Постанова № 61898721, 29.09.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року м.Житомир справа № 806/1257/16

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

секретар судового засідання Духновська В.О., Мазур О.О.,

за участю: позивача та його представника,

представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення грошового забезпечення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати незаконним та скасувати пункт 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції № 568 від 13.06.2016 в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1;

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції № 124 о/с від 14.06.2016 про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);

- поновити його на посаді старшого іспектора-чергового Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 14.06.2016;

- стягнути з відповідача на його користь середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 14.06.2016 по день поновлення на роботі;

- зобов'язати відповідача внести виправлення до трудової книжки стосовно мотивів звільнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем безпідставно притягнуто його до дисциплінарної відповідальності, оскільки перебуваючи на службі 06.06.2016 він не допустив грубого порушення дисципліни. Зазначає, що не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, зазначене припущення відповідача не підтверджено жодним документом.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях. Вважає, що факт перебування позивача на службі у стані алкогольного сп'яніння належним чином зафіксований, а тому звільнення останнього зі служби в поліції є правомірним.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Встановлено, що з 07.11.2015 позивач проходив службу в Національній поліції України.

Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 568 від 13.06.2016 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за особисті негативні якості, грубе порушення дисципліни, ігнорування вимог пунктів 1.9, 11.2 Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом МВС від 28.04.2009 № 181, так і доручень Національної поліції України, ГУНП в Житомирській області щодо зміцнення дисципліни і законності, що виразилось у перебуванні на службі у форменному одязі з табельною вогнепальною зброєю у стані алкогольного сп'яніння, керуючись статтями 2, 12, 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 та Законом України від 23.12.2015 № 901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", старшого іспектора-чергового Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (а.с. 9).

Наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 568 від 13.06.2016 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" було реалізовано наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №124 о/с від 14.06.2016 (по особовому складу), яким майора міліції ОСОБА_1, старшого іспектора-чергового Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію", Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 N 3460-IV та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно зі частинами першою, другою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно зі статтею 60 Закону України "Про Національну поліцію", проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського, пунктом 6 частини 1 вказаної статті передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

В той же час, пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не затверджено, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-IV, який не втратив чинність і продовжує діяти як станом на момент вчинення проступку позивачем, так і на момент накладення дисциплінарного стягнення.

Згідно зі частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно зі частиною 7 статтею 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Як вбачається з наведених норм, притягнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справі України до дисциплінарної відповідальності можливе лише за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Встановлено, що притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності передувало службове розслідування, висновком якого зафіксовано, що 06.06.2016 мобільною групою здійснено раптову перевірку службової діяльності Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області, за результатами якої виявлено факти безвідповідального ставлення окремих працівників поліції до виконання службових обов'язків. Під час спілкування зі старшим інспектором-черговим Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області майором поліції ОСОБА_1 в останнього помічено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: відчутно характерних запах алкоголю з порожнини рота. З метою перевірки указаного факту проведено огляд у пункті служби охорони громадського порядку за допомогою спеціалізованого приладу "АлКонт 01СУ". За результатами двох спроб констатовано алкогольне сп'яніння, при першій спробі показник становив - 2,4 % проміле, при другій - 2,8% проміле. Результати освідування зафіксовані в робочому зошиті служби ОГП. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я або ж в спеціалізованому закладі ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано за допомогою технічного приладу, що має функцію відеозапису. Перебування ОСОБА_1 на службі в стані алкогольного сп'яніння підтверджуються відібраними поясненнями фельдшера служби ОГП ОСОБА_2 та чергового - ОСОБА_3

За наслідками встановлених обставин, комісією рекомендовано звільнити зі служби в поліції ОСОБА_1

Позивач у судовому засіданні наполягав на тому, що 06.06.2016 алкогольних напоїв не вживав, і був вражений результатами освідування. також, зазначав, що запах алкоголю з ротової порожнини був наслідком вживання квасу "Тарас".

Досліджуючи документи, зібрані у ході службового розслідування, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за п. 7 ст. 40 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов'язки. Для працівника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботі понад встановлену його загальну тривалість вважається робочим. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів (ст. 27 ЦПК), яким суд має дати відповідну оцінку.

Таким чином, для визначення правомірності звільнення працівника за наведеною вище підставою підлягає встановленню факт перебування працівника на роботі у визначеному стані.

Як вбачається з матеріалів справи, прилад, за допомогою якого проведено освідування ОСОБА_1, не пройшов чергову перевірку, що підтверджується відповіддю служби ОГП на адвокатський запит та формуляром приладу "АлКонт-01СУ"(а.с. 16-19, 23).

Встановлені обставини викликають сумнів щодо достовірності та правильності результатів освідування ОСОБА_1

Відмова ж позивача від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я або ж в спеціалізованому закладі, на переконання суду, повинна бути задокументована належним чином.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на існування відеодоказу, яким він обґрунтовує відмову позивача від проходження медичного огляду, оскільки з відеозапису неможливо достовірно встановити та підтвердити факт сп'яніння позивача, а тому такий доказ не є належним та допустимим у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інших доказів на підтвердження перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння відповідачем надано не було.

Також, у судовому засіданні представник відповідача наголошував на тому, що 06.06.2016 під час проведення спілкування працівниками УКЗ ГУНП зі старшим інспектором-черговим Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області майором поліції ОСОБА_1 в останнього були помічені очевидні ознаки алкогольного сп'яніння, такі як незв'язна мова, характерний запах алкоголю з ротової порожнини.

З метою з'ясування істини, судом були допитані свідки.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (працівники УКЗ ГУНП в Житомирській області) пояснили, що 06.06.2016 під час перевірки виявили, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, і їх підозра була підтверджена показниками спеціалізованого приладу "АлКонт 01СУ".

Свідок ОСОБА_2 фельдшер служби ОГП у судовому засіданні пояснив, що за клінічними ознаками ОСОБА_1 перебував у адекватному стані. Зокрема, мова була зв'язною, жодних ознак, які мають бути при показнику алкогольного сп'яніння 2,8% проміле у позивача не було.

Свідок ОСОБА_3 також зазначив про відсутність у позивача ознак алкогольного сп'яніння.

Встановлені обставини у ході судового розгляду справи указують на те, що відповідачем не надано жодних доказів щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, зокрема, ані медичного висновку, ані задокументованої відмови від проходження медичного огляду, не доведено показаннями свідків, а також не наведено правомірності використання спеціалізованого приладу "АлКонт 01СУ" та як саме зафіксовані його показники.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час перебування на службі та, відповідно, порушення у зв'язку із цим дисципліни.

З огляду на що, суд дійшов висновку про протиправність оспорюваних наказів та задовольняє позов у цій частині.

Так, пунктом 24 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ встановлено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

За загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Визначаючи розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд виходив з наступного.

Середній заробіток працівника, згідно зі частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Згідно довідки відповідача, грошове забезпечення ОСОБА_1 за квітень 2016 року становило 6006,25 грн, за травень 2016 року - 6006,25 грн (а.с. 83).

Обраховуючи розмір середньоденного грошового забезпечення, суд виходив із наступного розрахунку: 12021,50 грн (грошове забезпечення за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні)/40 днів (фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні) = 300,31 грн. Весь час вимушеного прогулу з 15.06.2016 по 29.09.2016 становить 74 робочих дня.

Таким чином, за весь час вимушеного прогулу на користь позивача підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції в Житомирській області 22222,94 грн середнього заробітку.

При цьому, суд вважає безпредметною вимогу позивача про зобов'язання відповідача внести виправлення до трудової книжки стосовно мотивів звільнення, оскільки постановлення судом рішення про поновлення на посаді є належним способом захисту порушеного права, і в цій частині додаткового судового захисту не потребують.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 158-163, 167, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 13.06.2016 № 568 та від 14.06.2016 № 124 о/с.

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого іспектора-чергового Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 14.06.2016.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 15.06.2016 по 29.09.2016 в сумі 22222,94 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді іспектора-чергового Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 14.06.2016 та стягнення з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на його користь середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 06 жовтня 2016 р.