1.2. Договору, обєкт користування послугами:

-котельня, загальною площею 1847,4 м2 за адресою: м. Світлодарськ.

Приписами п.3.1. Договору, тарифи на послуги на момент укладання Договору зазначені у Додатку №3 до Договору.

Відповідно п.3.2. Договору, щомісячна плата за надані послуги нараховується згідно норм споживання згідно рахунку у Додатку №1 до Договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 15-го місяця, що настає за розрахунковим, на підставі рахунку, виставленого Виконавцем. Споживач може застосовувати авансові платежі (п.4.1. Договору).

Згідно п.4.2. Договору, облік спожитих послуг починається з дати фактичного подання теплової енергії і проводиться згідно Додатку №1 до Договору, які фіксуються у двосторонньому акті про надання (споживання) послуги (надалі Акт), що підписується Виконавцем і Споживачем.

Приписами п.5.1., п.5.1.1. Договору, Споживач має право на отримання своєчасно та належної якості послуг згідно із законодавством та умовами Договору.

Споживач зобовязаний оплачувати послуги в установлений Договором строк (п.5.2., п.5.2.1. Договору).

Відповідно до п.5.3., п.5.3.2. Договору, Виконавець має право вносити за погодженням із Споживачем зміни у цей Договір, що впливають на розмір плати за послуги з оформленням додатка до нього.

Згідно п.5.4., п.5.4.1., п.5.4.2. Договору, Виконавець зобовязаний забезпечувати вчасне та відповідної якості надання послуг відповідно до вимог законодавства, Правил та цього Договору, надавати Споживачеві в установленому порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, режим надання послуг, їх споживчі властивості.

На виконання умов зазначеного договору позивачем виставлено Споживачу, Виконавчому комітету Світлодарської міської ради, теплової енергії рахунки-фактури: №9 від 16.01.2015р. у розмірі 18196,07 грн., №129 від 18.03.2015р. у розмірі 15445,87 грн., що разом становить 33641,94 грн.

Факт постачання позивачем обсягів теплової енергії на вказану суму з боку відповідача не спростований.

Згідно з наявними у матеріалах справи актів про надання (отримання) комунальних послуг: №1 від 16.01.2015р., №1 від 18.03.2015р. з відмітками про отримання відповідачем та не повернуті відповідачем, у звязку з ненаданням послуг, відповідно до договору №15/152 від 31.12.2014р.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) передбачає, субєкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України). Так, зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобовязанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В порушення умов договору, відповідач надану теплову енергію не оплатив.

На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів погашення існуючого боргу у розмірі 33641,94 грн. не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 1501,20 грн., інфляційних нарахування у розмірі 8465,92 грн., згідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення розміри 3% річних у розмірі 1501,20 грн., за періоди: з 16.02.2015р. по 07.09.2016р., з 16.04.2015р. по 07.09.2015р., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних витрат у розмірі 8465,92 грн., суд зазначає наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. №265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж (абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р.).

Таким чином, заявлені до стягнення розміри інфляційних витрат, суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку, що належний до стягнення розмір інфляційних витрат за періоди: з 01.03.2015р. по 31.08.2016р. становить 6912,02 грн. та з 01.05.2015р. по 31.08.2016р. становить 1427,58 грн., що разом становить 8339,60 грн. (починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж).

В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 126,32 грн. задоволенню не підлягають.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 23287,46 грн., відповідно до п.5.2.6. Договору.

Відповідно до ст.ст. 216 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами п.6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Відповідно п.6.2. Договору, у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню в установленому законом та цим Договором розмірі.

Заявлений до стягнення розмір пені у сумі 23287,46 грн. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про його невірність з огляду на ігнорування приписів ст.232 ГК України, в частині припинення нарахувань через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При розрахувані розміру пені позивачем не дотримано вимог ст.232 ГК України та здійснено розрахунок за більший ніж шість місяців період.

За розрахунком пені доданим до матеріалів справи (арк. справи 4 5), позивач від суми 18196,07 грн. боргу за період з 16.02.2015р. по 29.07.2016р. складає 13328,94 грн. та від суми 15445,87 грн. за період з 16.04.2015р. по 07.09.2016р. складає 9958,52 грн.

За приписами п.6. ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку, позивачем невірно визначений момент виникнення заборгованості, проведено нарахування пені, що суперечить п.6. ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку, що наявний у справі розрахунок проведено з порушенням норм діючого законодавства.

Перерахувавши пеню за кожною накладною за спірний період з урахуванням вимог п.6. ст. 232 ГК України, суд дійшов висновку, що належний до стягнення розмір пені від суми 18196,07 грн. боргу за період з 25.09.2015р. по 07.09.2016р. становить 6969,78 грн. та від суми 15455,87 грн. за період з 25.09.2015р. по 07.09.2016р. становить 5916,36 грн., що разом становить 12886,14 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення пені у сумі 10401,32 грн. задоволенню не підлягають, у зв'язку з необґрунтованістю.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймається так, як договір на постачання теплової енергії №15/152 від 31.12.2014р. укладений у 2014р. підписаний обома сторонами та жодна із сторін не заявила о розірванні договору до теперішнього часу.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 549, 625, 655, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центренерго», м. Київ, в особі відокремленого підрозділу Вугледарської ТЕС ПАТ «Центренерго», Донецька область, м. Світлодарськ до Виконавчого комітету Світлодарської міської ради, Донецька область, м. Світлодарськ про стягнення заборгованості у розмірі 66896,52 грн., а саме: 33641,94 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 1501,20 грн., інфляційні нарахування у розмірі 8465,92 грн., пені у розмірі 23287,46 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Виконавчого комітету Світлодарської міської ради (84792, Донецька область, м. Світлодарськ, вул. Миру, б. 5; код ЄДРПОУ 04342832) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1; код ЄДРПОУ 22927045), в особі відокремленого підрозділу Вугледарської ТЕС ПАТ «Центренерго» (84792, Донецька область, м. Світлодарськ; код ЄДРПОУ 22927045) заборгованість у розмірі 33641,94 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 1501,20 грн., інфляційні нарахування у розмірі 8339,60 грн., пені у розмірі 12886,14 грн., судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

В вимогах в частині стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 126,32 грн. відмовити.

В вимогах в частині стягнення пені у розмірі 10401,32 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99