Рішення № 61897522, 22.09.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Цивільна справа № 522/18448/15-ц

Провадження № 2/522/720/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді: Шенцевої О.П.

при секретарі: Соболевій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в приміщенні Приморського районного суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне «Всеукраїнський ОСОБА_1» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Проти ухвалення заочного рішення не заперечив, подавши до суду заяву.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому порядку (згідно ст. 74 ЦПК України), поважних причин щодо своєї неявки суду не представив. Заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надавав, про поважність причин неявки суду не повідомив.

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у його відсутність, згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у порядку ст.ст. 224-225 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд повно і всебічно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 14 червня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1», та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № BLаЖГА00042943.

Згідно ОСОБА_3 надав Позичальнику кредит на споживчі цілі в розмірі 17 000 гривень, термін повернення кредиту 14 червня 2014 року. За користування кредитними коштами встановлена процентна ставка 15 процентів річних та 1,75% комісії за управління кредитом.

В статті 1054 Цивільного кодексу України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач зі своєї сторони виконав договірні зобовязання за ОСОБА_3 в повному обсязі, а Відповідач від виконання зобовязань ухиляється.

Відповідач порушив свої зобовязання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом, які передбачені п. 3.3 загальної частини Кредитного договору.

Згідно пункту 4.2. ОСОБА_3, за неналежне виконання зобовязань, передбачених цим ОСОБА_3 Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 25 відсотків від суми Кредиту.

Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача відповідно до розрахунку заборгованості станом на 20 серпня 2015 року становить 13 046 (тринадцять тисяч сорок шість) гривень 00 копійки, з них:

- прострочена до повернення сума Кредиту 2 470,02 грн.;

- прострочені відсотки за користування Кредитом 533,03 грн.;

- комісія за РО 892,50 грн.;

- плата за пропуск платежів 9 150,45 грн..

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання виникають з договорів та інших правочинів. Відповідно до вимог статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання зобовязання.

Згідно із статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст.1048 ЦК України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем ОСОБА_2 було виконано своїх зобов'язань згідно кредитних договорів та заборгованість не погашено, а тому суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду із вказаним позовом, керуючись ЗУ ,,Про судовий збір" не здійснив оплату суми судового збору оскільки від сплати судового збору звільняється зокрема, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у справах пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Згідно вимог ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розмірі задоволених позовних вимог. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, виходячи з приписів ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави також має бути стягнута сума судового збору у розмірі 1218 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 60, 74,88,169, 197, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. 11,16,610, 525,526,530, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса реєстрації: 65007, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 «Т», код за ЄДРЮО та ФОП 19017842) заборгованість за Кредитним договором № BLаЖГА00042943 від 14 червня 2011 року в сумі: 13 046 (тринадцять тисяч сорок шість) гривень 00 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса реєстрації: 65007, АДРЕСА_1) на користь держави судові витрати в сумі 1218 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

22.09.2016