Ухвала суду № 61898506, 26.09.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

26 вересня 2016 р. справа № 804/6216/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про скасування рішень, та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

22 вересня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просять:

- скасувати рішення Дніпропетровської міської ради № 27780803 від 11.01.2016 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- винести постанову про признання будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Адмірала Макарова - домоволодінням у спільній частковій власності за позивачами та провести державну реєстрацію прав власності та їх обтяжень на домоволодіння;

- скасувати результати проведеної перевірки управління Держземагентсва у м. Дніпропетровську № ПП-12101002732015 від 27.11.2015 року;

- зобов'язати управління Держземагентва у м. Дніпропетровську винести рішення на розробку технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки по вул. Адмірала Макарова, 2 у м. Дніпропетровську.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам ст. 106 КАС України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 106 КАС України, позовна заява має містити найменування відповідача, до якого звернуто позовні вимоги.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 3 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно п.7 ч.1 ст. 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З позовної заяви вбачається, що частина позовних вимог, а саме, щодо скасування результатів проведеної перевірки управління Держземагентсва у м. Дніпропетровську № ПП-12101002732015 від 27.11.2015 року, а також щодо зобов'язання управління Держземагентва у м. Дніпропетровську винести рішення на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки по вул. Адмірала Макарова, 2 у м. Дніпропетровську звернуто до управління Держземагентсва у м. Дніпропетровську, яке не залучено відповідачем у даній справі (або його правонаступник, у разі реорганізації/ліквідації вказаної установи).

Натомість, відповідачем по даній справі визначено лише Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради.

При цьому, в тексті позовної заяви містяться суперечності стосовно дати, номеру та найменування суб'єкту владних повноважень, який виніс оскаржуване позивачами рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки в мотивувальній частині тексту позовної заяви позивачами зазначено: «позовна заява про скасування рішення №27780803 від 22.06.2016 р. Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради», далі по тексту вказано, «…Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради виніс рішення № 30158544 від 22.06.2016 р…», а в прохальній частині позову заявлено вимогу про скасування рішення №27780803 від 11.01.2016 р. Дніпропетровського міського управління юстиції про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

У зв'язку з чим, суд позбавлений можливості встановити предмет позову та суб'єкта владних повноважень, рішення та дії якого оскаржуються позивачами.

З цього приводу суд також зазначає, що Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради є виконавчим органом органу місцевого самоврядування, а тому за предметною підсудністю (за відсутності інших відповідачів) такі спори не підсудні окружним адміністративним судам.

Отже, позивачам необхідно визначитися з колом відповідачів у цій справі (з урахуванням предметної підсудності заявлених вимог), з предметом позову та усунути зазначені вище розбіжності - шляхом викладення тексту нової позовної заяви, з наданням її копій відповідно до кількості відповідачів у справі.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви також з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого строку, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та поданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З позовної заяви вбачається, що позивачі, зокрема, оскаржують результати проведеної перевірки управлінням Держземагентсва у м. Дніпропетровську № ПП-12101002732015 від 27.11.2015 року, тобто дії та рішення суб'єкта владних повноважень, які вчинені раніше, ніж за шість місяців до моменту звернення позивачів з цим позовом до суду.

При цьому, позивачі у позовній заяві, яка подана до суду поза встановленого законом шестимісячного строку для оскарження дій чи рішень суб'єктів владних повноважень, не наводять жодного обґрунтування поважності причин такого пропуску.

У зв'язку з чим, при поданні до суду нової позовної заяви позивачам необхідно зазначити причини пропуску ними строку звернення до суду з цих підстав, та надати їх документальне підтвердження.

Крім того, ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р., які набрали чинності з 01 вересня 2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року встановлена на рівні 1 378 гривень.

Позивачі в своїй заяві об'єднали чотири позовні вимоги немайнового характеру про визнання протиправними та скасування рішень, а також зобов'язання вчинити певні дії.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р.) визначено, що у разі, коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, при зверненні до суду, починаючи з 1 січня 2016 року, позивачам необхідно було сплатити на реквізити суду (одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір у розмірі 2 204,8 грн. (551,2*4) із заявлених ними немайнових вимог (за первісним позовом).

Натомість, до позовної заяви долучено оригінал платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 551,2 грн., тобто, не у повному розмірі.

У зв'язку з цим, позивачам необхідно доплатити судовий збір, виходячи з розміру 551,2 грн. за кожну вимогу немайнового характеру, та кількості заявлених вимог (у новій позовній заяві).

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 20 жовтня 2016 року для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: шляхом надання тексту нової позовної заяви, визначитися з колом відповідачів, до яких звернуто позовні вимоги, у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 3 КАС України, з усуненням розбіжностей та недоліків, зазначених в ухвалі суду; зазначити причини пропуску строку звернення до суду в частині, зазначеній в цій ухвалі, та надати їх документальне підтвердження; надати оригінал документу про доплату судового збору із заявлених позивачем немайнових вимог (виходячи з розміру 551,2 грн. за кожну вимогу немайнового характеру, та кількості заявлених вимог (у новій позовній заяві) на реквізити суду, зазначені в ухвалі.

Роз'яснити позивачу, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В. В. Чорна