Ухвала суду № 61898665, 06.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4481/16

Головуючий у першій інстанції Бобуйок А. Д.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Плавич Н.Д.,

при секретарі - Сібовій А.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19 квітня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 2 листопада 2015 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що з ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4) перебував у стосунках з 1989 року, в подальшому 20 жовтня 1990 року було зареєстровано шлюб, про розірвання якого ним у липні 2015 року подано заяву до суду. ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_4 народилась дитина син ОСОБА_5, відносно якого було встановлено 20 жовтня 1990 року його батьківство. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_4 народилась друга дитина син ОСОБА_7, батьком якого в актовому записі про народження вказано його ОСОБА_3 Посилаючись на те, що не є батьком ОСОБА_7., ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач ОСОБА_3 просив виключити з актового запису №22 від 12 липня 2002 року, складного Яськівською сільською радою Біляївського району Одеської області, дані про нього ОСОБА_3 як батька дитини ОСОБА_7 (а.с.2-5).

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 19 квітня 2016 року в позові відмовлено (а.с.111-113).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Неправильність рішення суду мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

ОСОБА_3, 1966 року народження, та ОСОБА_4, 1966 року народження, уклали шлюб 20 жовтня 1990 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 20 жовтня 1990 року зроблено запис №28 Яськівською сільською радою Біляївського району Одеської області (а.с.6).

Згідно свідоцтва про народження, виданого Яськівською сільською радою Біляївського району Одеської області 12 липня 2002 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Стаття 52 Кодексу про шлюб та сім'ю України 1969 року зі змінами та доповненнями, що був чинним до 1 січня 2004 року та, відповідно на час народження дитини, визначала походження дитини від батьків, які перебувають між собою в шлюбі. За змістом цієї норми матеріального права походження дитини від батьків, які перебувають між собою у шлюбі, засвідчувалось записом про шлюб батьків.

Стаття 54 Кодексу про шлюб та сім'ю України 1969 року зі змінами та доповненнями, визначала, що батько і мати, які перебували у шлюбі між собою, записувались батьками дитини в книзі записів народжень за заявою будь-кого з них.

Таким чином, походження дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначалось від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як батьків, які перебували між собою в шлюбі; в книзі записів народжень батьками дитини записано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як таких, які перебували у шлюбі між собою.

Статтею 56 Кодексу про шлюб та сім'ю України 1969 року зі змінами та доповненнями було передбачено, зокрема, право особи, записаної як батько дитини, оспорювати проведений запис протягом року з того часу, коли їй стало або повинно було стати відомо про проведений запис.

ОСОБА_3, посилаючись на те, що не є батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до суду 2 листопада 2015 року, заявивши позовні вимоги до ОСОБА_4 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини.

Таким чином, спір, що виник у 2015 року, підлягає вирішенню за нормами Сімейного кодексу України, чинного з 1 січня 2004 року.

Відповідно до положень статті 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно, зокрема, до статті 122 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не її батьком. До вимог чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

На час народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини ОСОБА_7 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в шлюбі, відтак, походження дитини визначалось від батьків, які перебували в шлюбі. Доказів того, що ОСОБА_3 в момент реєстрації його батьком дитини знав, що не її батьком, не надано, тому слід виходити з того, що ОСОБА_3 вправі оспорювати батьківство.

Для з'ясування обставин, на які посилався ОСОБА_3, оспорюючи батьківство, та, відповідно, заперечень ОСОБА_4 щодо цього, для встановлення наявності чи відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, судом першої інстанції призначено судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу.

Згідно висновку судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, проведеної експертами КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (висновок №7, експертиза розпочата 25 січня 2016 року, закінчена 24 лютого 2016 року), відповідно до законів успадкування генотип дитини повинен містити один алель кожного локусу матері і один батька; молекулярно-генетичним аналізом ДНК ОСОБА_3 та дитини ОСОБА_7 встановлено, що в генотипі дитини ОСОБА_9 в межах досліджених локусів не виявлені алелі, які не простежуються в генотипі ОСОБА_3 Таким чином, молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженої громадянкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, з ймовірністю 99,9999%, батьківство практично доведене (а.с.38-44).

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, та дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність ОСОБА_3 відсутності кровного споріднення між ним та дитиною ОСОБА_7, що, відповідно, не надає підстав для виключення відомостей про ОСОБА_3 як батька з актового запису про народження ОСОБА_7.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Так, ОСОБА_7 є дитиною, яка народилася в шлюбі, походження дитини від подружжя визначено на підставі свідоцтва про шлюб. З вимогами про оспорювання батьківства ОСОБА_3 звернувся до суду 2 листопада 2015 року, тобто через тринадцять років після народження дитини.

Діюче законодавство передбачає виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження у разі доведеності відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною. Наявність чи відсутність кровного споріднення встановлюється експертним шляхом на підставі молекулярно-генетичного аналізу ДНК. В справі проведено судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, за висновком якої батьківство ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого ОСОБА_4 є практично доведеним з ймовірністю 99,9999% (а.с.38-44). За клопотанням ОСОБА_3 про виклик експертів експерт ОСОБА_10 дав усне пояснення експертного висновку в суді першої інстанції (а.с.50-51, 83-84). В ході апеляційного розгляду справи ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 серпня 2016 року за заявою представника в інтересах ОСОБА_3 були викликані експерти для дачі усного пояснення висновку. Експерти ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13 в судовому засіданні дали усне пояснення експертного висновку, відповіли на питання ОСОБА_3 (а.с.180-186, 189-190, 198-201, 208-210). Крім того, КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» дано письмове пояснення висновку та процедури проведення експертизи (а.с.92-96). Сама по собі незгода ОСОБА_3 з результатами експертного дослідження, нерозуміння того як проводиться дослідження не є підставою для неприйняття висновку як доказу.

Знаходження ОСОБА_3 у 1993 році на лікуванні, наявність у ОСОБА_3 певних захворювань, результати проведених у 2016 році досліджень тощо не спростовують наявності кровного споріднення ОСОБА_3 та зачатої у 2001 році дитини ОСОБА_7, проведеного на підставі молекулярно-генетичного аналізу ДНК (а.с.146-149, 202-207).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази мають бути належними та допустимими.

ОСОБА_3 не довів обставини відсутності кровного споріднення між собою та дитиною, правові підстави для виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про її народження відсутні.

Неправомірність дій, рішень (бездіяльності) експертів КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» предметом спору в даній справі не являються.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19 квітня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Н.Д.Плавич