Постанова № 61898059, 05.10.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 жовтня 2016 р. Справа № 802/1104/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат

в с т а н о в и в :

01.08.2016 року Військова академія (м. Одеса) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач під час навчання у Військовій академії (м. Одеса) проходив військову службу, на підставі контракту укладеного ним 29.07.2015 року з Міністерством оборони України в особі начальника військової академії (м. Одеса). Згідно укладеного контракту, відповідач взяв на себе обов'язок з відшкодування Міністерству оборони України витрат, пов'язаних з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу, в разі дострокового розірвання контракту, через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Наказом начальника Військової академії від 04.02.2016 року №7-РС, на підставі рапорту солдата ОСОБА_1 від 25.01.2016 року та рішення Вченої ради Військової академії від 01.02.2016 року, «через небажання продовжувати навчання» відповідач відрахований з Військової академії. З відповідачем розірваний контракт та він направлений у розпорядження командира військової частини А1465 для подальшого проходження строкової військової служби. Наказом начальника Військової академії від 04.02.2016 року №30 відповідача виключено із списків особового складу Військової академії та знято з усіх видів забезпечення. У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 добровільно не проводить відшкодування витрачених бюджетних коштів на його утримання, що призводить до порушення економічних інтересів держави, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просив стягнути із відповідача на його користь витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 16088,90 грн., згідно поданого розрахунку витрат.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 45).

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, повноважного представника не направив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення судових повісток. (а.с. 38,43).

Згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи заяву позивача та належне повідомлення відповідача, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за їх відсутності. При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 29.07.2015 року № 295 «Про зарахування курсантів на навчання до Військової академії у 2015 році» ОСОБА_1 зараховано з 29.07.2015 року курсантом першого курсу Військової академії (а.с. 6).

Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 29.07.2015 року № 26-ПМ відповідача призначено на посаду «курсанта» першого курсу навчання (а.с. 7).

Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 31.08.2015 року № 199 відповідача поставлено на всі види забезпечення за курсантськими нормами, встановлено посадовий оклад у розмірі 548 грн. та виплату надбавки за особливі умови служби у розмірі 25% (а.с. 8).

29.07.2015 року між Міністерством оборони України в особі начальника Військової академії генерал-майора Гуляка О.В. та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (а.с. 9-10).

25.01.2016 року ОСОБА_1 звернувся до командування Військової академії з рапортом про його відрахування з числа курсантів Військової академії у зв'язку з розірванням контракту зі сторони військовослужбовця через небажання продовжувати навчання (а.с. 11).

Наказом начальника Військової академії від 04 лютого 2016 року № 7-РС (по особовому складу), на підставі рапорту військовослужбовця від 25 січня 2016 року та рішення Вченої ради Військової академії (м. Одеси) від 01 лютого 2016 року (а.с. 12), солдата ОСОБА_1, відраховано з числа курсантів першого курсу навчання «через небажання продовжувати навчання», а також розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу з солдатом ОСОБА_1 «у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем». Крім того, солдата ОСОБА_1 направлено до Центру забезпечення навчального процесу Військової академії міста Одеса у розпорядження командира військової частини А1465 для подальшого проходження строкової військової служби (а.с. 14).

Наказом начальника Військової академії від 04 лютого 2016 року №30 (по стройовій частині) відповідача виключено із списків особового складу Військової академії та знято з усіх видів забезпечення (а.с. 13).

Правовідносини, які виникли між сторонами регламентовані Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон України № 2232-ХІІ), постановою КМУ №964.

Відповідно до положень ч. 1 ст.2 Закону України № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною 6 ст.2 Закону України №2232-ХІІ визначені види військової служби, якими є: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 4 ч.2 ст. 23 цього Закону.

Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Приписами ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України (ч.1). Порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (ч.2). Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань (ч.3).

Згідно наказу начальника Військової академії (м. Одеса) від 29.07.2015 року № 295 «Про зарахування курсантів на навчання до Військової академії у 2015 році» ОСОБА_1 зараховано з 29.07.2015 року курсантом першого курсу Військової академії.

Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 29.07.2015 року № 26-ПМ відповідача призначено на посаду «курсанта» першого курсу навчання та наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 31.08.2015 року № 199 відповідача поставлено на всі види забезпечення за курсантськими нормами.

Відповідно до ч.5 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.

Приписами п. 15, 16 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, передбачено, що з громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладаються: контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - контракт про навчання) - письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби (навчання) (п.15). Право на укладення від імені Міністерства оборони України контракту про проходження військової служби надається: керівнику вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - з курсантами цих закладів про проходження військової служби на посадах осіб сержантського та старшинського складу, офіцерського складу після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (п.п.4 п.16).

29 липня 2015 року між Міністерством оборони України, в особі начальника Військової академії генерал-майора Гуляка О.В., та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України.

Відповідно до п.1 Контракту курсант, солдат ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Положеннями ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «і», «и» частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

25.01.2016 року ОСОБА_1 звернувся до командування Військової академії з рапортом про його відрахування з числа курсантів Військової академії у зв'язку з розірванням контракту зі сторони військовослужбовця через небажання продовжувати навчання (а.с. 11).

25.01.2016 року курсант (слухач) солдат ОСОБА_1 подав у встановленому порядку рапорт про відрахування його з Військової академії відповідно до абз.7 п.3.2 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України від 24.12.1997 року №490 «через небажання продовжувати навчання». Також в рапорті відповідач зазначив, що попереджений про порядок відшкодування витрачених державою коштів.

1 лютого 2016 року на засіданні Вченої ради Військової академії прийнято рішення про відрахування ОСОБА_1 курсанта першого курсу 153 навчальної групи факультету підготовки спеціалістів високо мобільних десантних військ за власним бажанням.

Наказом начальника Військової академії від 04 лютого 2016 року № 7-РС, ОСОБА_1, відраховано з числа курсантів першого курсу Військової академії (м. Одеса), відповідно до абзацу 7 пункту 3.2 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України затвердженої наказом Міністерства оборони України 24.12.1997 року №490 «через небажання продовжувати навчання», та відповідно до п. 36 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 та п. 2.14 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року №170 (зі змінами), розірвано контракт про проходження військової служби (навчання).

Наказом начальника Військової академії від 04 лютого 2016 року №30, відповідача виключено із списків особового складу академії та знято зі всіх видів забезпечення.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначено у Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі Порядок № 964).

Пунктом 3 Порядку № 964 передбачено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до п.4 Порядку № 964, розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Згідно п.6 Порядку № 964, витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів вбачається, що сума витрат пов'язаних з утриманням солдата ОСОБА_1, підтверджується: довідкою-розрахунком позивача від 04.02.2016 року №1/55/62, де вказано, що за період навчання у Військовій академії (м. Одеса) з 31.08.2015 року по 04.02.2016 року на ОСОБА_1 витрачено всього 16088,90 грн. (фінансово-економічна служба - 15266,72 грн., продовольча служба - 822,18 грн.) (а.с. 15); довідкою про отримання відповідачем грошового забезпечення за серпень-грудень 2015 року та січень 2016 року в загальній сумі 16036,72 грн. (а.с. 16); довідкою-розрахунком вартості харчування курсанта ОСОБА_1 на суму 822,18 грн. (а.с. 17).

З зазначених належних доказів судом встановлено, що позивачем понесено витрати з утриманням відповідача у вищому військовому навчальному закладі, а отже у ОСОБА_1 наявна заборгованість по відшкодуванню витрат у сумі 16088,90 грн.

Положеннями п.8 Порядку № 964 визначено, що сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.

Однак відповідачем не відшкодовано суму витрат в розмірі 16088,90 грн., пов'язаних з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі.

На момент розгляду даної адміністративної справи у суді, доказів сплати заборгованості, заперечень щодо розрахунку заявленої суми до стягнення відповідачем до суду не надано.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди. Адміністративні договори виникають з волі держави, за обов'язкової участі її органів і під впливом норм адміністративного права. Аналіз об'єкта адміністративного договору свідчить, що такими є методи форми виконання державно - владного веління. Адміністративний договір спрямований на встановлення, зміну чи припинення адміністративно - правових відносин.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" спори з приводу стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, належать до розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно із п. 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України позивач є бюджетною установою та є розпорядником бюджетних коштів, витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладні Міністерства внутрішніх справи України належать до стягнення на відповідний бюджетний рахунок Військової академії (м. Одеса).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, приймаючи до уваги ту обставину, що суму заборгованості відповідачем не сплачено, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що знаходяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

В силу положень ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, інд. номер НОМЕР_1) на користь Військової академії (м. Одеса) (вул. Фонтанська дорога, 10, м. Одеса, Одеська область, код ЄДРПОУ 24983020) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі в сумі 16088 (шістнадцять тисяч вісімдесят вісім) гривень 90 (дев'яносто) копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович