Ухвала суду № 61895274, 06.10.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 325/448/16 Головуючий у 1 інстанції: Апалькова О.М.

Провадження № 22-ц/778/3904/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Маловічко С.В., суддів Савченко О.В., Кочеткової І.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 05 липня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» про захист прав споживачів та про припинення зобовязання,

В С Т А Н О В И Л А:

12 квітня 2016 року позивач ПАТ «АктаБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 122 694,60 гривень.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що ОСОБА_2А 15.03.2013р. уклав з ним кредитний договір № 0861431901/Т/973812 про надання коштів на споживчі потреби, за яким отримав кредит у сумі 100 000,00 грн. з оплатою процентів за ставкою 0,01% річних зі строком погашення до 14.03.2018р. Оскільки відповідач ОСОБА_2 умови договору кредиту належним чином не виконував, у нього утворилась заборгованість станом на 04.04.2016р. в загальній сумі 122 694,60 грн., яка складається із: строкової заборгованості по кредиту 39 856,28 грн.; простроченої заборгованості по кредиту 31 665,78 грн.; строкової заборгованості по відсоткам - 0,41 грн.; простроченої заборгованості за відсотками - 10,83 грн.; простроченої комісії за обслуговування кредиту - 45 561,30 грн.; штрафу по кредиту 5 600,00 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ПАТ «АктаБанк», в якому вказував, що отримані в кредит кошти він в той же день 15.03.2013р. на підставі договору № 1/03-13 безпроцентного займу вніс до каси ФГ «Еталон», головою якого він є, які в подальшому були використані для господарської діяльності фермерського господарства. Тому у ФГ «Еталон» виникла кредиторська заборгованість перед ним на суму кредиту. Станом на серпень 2014р. його заборгованість за кредитним договором складає 73883 грн., а на поточному розрахунковому рахунку ФГ «Еталон» № 26000001304684 в ПАТ «АктаБанк» знаходяться грошові кошти в розмірі 73404,32 грн., які банк у зв»язку з введенням тимчасових обмежень не має можливості перерахувати на погашення кредиту. Тому вважав, що його кредитне зобов»язання перед ПАТ «АктаБнак» за кредитним договором в розмірі 73404,32 грн. є погашеним за рахунок грошових коштів, які знаходяться на поточному рахунку ФГ «Еталон» № 26000001304684 в ПАТ «АктаБанк» в сумі 73404,32 грн., та у зв»язку з чим просив суд його кредитне зобов»язання на цю суму визнати припиненим.

Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 05 липня 2016 року позов ПАТ «АктаБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АктаБанк» заборгованість за кредитним договором № 0861431901/Т/973812 від 15.03.2013р. на споживчі потреби у сумі 122 694,60 грн., яка складається із: строкової заборгованості по кредиту 39 856,28 грн., простроченої заборгованості по кредиту 31 665,78 грн.; строкової заборгованості по відсоткам - 0,41 грн.; простроченої заборгованості за відсотками - 10,83 грн.; простроченої комісії за обслуговування кредиту - 45 561,30 грн., штрафу по кредиту - 5600,00 грн., а також судовий збір у сумі 1840,42 грн.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» про захист прав споживачів та про припинення зобовязання - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність у зв»язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його зустрічний позов.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 березня 2013р. ПАТ «АктаБанк» уклав з ОСОБА_2 кредитний договір № 0861431901/Т/973812 про отримання коштів на споживчі потреби у сумі 100 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних зі строком погашення до 14.03.2018р. Отримання кредиту у вказаному розмірі не заперечується ОСОБА_2

Відповідно до п. 2.1.2 кредитного договору позичальник сплачує банку щомісячно комісію за супроводження кредиту у розмірі 2400 грн., що розраховується як 2,40 відсотків на суму кредиту, вказану в п. 2.1 цього договору, та включається в суму щомісячного платежу.

У відповідності до п. 2.1.3 договору погашення кредиту, сплата нарахованих процентів за користування кредитом, сплата комісії за супроводження кредиту здійснюється позичальником щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту, 15 числа кожного місяця рівними частинами у сумі 4067,10 грн., а кінцевою датою повернення кредиту визначено 14.03.2018р.

Пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником строків погашення щомісячного платежу/ частини щомісячного платежу банк має право вимагати від клієнта сплати штрафу в розмірі 350 грн. за кожний прострочений щомісячний платіж або його частину на строк більше 5 (календарних) днів при сумі простроченого щомісячного платежу більше 15 грн.

За положеннями п. 4.2.3 кредитного договору банк має право у випадку порушення позичальником зобов»язань за цим договором вимагати від позичальника дострокового виконання ним всіх своїх зобов»зань за цим договором.

Як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості, ОСОБА_2 з серпня 2014р. припинив сплачувати щомісячні платежі у визначеній в договорі сумі, внаслідок чого

у нього стала утворюватись прострочена заборгованість за кредитом, відсотками та комісією.

Тому банком було прийнято рішення про дострокове повернення всієї суми кредиту разом з нарахованими відсотками, комісією і штрафами, яка станом на 04.04.2016р. становить 122 694,60 грн. та складається із: строкової заборгованості по кредиту 39 856,28 грн.; простроченої заборгованості по кредиту 31 665,78 грн.; строкової заборгованості по відсоткам - 0,41 грн.; простроченої заборгованості за відсотками - 10,83 грн.; простроченої комісії за обслуговування кредиту - 45 561,30 грн.; штрафу по кредиту 5 600,00 грн., та 12 квітня 2016р. банк звернувся до суду з позовом про стягнення цієї суми з ОСОБА_2

Щодо зустрічних вимог ОСОБА_2 судом в ході розгляду справи встановлено наступне.

24.02.2000р. утворено Фермерське господарство «Еталон», головою якого є ОСОБА_2

Згідно договору № В12/0099/Т304684 на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку від 23.11.2011р. ПАТ «АктаБанк» відкрив клієнту ФГ «Еталон» в особі ОСОБА_2 поточний рахунок № 26000001304684.

З довідки № 1094 від 20.03.2015р., виданої ПАТ «АктаБанк», вбачається, що залишок коштів на кінець грудня 2014р. на вказаному поточному рахунку становить 73404,32 грн.

За договором № 1/03-13 безпроцентної позики на поворотній основі від 15.03.2013р. ФГ «Еталон» як позичальник в особі голови ОСОБА_2 отримав від фізичної особи ОСОБА_2 як кредитора суму позики у розмірі 100000 грн. у власність на строк до 20 серпня 2014р. Фактичне передання цих коштів від кредитора позичальнику підтверджується прибутковим касовим ордером від 15.03.2013р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру від 15.03.2013р. № 15/03.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 90 від 16.09.2014р. введено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «АктаБанк» ОСОБА_3

Постановою правління НБУ від 15.01.2015р. № 19 відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію ПАТ «АктаБанк».

Рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 6 від 16.01.2015р. розпочата процедура ліквідації ПАТ «АктаБанк» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 16 січня 2015р.

На підставі договору відступлення права вимоги від 15.04.2015р. ФГ «Еталон» в особі голови ОСОБА_2 як первісний кредитор відступив фізичній особі ОСОБА_2 як новому кредитору право вимоги до боржника - ПАТ «АктаБанк» щодо повернення грошових коштів у сумі 73404,32 грн., які знаходяться на поточному рахунку № 26000001304684.

Посилаючись на вказаний договір відступлення права вимоги, фізична особа ОСОБА_2 (як кредитор) звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів ПАТ «АктаБанк» з заявою про проведення заліку погашення кредитних зобов»язань за кредитним договором № 0861431901/Т/973812 у сумі 73880 грн. за рахунок коштів, які знаходяться на поточному рахунку ФГ «Еталон» № 26000001304684 в сумі 73404,32 грн.

Але банком було залишено цю заяву без реагування.

Зважаючи на вказані обставини, ОСОБА_2 в зустрічному позові просив визнати погашеними його кредитні зобов»язання перед банком на суму 73404,32 грн., яка належить йому як кредитору за договором про відступлення права вимоги від 15.04.2015р., але знаходиться на поточному рахунку ФГ «Еталон» в Актабанку та не може бути на тепер видана чи перерахована на рахунок, відкритий йому як позичальнику за кредитним договором.

Задовольняючи первісний позов Банку, суд вважав доведеним розмір заборгованість за

кредитним договором у заявленій банком сумі, а також визнав наявним право банку за умовами договору на дострокове повернення кредиту та всіх нарахованих сум, тому вважав, що є всі підстави для стягнення цієї заборгованості з позичальника. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд виходив із того, що через особливості процедури ліквідації банку не передбачено можливості задоволення вимог кредиторів, які не є фізичними особами вкладниками, поза межами встановленої законом та визначеної ліквідатором черговості.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що судом не враховано той факт, що з вимогою про погашення кредиту за рахунок коштів, які знаходяться на поточному рахунку ФГ «Еталон» в ПАТ «АктаБанк», він як голова фермерського господарства звернувся до банку ще в серпні 2014р., тобто до введення тимчасової адміністрації. Тому вважає, що суд безпідставно не визнав його право на погашення кредиту в такий спосіб.

Частиною 1 ст. 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

За матеріалами справи встановлено, що з 17.09.2014р. в ПАТ «АктаБанк» було запроваджено тимчасову адміністрацію, а з 16.01.2015р. розпочато процедуру ліквідації.

Наслідки запровадження тимчасової адміністрації унормовано статтею 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012р. № 4452-УІ.

Згідно ч. 5 ст. 36 Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов»язань перед кредиторами та зобов»язань щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів); 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом.

Пункт 4 ч. 5 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з 16.07.2015р. викладено в наступній редакції: під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов»язань за домовленістю (згодою) сторін ( у тому числі шляхом договірного списання), поєднання боржника та кредитора в одній особі.

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що з заявою та платіжними дорученнями щодо переказу коштів з поточного рахунку ФГ «Еталон» в сумі 73888,44 грн. на погашення кредиту фізичної особи ОСОБА_2 останній як голова фермерського господарства звертався до банку ще 20 серпня 2014р.

Листом № 3212 від 11.09.2014р. ПАТ «АктаБанк» надав відповідь, що він не має можливості перерахувати кошти негайно, оскільки постановою НБУ № 458/БТ від 07.08.2014р. введені тимчасові обмеження щодо діяльності банку, а також в даний час існують періодичні технічні неполадки в системі переказу коштів. Тому банк не може виконати отримані платіжні доручення.

Проте із самої ж заяви ОСОБА_2 слідує, що вже на той період банк припинив стабільну роботу, а з відповіді банку на цю заяву вбачається, що постановою Правління НБУ № 468/БТ від 07.08.2014р. введені тимчасові обмеження щодо діяльності ПАТ «АкатБанк» та існують технічні неполадки в системі переказу коштів.

На той час ще не було введено тимчасову адміністрацію, але ОСОБА_2, попередивши

банк про звернення до адміністративного суду у випадку невиконання його вимоги, після отримання відповіді про неможливість погашення кредиту за рахунок коштів ФГ «Еталон», до суду не звертався.

Наступного разу ОСОБА_2 звернувся до банку вже в лютому 2015р., квітні 2015р. та червні 2015р., коли у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації банку. Тобто вже під час дії обмежень, встановлених ч. 5 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що виключало можливість видачі коштів з рахунків ФГ «Еталон», їх перерахування за розпорядженням господарства, а також зарахування зустрічних вимог.

А отже, той факт, що вперше ОСОБА_2 звертався до банку про перерахунок коштів ФГ «Еталон» на погашення свого кредиту як фізичної особи ще до встановлення тимчасової адміністрації, у цій справі не має правового значення, оскільки на час звернення з зустрічним позовом 18.04.2016р. процедура ліквідації банку вже давно розпочата та триває, а тому на тепер є чинною відповідна заборона на здійснення дій, визначених в ч. 5 ст. 36 вищевказаного Закону.

Відтак, висновок суду про необґрунтованість вимог ОСОБА_2 ґрунтується на матеріалах справи та відповідає положенням застосованих судом Законів «Про банки і банківську діяльність», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також роз»ясненням, наданим в пункті 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого сулу України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012р.

Що стосується доводів про подачу позовної заяви не уповноваженою особою, оскільки в банку на час її спрямування до суду вже діяла тимчасова адміністрації, колегія вважає їх неспроможними з огляду на таке.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 253 від 30.12.2015р. продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «АктаБанк», а уповноваженою особою Фонду з делегуванням повноважень ліквідатора призначено ОСОБА_3 на строк з 01.01.2016р. по 15.01.2018р. ( а.с. 56).

Позовна заява ПАТ «АктаБанк» подана до суду 12 квітня 2016р., а підписана представником ОСОБА_4, яка діяла на підставі довіреності № 10 від 12 січня 2016р., виданою їй уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АктаБанк» ОСОБА_3 ( а.с. 23). В довіреності маються такі повноваження як подавати і підписувати від імені банку позовні заяви, а строк дії довіреності - до 15.01.2018р.

Тому змістом довіреності спростовуються ствердження апелянта про подання позову від імені банку неналежною особою.

Зважаючи на вказані обставини, колегія визнає апеляційну скаргу необґрунтованою, тому у відповідності до вимог ст. 308 ЦПК України вона підлягає відхиленню із залишенням без змін оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 05 липня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Маловічко С.В.

Судді: Савченко О.В.

ОСОБА_5