Рішення № 61899271, 29.09.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/915/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1894/16Головуючий у 1-й інстанції Личковаха О.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Чумак О.В.,

суддів: Кривчун Т.О., Пилипчук Л.І.,

при секретарі: Лимар О.М.,

з участю: представника відповідача ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3, представників позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в. м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «Азов» в особі представника ОСОБА_2

на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_7 до громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України» (після зміни назви - Громадська організація «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «Азов»), Публічного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша фумігаційна компанія» про відшкодування шкоди заподіяної злочином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1, -

встановила:

16 червня 2015 року позивачі звернулись з позовом до ОСОБА_6, громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України», Публічного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування шкоди заподіяної злочином.

В обґрунтування вимог вказували, що 15 вересня 2014 року з вини ОСОБА_6 сталася ДТП, внаслідок якої ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Зазначають, що ОСОБА_6 керував автомобілем, який належить ТОВ «Перша фумігаційна компанія» і на підставі договору оренди транспортного засобу від 25 серпня 2014 року переданий в користування громадській організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України». Зазначений транспортний засіб забезпечений страховим полісом № АІ/1566248 від 22 травня 2014 року АТ «Українська охоронно-страхова компанія».

Позивачі зазначають, що у звязку з отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_3Д витратив 2 123, 91 грн. на придбання медичних препаратів, розмір матеріального збитку нанесеного автомобілю позивачів становить 174 837 грн., вартість автотоварнознавчого дослідження 600 грн.

У вересні 2015 року позивачі змінили позовні вимоги, виключивши ОСОБА_6 з кола відповідачів, та остаточно просили суд стягнути з АТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_7 страхове відшкодування у розмірі 49 000 грн., в рахунок відшкодування шкоди заподіяної автомобілю. Стягнути з АТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 2123,91 грн. в рахунок відшкодування шкоди заподіяної здоровю, витрачені на придбання медичних препаратів використаних на лікування внаслідок ДТП. Стягнути з громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України» 125 837 грн. в рахунок відшкодування шкоди заподіяної автомобілю. Стягнути з громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України» 600 грн. витрачених на оплату авто-товарознавчого дослідження автомобіля.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2015 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_7 до громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України», Публічного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша фумігаційна компанія», про відшкодування шкоди заподіяної злочином - задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ПAT «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_7 страхове відшкодування у розмірі 49 000, 00 (сорок дев'ять тисяч гривень 00 копійок) грн., в рахунок відшкодування шкоди заподіяної автомобілю «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1.

Стягнуто з ПAT «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 2 123 (дві тисячі сто двадцять три гривні 91 копійку ) грн. в рахунок відшкодування шкоди заподіяної здоров'ю, витрачені на придбання медичних препаратів використаних на лікування внаслідок ДТП.

Стягнуто з громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України» на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 125 837 грн. (сто двадцять п'ять тисяч вісімсот тридцять сім гривень 00 копійок) грн. в рахунок відшкодування шкоди заподіяної автомобілю «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1.

Стягнуто з громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 600 (шістсот гривень 00 копійок) грн. витрачених на оплату автотоварознавчого дослідження автомобіля «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1.

Стягнуто з ПAT «Українська охоронно-страхова компанія» на користь держави судовий збір в сумі 733,6 грн.

Стягнуто з громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України» на користь держави судовий збір в сумі 1501,97 грн.

З зазначеним рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач - ГО «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «Азов» в особі представника ОСОБА_2, оскарживши його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким відмовити позивачам у задоволенні позову в частині стягнення визначеної судом суми відшкодування з ГО «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України», а також в частині стягнення з відповідача суми судового збору.

Апелянт вказує, що ОСОБА_6, який є винним у ДТП, набув речового права на володіння транспортним засобом, і саме він має нести матеріальну відповідальність за наслідки ДТП.

Рішення суду в частині стягнення завданої шкоди з Публічного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» сторонами не оскаржується, а тому в колегії суддів відсутні підстави для перегляду рішення в цій частині.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 01.04.2015 року, яка набрала законної сили 16.04.2015 року, ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею його на поруки трудовому колективу батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» (т. 1 а.с.167-170).

Цією ж ухвалою судом було встановлено, що 15.09.2014 року близько 06 години 35 хвилин на 238 км. (+550 м.) автошляху «Київ - Харків - Довжанський», в межах населеного пункту м. Хорол, Полтавської області, прапорщик міліції ОСОБА_6, відповідно до наказу Головного управління МВС України в Київській області № 558 о/с від 27.06.2014 року перебуваючи на посаді командира роти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Азов» Головного управління МВС України в Київській області, керував автомобілем марки «Mitsubishi», модель «L200», д.н.з. НОМЕР_2. Рухаючись в напрямку м. Київ, ОСОБА_6 всупереч вимогам п. 12.4, п. 12.9 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, допустив перевищення максимально допустимої швидкості руху в населеному пункті та не врахував дорожню обстановку. Внаслідок цього ОСОБА_6 не впорався з керуванням і здійснив зіткнення із автомобілем під керуванням ОСОБА_3, марки «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_3, який стояв на попутній смузі руху із увімкненим поворотом ліворуч.

При цьому ОСОБА_6 об'єктивно був спроможний виявити небезпеку або перешкоду для руху у вигляді автомобіля марки «Hyundai Sonata», під керуванням ОСОБА_3 та, відповідно до вимог п. 12.3 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, був зобов'язаний негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які, відповідно до висновку експерта № 1603 від 01.12.2014 року, кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Тобто, своїми діями ОСОБА_6 порушив п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 «Правил дорожнього руху України». В даній дорожній обстановці, порушення водієм автомобіля «Mitsubishi L200» ОСОБА_6 п. 12.3 «Правил дорожнього руху України» із технічної точки зору знаходилося в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.

Дії ОСОБА_6 суд кваліфікував за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Судом також було встановлено, що ОСОБА_6 при скоєнні ДТП керував транспортним засобом «Mitsubishi» модель «L200» д.н.з. НОМЕР_2, який належить TOB «Перша фумігаційна компанія» згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія СХХ № 502331 (т. 1 а.с.172).

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Перша фумігаційна компанія» застрахована в АТ «Українська охоронно-страхова компанія» згідно з полісом №АІ/1566248 від 22.05.2014 року (т. 1 а.с. 177).

Зазначений транспортний засіб на підставі договору оренди №14.036 від 25.08.2014 року та акту від 25.08.2014 року прийому передачі до договору №14.036 від 25.08.2014 року знаходився в користуванні громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України» (після зміни назви - Громадська організація «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «Азов») (т. 1 а.с. 173-176, 203-206).

Внаслідок вищезазначеної дорожньо-транспортної події автомобіль НОМЕР_4, що належить згідно свідоцтва про реєстрацію САТ329097 позивачу ОСОБА_7, отримав механічні пошкодження.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №1/2014 складеного 06.01.2015 року ринкова вартість автомобіля НОМЕР_4 на момент ДТП складала 174 837 (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять сім) грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_5 складає 413 951,74 грн.

Згідно п.8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна країни №142/5/2092 від 24.11.2003 р. - якщо вартість відновлювального ремонту автомобіля не менша ніж його ринкова вартість на момент ДТП, то вартість матеріального збитку власнику автомобіля визначається такою, що дорівнює ринковій вартості автомобіля момент ДТП.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №1/2014 від 06.01.2015 року вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля НОМЕР_4 - ОСОБА_7 - дорівнює вартості автомобіля на момент дорожньо-транспортної пригоди та складає 174 837 (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять сім) грн.

Відповідно до п.9.2 ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

П.9.4 ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до поліса №АІ/1566248 від 22.05.2014 року максимальний розмір страхового відшкодування матеріальної шкоди ПАТ "Українська охоронно страхова компанія" на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну складає 49 000 (сорок дев'ять тисяч) грн. з врахуванням франшизи (т. 1 а.с. 177).

Задовольняючи позов про стягнення з громадської організації «Товариства сприяння збройним силам України та військово-морського флоту «Патріот України» на користь позивачів матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі ч. 2 ст. 1187, ч. 2 ст. 1194 ЦКУ відповідальність за завдану відповідачам шкоду, яка не покрита страховою виплатою, покладається на відповідача ГО «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морського флоту «Патріот України», у користуванні якої на підставі договору оренди та акту прийому передачі до договору знаходився автомобіль «Mitsubishi» модель «L200» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 під час скоєння ДТП.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.2 ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦКУ, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п. 2.2. «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 р., власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

При цьому, вказана норма не містить будь-яких обмежень щодо передачі права керування транспортним засобом юридичною особою фізичній особі.

Як розяснено в абз.1,2 п. 6 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 р., особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Під час розгляду справи в апеляційному суді колегією суддів було встановлено, що свідоцтво на транспортний засіб «Mitsubishi» модель «L200» д.н.з. НОМЕР_2, а також поліс про страхування цивільно-правової відповідальності власника вказаного транспортного засобу були передані ОСОБА_6 Громадською організацією «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України», який, маючи при собі зазначені документи та посвідчення водія, керував вказаним автомобілем під час скоєння ДТП, та його вина встановлена ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 01.04.2015 року.

Отже, відповідальність за завдану позивачам матеріальну шкоду за пошкоджений автомобіль у даному випадку повинен нести ОСОБА_6, а не ГО «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України» (після зміни назви -ГО «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «Азов» відповідно до протоколу № 12-02/2015 з»їзду громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України» від 12.02.2015 року), що узгоджується з вказаними правовими нормами та викладеними у п. 6 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. розясненнями.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_3, ОСОБА_7 до ГО «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України»не відповідають встановленим по справі обставинам та нормам матеріального права, а тому апеляційна скарга Громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «Азов» в особі представника ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення суду в цій частині скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову до ГО «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України» (після зміни назви -Громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «Азов»).

При цьому, колегія суддів не погоджується із доводами позивачів та їх представників стосовно того, що договір оренди, укладений між ТОВ «Перша фумігацій на компанія» та ГО «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України» не передбачав право орендаря передавати право керування орендованим автомобілем третім особам, оскільки розділ 4 договору оренди № 14.036 від 25.08.2014 р. не виключає такого права.

Також на переконання колегії суддів не підлягає застосуванню до даних правовідносин ч. 2 ст. 799 ЦК України, оскільки між відповідачем ГО «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України» (після зміни назви Громадська організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «Азов») та ОСОБА_6 договір найму не укладався, останній набув право керування транспортним засобом відповідно до п. 2.2 ПДР.

Керуючись ст.ст. 303, п.п. 3,4 ст. 309,316, 317, 319ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морського флоту «Цивільний корпус «Азов» в особі представника ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2015 року в частині задоволення позову ОСОБА_3 та ОСОБА_7 до громадської організації «Товариства сприяння збройним силам України та військово-морського флоту «Патріот України» (після зміни назви - Громадська організація «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морського флоту «Цивільний корпус «Азов») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та судових витрат скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_7 до громадської організації «Товариства сприяння збройним силам України та військово-морського флоту «Патріот України» (після зміни назви - Громадська організація «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морського флоту «Цивільний корпус «Азов») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

В іншій частині рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:/підпис/ ОСОБА_1

Судді:/підпис/ ОСОБА_8

/підпис/ ОСОБА_9

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного

суду Полтавської області ОСОБА_1