Рішення № 61894685, 04.10.2016, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/627/16-ц

Провадження №2/390/326/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2016 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Гершкул І.М.,

при секретарях: Яриш Л.Ю., Слюсар І.В., Магомедовій А.С.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представників позивача адвокатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

третьої особи: ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_6, про зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і просила зобовязати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усунути перешкоди в оформленні спадщини, після смерті ОСОБА_7, шляхом надання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ЕІС №246870 на автомобільКАМАЗ 5320, 1986 року випуску, кузов №53200253156, державний номер 10844ОН, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РСА №833781 на причіп ГКБ 8350, 1988 року випуску, шасі (рама) №8350240275, державний номер НОМЕР_1, а також повернення вказаних транспортних засобів. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.12.2013 року помер ОСОБА_7, який є сином ОСОБА_1 і чоловіком ОСОБА_6, а тому відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема вищевказані транспортні засоби. Під час оформлення спадщини нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на вказані вище транспортні засоби. Доручення від 20.07.2011 року свідчать, що ОСОБА_7 передав транспортні засоби у користування та розпорядження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 На підставі викладеного позивач звернулась до суду та просила усунути перешкоди в оформленні спадщини, шляхом зобовязання відповідачів повернути свідоцтва на транспортні засоби та самі транспортні засоби.

Позивач і її представники у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі заперечили проти задоволення позову та вважають, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки їх не доведено належними та достатніми доказами.

Третя особа у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Допитана в якості свідка позивач суду пояснила, що ОСОБА_7 є її сином, який займався автотранспортними перевезеннями та мав у власності чотири автомобілі КАМАЗ із причепами. Одного разу, точної дати не памятає, ОСОБА_7 у розмові повідомив їй, що передав один із належних автомобілів із причепом у користування з правом викупу своєму товаришу ОСОБА_8 Останній почав займатися автотранспортними перевезеннями, проте грошей на купівлю автомобіля не мав, а тому попросив ОСОБА_7 передати під виплату спірний автомобіль з причепом, який ОСОБА_7 передав згідно довіреності, що міститься в матеріалах справи. ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_8 та допомагала останньому вести бухгалтерський облік підприємницької діяльності. 11.12.2013 року ОСОБА_7 помер і вона почала оформлювати спадщину та дізналась, що спірний автомобіль із причепом до теперішнього часу залишається зареєстрованим за її сином, проте оформити спадщину на них вона не має змоги, оскільки відсутні свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, а також відсутні самі транспортні засоби та де вони перебувають їй не відомо.

Допитана в якості свідка третя особа суду пояснила, що ОСОБА_7 є її чоловіком, який займався автотранспортними перевезеннями та мав у власності чотири автомобілі КАМАЗ із причепами. Він повідомив їй, що один із належних автомобілів передасть у користування з правом викупу своєму товаришу ОСОБА_8, який почав займатися автотранспортними перевезеннями, проте не мав коштів для купівлі автомобіля. Передача автомобіля з причепом здійснювалась на підставі довіреності на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Громадянка ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_8, яка допомагала останньому вести бухгалтерський облік підприємницької діяльності. Передача автомобіля відбувалась у 2011 році на автотранспортній базі, що розташована по вул. Короленка у м. Кіровограді, де ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 у користування автомобіль із причепом, ключі та документами. При передачі були присутні вона з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 із ОСОБА_4 Місце перебування документів на автомобіль, самого автомобіля та причепа на даний час їй не відомі. За словами водія, який працював на спірному автомобілі, після смерті ОСОБА_7 автомобіль КАМАЗ із причепом розібрали на запчастини та фактично вони вже не існують.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що ОСОБА_7 відомий їй, як приватний підприємець, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 їй не відомі. У період із 2009 року по 2012 рік вона працювала бухгалтером у приватного підприємця ОСОБА_7, який займався автотранспортними перевезеннями. Вона займалась бухгалтерським обліком автомобілів КАМАЗ 5320 у кількості 4 штук, проте у 2011 році в ході розмови ОСОБА_7 повідомив, що один із належних йому автомобілів із причепом він передав у користування своєму товаришу ОСОБА_8 На яких умовах було передано автомобіль їй не відомо, проте вона подавала податкові звіти в яких не зазначався прибуток від продажу техніки, а тому весь час автомобіль КАМАЗ 5320 залишався у власності ОСОБА_7 Більше пояснити нічого не може.

Заслухавши пояснення учасників процесу та свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно вимог ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 09.12.1994 року ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уклав шлюб із ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому подружжя отримало спільне прізвище "Лахтюк", що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюб серія І-ОЛ №260889, яке видано 09.12.1994 року Кіровським райвідділом реєстрації актів громадського стану м. Кіровограда, актовий запис №1265 (а.с.7).

ОСОБА_7 належали автомобіль КАМАЗ 5320, 1986 року випуску, шасі (рама) №53200253156, державний номер 10844ОН, технічний паспорт серія ЕІС №246870, а також причіп ГКБ 8350, 1988 року випуску, шасі (рама) №8350240275, державний номер НОМЕР_1, технічний паспорт серія РСА №833781, що підтверджується обліковими картками приватного АМТ Кіровоградського МРЕВ, а також листом №816 від 01.07.2016 року, що наданий Територіальним сервісним центром 3541 (а.с.38, 48, 85, 93).

Довіреність №6116 від 20.07.2011 року свідчить, що ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_5 та ОСОБА_4 користуватися, експлуатувати та продати автомобільКАМАЗ 5320, 1986 року випуску, кузов №53200253156, державний номер 10844ОН, який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорту) серії ЕІС №246870. Вказана довіреність не скасовувалась, а строк довіреностей до 20.07.2014 року, що підтверджується витягом із Єдиного реєстру довіреностей (а.с.70-71, 90).

Довіреність №6118 від 20.07.2011 року свідчить, що ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_5 та ОСОБА_4 користуватися, експлуатувати та продати причіп ГКБ 8350, 1988 року випуску, шасі (рама) №8350240275, державний номер НОМЕР_1, який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорту) серії РСА №833781. Вказана довіреність не скасовувалась, а строк довіреностей до 20.07.2014 року, що підтверджується витягом із Єдиного реєстру довіреностей (а.с.72-73, 91).

10.12.2013 року ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-ОЛ №181312, виданим міським відділом по державній реєстрації смертей реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, актовий запис №3174 (а.с.6).

Приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_11 після смерті ОСОБА_7 заведено спадкову справу 24/2013 від 23.12.2013 року, що підтверджується витягом із Спадкового реєстру №36187538 від 23.12.2013 року. Листи №58/01-16 та №59/01-16 від 30.03.2016 року, що надані приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_11, свідчать, що свідоцтва про право на спадщину не видавались, жодних заяв від кредиторів до спадкової справи не надходило (а.с.8, 13, 14).

14.05.2011 року ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уклав шлюб із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія І-ОЛ №052186, яке видано 14.05.2011 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції, актовий запис №200 (а.с.103, 114).

16.02.2016 року ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-ОЛ №220677, виданим міським відділом по державній реєстрації смертей реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, актовий запис №518 (а.с.39).

Постанова про закриття кримінального провадження від 27.02.2016 року, що винесена старшим слідчим Кіровоградського РВП КВП ГУНП у Кіровоградській області Красілічем Ю.О., свідчить, що 16.02.2016 року до Кіровоградського РВП надійшло повідомлення про те, що на горищі власного домоволодіння за адресою: Кіровоградська область та район, с. Бережинка, вул. Боженка, 33, покінчив життя самогубством через повішання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, а кримінальне провадження закрито через відсутність складу кримінального правопорушення (а.с.101).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.04.2015 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_12 до ОСОБА_6, треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, Приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_11, про зобовязання вчинити дії. Вказаним рішенням суду встановлено, що після смерті ОСОБА_7 нотаріусом прийнято заяви трьох спадкоємців: доньки ОСОБА_12, дружини ОСОБА_6 та матері ОСОБА_1, проте відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів (а.с.112-113).

В якості доказу суду надано заяву ОСОБА_13 від 19.09.2016 року в якій міститься письмове пояснення, що влітку 2011 року на станції «Чайкатранс» у м. Кіровограді ОСОБА_7 передав у користування з правом викупу ОСОБА_8 та його дружині ОСОБА_4 автомобіль КАМАЗ 5230, реєстраційний номер 10844ОН, і причеп реєстраційний номер НОМЕР_1, разом із документами та ключами. Після смерті ОСОБА_7 у кінці 2013 року гроші за автомобіль ОСОБА_8 повернуті не були, автомобіль з причепом і документи також. На даний час автомобіль та причеп розібрані на запчастини (а.с.119).

Крім цього, позивачем у якості доказів надано суду боргові розписки ОСОБА_8 про отримання коштів у ОСОБА_1 (а.с.81, 102).

Статтями 11, 60, 212 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Показання позивача та третьої особи, які надано в якості свідка, суд оцінює критично, оскільки вони стосуються обставин, які позивач і третя особа не бачили особисто, а вони стали відомі позивачу та третій особі зі слів померлої особи, що позбавляє можливості їх перевірити, зважаючи на відсутність інших доказів, які прямо чи опосередковано підтверджують обставини викладені у поясненнях. Крім цього, позивач і третя особа є учасниками процесу, які мають зацікавленість у результатах розгляду даної справи, що може вплинути на обєктивність наданих показань за вище вказаних обставин.

Заяву ОСОБА_13 від 19.09.2016 року суд також оцінює критично, оскільки вказану заяву не завірено в установленому законом порядку, що позбавляє можливості суд достовірно впевнитись, що вона написана саме особою, що в ній зазначена. Крім цього, заява по суті містить письмове пояснення, проте суд не може врахувати їх у якості показань свідка, оскільки вказану в заяві особу не допитано в судовому засіданні безпосередньо судом у встановленому цивільним процесуальним законом порядку.

Надані суду боргові розписки ОСОБА_8 про отримання коштів у ОСОБА_1 суд вважає неналежними доказами, оскільки вони не містять інформацію щодо предмета доказування.

Зваживши у сукупності докази по справі, суд вважає, що позивачем і його представниками не доведено, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ЕІС №246870 на автомобільКАМАЗ 5320, 1986 року випуску, кузов №53200253156, державний номер 10844ОН, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії РСА №833781 на причіп ГКБ 8350, 1988 року випуску, шасі (рама) №8350240275, державний номер НОМЕР_1, а також вказані транспортні засоби, що необхідні позивачу для реалізації спадкових прав і витребування яких є предметом спору по даній справі, знаходяться у відповідачів, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Таким чином, суд вважає, що позов необхідно залишити без задоволення.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд, враховуючи рішення прийняте по суті позовних вимог, вважає, що понесені позивачем судові витрати не підлягають стягненню з відповідачів, що відповідає ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.15, 16, 387, 391 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_6, про зобовязання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_14