Ухвала суду № 61896202, 26.09.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

26.09.2016

Кримінальне провадження

№ 1-кп/489/118/2016

У Х В А Л А

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Захарченка Д.В.

при секретарі Куцовій Д.І.

за участю прокурора Іщука А.О.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

ОСОБА_7

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, не працюючої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, не судимої, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.27 ч.5, 110 ч.2 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, не судимого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, пенсіонера, не судимого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.110 ч.2, 263 ч.1 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не судимого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, не судимого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.110 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді від 21.08.2015 р., до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та ухвалою суду від 29.08.2016 р. строк тримання обвинуваченого під вартою продовжено до 28.09.2016 р.

Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, суд незалежно від наявності клопотань зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу. За наслідками розгляду питання суд своєю ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішуючи, питання доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, вислухавши думку учасників судового провадження, суд не вважає доцільним продовження тримання обвинуваченого під вартою, враховуючи, що ризики вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, переховування його від суду, можливість незаконного впливу на свідків зникли, враховуючи те, що обвинувачений не був організатором вчинення злочину, доказів можливого переховування його від суду не надано, в судовому засіданні допитані всі свідки обвинувачення, що з врахуванням тривалого тримання обвинуваченого під вартою, наявністю постійного місця проживання, міцних соціальних звязків, стану його здоров'я, репутації, фактичного визнання ним своєї вини робить наявність таких ризиків малоймовірним.

При цьому, наявність таких ризиків не може обумовлюватися тільки тяжкістю злочину, що неодноразово викладеної у рішеннях Європейського суду з прав людини, з урахуванням практики якого застосовується кримінальне процесуальне законодавство України, відповідно до вимог ст.9 КПК України, зокрема у рішеннях "В. проти Швейцарії" від 26.01.1993 р., "Мамедова проти Росії" від 01.06.2006 р., виходячи з яких наявність ризиків переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів не можна оцінювати залежно від суворості можливого покарання, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Їх треба визначати з врахуванням низки інших ревалентних факторів, які можуть або підтвердити наявність такого ризику, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою, якими є характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, та продовження строку тримання під вартою не можна застосовувати як передбачення вироку у формі позбавлення волі.

При цьому, враховуючи, що відповідно до вимог ч.5 ст.176 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобовязання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1 Кримінального кодексу України, та вимоги ч.3 ст.194 КПК України, щодо рішення суду у разі висновку про відсутність ризиків, які дають підстави для застосування запобіжного заходу, суд вважає необхідним відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зобовязавши обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду.

Приймаючи таке рішення суд, також враховує невжиття державою заходів щодо, доставлення обвинувачених на судовий розгляд, у визначений судом час та дотримання умов їх належного тримання під вартою у суді, що унеможливлює судовий розгляд у розумні строки.

Керуючись ст.199, 331, 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Зобовязати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: