Вирок № 61896286, 10.10.2016, Новоодеський районний суд Миколаївської області

10.10.2016

Справа № 482/193/16-к

В И Р О К

Іменем України

10 жовтня 2016 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Ітріна М.В., секретаря судового засідання Пазюк І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР № 12014150280000630 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні троє малолітніх дітей, військовозобовязаного, інвалідом не являється, не працюючого, не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, а проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162 і ч. 2 ст. 125 КК України,

з учасниками судового провадження: прокурора Бабенка Ю.Р., потерпілої ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 і обвинуваченого ОСОБА_1,

СУД, В С Т А Н О В И В і ВИЗНАЄ ДОВЕДЕНИМ, що:

05 вересня 2014 року, близько 18.00 год., обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на недоторканність житла громадян та завдання тілесних ушкоджень, тримаючи в руці деревяну палицю незаконно, зі сторони свого домоволодіння № 9, розташованого по пров. Заводський в м. Нова Одеса Миколаївської області через огорожу проник на територію домоволодіння № 9-а, розташованого по провул. Заводський в м. Нова Одеса Миколаївської області, власником якого є ОСОБА_2, де на подвірї цього домоволодіння, на ґрунті тривалих неприязних стосунків умисно завдав ОСОБА_2 палицею два удари по обличчю, один удар в область лівої руки та один удар по спині, внаслідок чого потерпілій заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, крововиливу на обличчі справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України та ч. 2 ст. 125 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінуємих йому кримінальних правопорушеннях не визнав та суду пояснив, що з середини 2014 року у нього виникли неприязні відносини з сусідкою ОСОБА_2 з приводу вирощування ним свиней. 05.09.2014 р. близько 18.30 год. він кинув палкою в кота, який кричав на городі та давив його котеня. Потерпіла почула шум і стала лізти на огорожу та кричати, що він вбиває її котів, а потім, тримаючись руками за огорожу з боку свого домоволодіння, почала кидати в нього палки та каміння. Потім почув, що щось загриміло, нібито впало тіло. Через огорожу на територію ОСОБА_2 не перелазив і не міг перелізти, оскільки її висота складає 2 метра 45 сантиметрів та її не бив. Після цього конфлікту тілесних ушкоджень на ОСОБА_2 не бачив.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 не визнав своєї провини в незаконному проникненні на територію домоволодіння ОСОБА_2 та заподіянні їй тілесних ушкоджень, його вина підтверджується дослідженими в ході судового розгляду кримінального провадження письмовими доказами, а також показами потерпілої та свідків.

Так, зі змісту рапорту працівника Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївській області та протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, а також витягу з кримінального провадження видно, що 05 вересня 2014 р. до Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївській області звернулася із заявою ОСОБА_2 про те, що в цей день, близько 18.00 год. ОСОБА_1, на території її домоволодіння завдав їй тілесні ушкодження. Вказану інформацію внесено до ЄРДР за № 12014150280000630, а дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України, а 10 грудня 2015 р. доповнено кваліфікацію ч. 1 ст. 162 КК України (а. с. 51, 52, 53).

Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що з квітня місяця 2014 р. знаходиться у неприязних стосунках з ОСОБА_1, домоволодіння якого межує з її домоволодінням, оскільки той тримає свиней, які створюють їй неприємний запах, з приводу чого вона скаржилася на його дії до міської ради. 05.09.2014 р., близько 17.30 год. кормила свою птицю та почула вистріл з боку домоволодіння ОСОБА_1 Підійшла до забору і тут ОСОБА_1 підбіг до неї та погрожував пістолетом, а потім почав кидати палки і вона втекла, а ОСОБА_1 забрала його дружина. Через півгодини знову підійшла до огорожі забрати відро, в цей момент ОСОБА_1 з палкою в руках переліз на її територію та наніс їй удари по обличчю, плечу та спині. В цей час в її будинку знаходилася ОСОБА_5, яка все бачила. Зателефонувала сину та до міліції. Від отриманих тілесних ушкоджень лікувалася в лікарнях, понесла витрати на ліки та цим їй завдано моральної шкоди, а тому просить задовольнити цивільний позов.

Свідчення як потерпілої, так і обвинуваченого співпадають з показами свідка ОСОБА_5, яка суду пояснила, що 05.09.2014 р. близько до вечора перебувала у будинку ОСОБА_2 Після того, як ОСОБА_2 пішла поратися по господарству почула крик та гавкання собак. Виглянувши у вікно побачила як ОСОБА_1 з боку свого домоволодіння кидав палки у ОСОБА_2, але дружина його забрала. Згодом ОСОБА_1 з деревяною палкою переліз через огорожу та почав бити ОСОБА_2 в обличчя, руці та спині. На ОСОБА_2 бачила тілесні ушкодження на руці та шиї. Після приїзду сина ОСОБА_2 пішла додому. У подальшому ОСОБА_1 погрозами змушував її відмовитися від свідчень, що давала працівникам міліції.

Зі змісту протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_5 остання на місці події показала та розповіла про обставини злочину вчиненого ОСОБА_1 і ці покази співпадають з її свідченнями даними у судовому засіданні (а. с. 79-87).

Факт знаходження у будинку ОСОБА_2 ОСОБА_5 та наявність конфлікту підтверджується свідченнями ОСОБА_6, яка суду пояснила, що живе по сусідству з ОСОБА_2 05.09.2014 р., під вечір почула крики дружини ОСОБА_1 ОСОБА_7 Коли ввійшла до них до двору, то ОСОБА_7 сказав, що ОСОБА_2 кинула камінь на їх подвіря. Після цього зустріла ОСОБА_5, яка вийшла з двору ОСОБА_2.

Покази потерпілої ОСОБА_2, а також свідка ОСОБА_5 узгоджуються зі свідченнями сина потерпілої ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_9, які суду пояснили, що у вечірній час 05.09.2014 р. подзвонила мати, ОСОБА_2 та сказала, що її побив сусід ОСОБА_1 Приїхали з Миколаєва та побачили на матері тілесні ушкодження, а через декілька днів завезли її до лікарні.

Зі свідчень працівників поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11 випливає, що саме вони 05.09.2014 р. перебуваючи на службі в оперативній групі Новоодеського райвідділу міліції виїхали до ОСОБА_2 за її заявою. Бачили на обличчі та руці ОСОБА_2 садни та подряпини, яка розповіла, що її побив деревяною палицею сусід ОСОБА_1 та показала місце вчинення злочину у дворі її домоволодіння та палку, якою їй нанесено тілесні ушкодження. В момент побиття ОСОБА_2 в її будинку знаходилась ОСОБА_5

Частково ці свідчення підтверджуються показами дружини ОСОБА_1 ОСОБА_7, яка суду пояснила, що 05.09.2014 р. після конфлікту її чоловіка з ОСОБА_2, який не бив останню та не лазив до неї через огорожу, приїхали працівники міліції, один з яких був ОСОБА_10, який прийшов від ОСОБА_2 та повідомив їм, що у останньої подряпина біля рота.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що після 05 вересня 2014 р. була у ОСОБА_2 і бачила на ній тілесні ушкодження, а згодом син відвіз її до лікарні.

Наявність конфлікту між сторонами підтвердив суду своїми показами і свідок захисту ОСОБА_13, який пояснив, що зустрів на вулиці ОСОБА_2, яка йому розповіла, що її палкою побив ОСОБА_1, яку вона несла до міліції.

Наведене узгоджується з висновками судово-медичних та додаткової експертизи від 08 вересня 2014 р., 13 жовтня 2014 р. та 10 лютого 2015 р., в яких зазначено, що у ОСОБА_2 виявлені ушкодження у вигляді: крововиливу і переривчастої садни по верхньому краю його в області обличчя з права, що охвачує підбородок і нижню губу у краю рота з права; крововилив подовженої форми з просвітленням у центрі і садна по верхньому краю його на задній зовнішній і задній поверхні лівого плеча; по садні на передній поверхні лівого плеча і розгинальної поверхні лівого передпліччя. Пошкодження в області обличчя, лівого плеча могли утворитися від дії палиці. Вказані тілесні пошкодження відносяться до категорії легких, які потягли за собою короткочасний розлад здоровя (а. с. 55, 57, 70).

Протоколом огляду предмета та висновків судово-медичної цитологічної експертизи від 14 січня 2015 р., 31 серпня 2015 р. та 18 вересня 2015 р. відповідно, з яких видно, що працівниками поліції оглянуто видану ОСОБА_2 деревяну палицю, на якій медичними експертами виявлено кров, що належить ОСОБА_2 (а. с. 66, 92, 96).

Протоколом огляду місця події встановлено, що висота огорожі з боку домоволодіння ОСОБА_1 становить 190 та 130 см., що спростовує його твердження про те, що висота огорожі складає 245 см. і він фізично не міг через неї перелізти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 КПК України потерпілий також має право на збирання доказів, а тому не заслуговують на увагу твердження захисника про те, що деревяна палиця є недопустимим доказом у звязку з тим, що не оформлена відповідно до вимог кримінально-процесуального кодексу. Вказаний речовий доказ був прийнятий від потерпілої працівниками поліції і оглянутий.

Таким чином, дослідивши всю сукупність доказів, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме, заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2, що спричинило короткочасний розлад здоровя, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тобто, незаконне проникнення до іншого володіння особи, що порушують недоторканність житла громадян.

При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, його позитивну характеристику за місцем проживання, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєних ним злочинів, обставини при яких він вчинив злочини, а також те, що вчинені ним злочини відносяться до категорії невеликої тяжкості.

Обставини, які помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відсутні.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З огляду на те, що обвинувачений є працездатним, але не має постійного місця роботи, суд вважає за доцільне застосувати до нього такий вид покарання, передбачений санкціями ч. 2 ст. 125 і ч. 1 ст. 162 КК України, як обмеження волі.

У кримінальному провадженні заявлено цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення з нього матеріальної шкоди повязаної з витратами на лікарські препарати в сумі 11 498,24 грн, а також завдану їй злочинними діями обвинуваченого моральну шкоду у сумі 100 000 грн (а. с. 25, 37).

Обґрунтовуючи свої вимоги посилалась на те, що для лікування від отриманих тілесних ушкоджень придбала у аптеках лікарські засоби та матеріали медичного призначення на вищевказану суму. Крім цього вказує на те, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у звязку з ушкодженням здоровя та приниженні честі та гідності.

У судовому засіданні ОСОБА_2 цивільний позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_1 заявлені вимоги не визнав посилаючись на те, що не завдавав тілесних ушкоджень потерпілій, а тому й не повинен нести матеріальну і моральну відповідальність.

Заслухавши сторін, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

В силу ч. 1 ст. 1166 майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В ході розгляду кримінального провадження встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, що відносяться до категорії легких, які спричинили короткочасний розлад її здоровя.

Суд вважає, що потерпіла ОСОБА_2 після отриманих тілесних ушкоджень перенесла моральні страждання від порушення її фізичного стану та витрати часу на його відновлення, а тому з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань компенсацію моральної шкоди в грошовому розмірі 4000 грн, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1, на цей час є виваженою, розумною та справедливою, як по відношенню до потерпілої, так і зважаючи на особу обвинуваченого, який є молодою людиною, має задовільний стан здоровя, є працездатним та має на утриманні трьох малолітніх дітей.

Крім того, частково підлягають відшкодуванню витрати повязані з придбанням потерпілою ОСОБА_2 ліків та медичних препаратів на її лікування у сумі 8 367,75 грн, що підтверджується належними та допустимими доказами, а саме, фіскальними чеками та квитанціями (а. с. 136-142).

Суд не бере до уваги та вважає недопустимим доказом надані позивачем товарний чек на суму 3130,49 рублів, виданий ФОП «Крикливенко», оскільки такої грошової валюти не існує в Україні та нею не проводяться розрахунки в аптеках (а. с. 135).

У цьому кримінальному провадженні прокурор Новоодеського відділу Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Новоодеської центральної районної лікарні Миколаївської області (далі районна лікарня), а також Миколаївського обласного госпіталю Ветеранів війни Миколаївської обласної ради (далі госпіталь) звернувся з цивільним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої (а. с. 12, 15).

Ці вимоги прокурор обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_14, внаслідок чого вона перебувала на стаціонарному лікуванні у районній лікарні 16 ліжко-днів і на її лікування державою затрачено 5029,60 грн, а також у госпіталі 14 ліжко-днів, де на лікування потерпілої витрачено 812,80 грн, які просить стягнути з обвинуваченого.

Вказані позовні вимоги обвинувачений ОСОБА_1 також не визнав і просив в їх задоволенні відмовити.

В силу ч. 2 ст. 1191 ЦК України Держава, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоровя, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

З розяснень, що містяться у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07 липня 1995 року "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат"випливає, щопитання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання" (затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року (далі Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць ( в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно п. 3 Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.

Так, в ході розгляду цього кримінального провадження судом встановлено вину обвинуваченого ОСОБА_1 у завданні потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, що відносяться до категорії легких, які спричинили короткочасний розлад здоровя.

Судом зясовано і вказані обставини сторонами не оспорюються, те, що після отримання тілесних ушкоджень потерпіла перебувала на стаціонарному лікуванні у хірургічно-травматичному відділенні Новоодеської районної лікарні у період з 11 вересня 2014 р. по 26 вересня 2014 р., з приводу струсу головного мозку. Церебрального атеросклерозу. Дегенеративно-деструктивно ураження хребта з больовим синдромом (а. с. 130).

Відповідно до довідки лікарні, вартість одного ліжко-дня з урахуванням медикаментів складала 314,35 грн. Таким чином, матеріальний збиток спричинений лікарні становить 5 029,60 грн (312,35 грн * 16 днів), що підлягає стягненню з відповідача у безспірному порядку.

Крім того, у період з 24 жовтня 2014 р. по 07 листопада 2014 р., тобто 14 ліжко-днів ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у госпіталі з діагнозом: Дегенративно дистрофічні пошкодження поперекового відділу хребта, хронічно-рецидивуюче протікання, стадія загострення, люмбалгія дисцикуляторна атеросклеротична енцефалопатія II ступеню, помірний вестибулоатактичний та астеноневротичний синдроми IXC. Атеросклеротичний кардіосклероз. На її лікування в цьому медичному закладі витрачено 255,38 грн, а на харчування 557,42 грн, а загалом 812,80 грн, що підтверджується довідкою вказаної установи (а. с. 129).

Ці витрати також підлягають стягненню з відповідача, оскільки лікування від отриманих хвороб знаходиться в причинному звязку із завданням потерпілій обвинуваченим тілесних ушкоджень.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України і ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

В силу пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Речовий доказ: зразки крові та деревяна палиця (талон № 607), що зберігаються в камері речових доказів Новоодеського відділенні поліції знищити.

Запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувався.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень, а матеріальної шкоди в розмірі 8 367,75 грн, а всього 12367,75 (дванадцять тисяч триста шістдесят сім гривень 75 коп.) гривень.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення моральної і матеріальної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунальної установи Новоодеської центральної районної лікарні Миколаївської області (юридична адреса: 56600, Миколаївська область, м. Нова Одеса, вул. Шкільна, 38, р/р 35419001751934, в ГУДКСУ Миколаївської області, місцевий бюджет м. Нова Одеса, код ЄДРПОУ 01998294, код платежу 24060300) витрати на лікування особи, яка потерпіла від злочину в розмірі 5029,60 (пять тисяч двадцять девять гривень 60 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївського обласного госпіталю Ветеранів війни Миколаївської обласної ради (юридична адреса: 54058, м. Миколаїв, вул. Київська, 1, р/р 35416001050181, код ЄДРПОУ 02007087 банк ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013) витрати на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в розмірі 812,80 (вісімсот дванадцять гривень 80 коп.) гривень.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд.

Головуючий