Ухвала суду № 61894575, 06.10.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/3097/15-ц Головуючий у І інстанції Тетервак Н. А.Провадження № 22-ц/780/3712/16 Доповідач у 2 інстанції Савченко С. І.Категорія 26 06.10.2016

УХВАЛА

Іменем України

06 жовтня 2016 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Білоконь О.В., Ігнатченко Н.В.,

при секретарі Спеней І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 23 лютого 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2015 р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувсядо суду із вказаним вище позовом, який мотивував тим, що 25 квітня 2008 року між банком і відповідачкою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно якого банк надав відповідачці кредит на придбання нерухомості в розмірі 24000 доларів США терміном на 20 років із розрахунку 14,25 % річних, а позичальниця зобов'язалася повернути отриманий кредит та сплатити проценти за його користування. Вказував, що за умовами кредитного договору позичальниця ОСОБА_2 мала повертати кредит та проценти щомісячними платежами в розмірі 302,81 доларів США згідно графіку погашення, однак не виконує цих обов'язків, має прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 2439,31 доларів США. Вимога банку про дострокове погашення всієї суми кредиту від 29 липня 2015 року залишена відповідачкою без реагування. Посилаючись на умови кредитного договору та ст.ст.1050,1054 ЦК України, просив стягнути з відповідачки на користь банку достроково заборгованість за кредитом станом на 22 жовтня 2015 року в розмірі 23876,84 доларів США, з яких 21599,83 долари США борг за тілом кредиту і 2277,01 долари США борг за процентами, та судові витрати.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 23 лютого 2016 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із судовим рішенням відповідачка ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову банку в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.Скаргу мотивує тим, що, незважаючи на її клопотання про відкладення розгляду справи, суд розглянув справу і ухвалив заочне рішення, хоча причини її неявки були поважними, бо вона перебувала на лікарняному. Розгляд справи у її відсутність позбавив її можливості надати свої заперечення проти позову та здійснити захист своїх прав у засіданні.

Крім того, суд не витребував у банку всі документи, які доводять факт отримання нею позики та не врахував невідповідність розрахунку боргу, наданого банком, бо суду не надано жодного первинного бухгалтерського документу, який би підтверджував наявність боргу, а її клопотання про витребування таких документів залишено без задоволення. Отже розмір позовних вимог не може вважатися доведеним.

ОСОБА_2 і ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» належним чином повідомлені про час розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток, до суду не з'явилися, причин неявки не повідомили, що відповідно до ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», суд обгрунтовував свої висновки тим, що відповідачка не виконує передбачених кредитним договором обов'язків по поверненню кредиту шляхом внесення щомісячних платежів і має прострочену заборгованість, що у свою чергу відповідно до закону та умов кредитного договору (п.9.1-9.3) є підставою для дострокового стягнення з відповідачки на користь банку суми кредиту в повному обсязі.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25 квітня 2008 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно якого відповідачка отримала в банку для придбання нерухомого майна кредит готівкою в розмірі 24000 доларів США терміном на 20 років із розрахунку 14,25 % річних (а.с.19-28). Повернення кредиту згідно вказаного договору і графіку погашення (додаток № 1) передбачено шляхом внесення позичальницею щомісячних платежів за кредитом і процентами в розмірі 302,81 долари США (а.с.31-34). Згідно пунктів 9.1-9.3 кредитного договору у випадку прострочення платежів більш як на 30 днів банк вправі вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту в повному обсязі.

Також, судом встановлено, що відповідачка не виконує обов'язків по поверненню кредиту, покладених на неї кредитним договором, погашала кредит нерегулярно та не в повному обсязі, а з лютого 2015 року взагалі припинила погашення кредиту, що стверджується розрахунком боргу (а.с.6-9). В результаті чого станом на 22 жовтня 2015 року вона має прострочену заборгованість по поверненню кредиту та процентів в розмірі 2439,31 доларів США (а.с.10).

Письмова вимога банку про необхідність погашення заборгованості від 29 липня 2015 року, отримана відповідачкою 8 серпня 2015 року залишена без задоволення (а.с.38-39).

За таких обставин суд обгрунтовано задоволив позов і достроково стягнув з відповідачки на користь позивача кредит в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права, з огляду на те, що суд розглянув справу у відсутність відповідачки ОСОБА_2, хоча причини її неявки були поважними, бо вона перебувала на лікарняному, безпідставні, поскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 була належно повідомлена про час розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки (а.с.131), проте до суду не з'явилася, причин неявки суду взагалі не повідомила, ніяких лікарняних не надавала.

Посилання у скарзі на те, що суд позбавив відповідачку можливості надати свої заперечення проти позову та здійснити захист своїх прав у засіданні надумані. Зі справи видно, що відповідачка після відкриття провадження трічі не з'явилася до суду, хоча належно повідомлялася про час розгляду справи (а.с.109,118,131), а отже мала можливість надати суду свої заперечення проти позову та надати відповідні доази, проте не скористалася своїми процесуальними правами, у яких суд її не обмежував.

Безпідставні і посилання у скарзі на неможливість прибути до суду представника відповідачки у зв'язку із його відрядженням до м.Харкова, поскільки ні відповідачка, ні її представник не надали жодного доказу про відрядження до м.Харкова.

Доводи скарги про те, що суд не витребував у банку всі документи, які доводять факт отримання ОСОБА_2 позики, а заява на видачу готівки не є таким доказом безпідставні. У справі міститься заява на видачу готівки (а.с.18), яка належним чином завірена і з тексту якої чітко слідує, що відповідачка отримала готівку в розмірі 23640 доларів США (решта 360 доларів США - оплата комісії банку), що підтвердила своїм підписом та підписом працівника банку в нижній частині заяви, яка заповнюється у випадку отримання готівки, що відображено в тексті. Крім того, після отримання позики до лютого 2015 року вона здіснювала часткове погашення кредиту і відсотків, що у свою чергу спростовує її доводи про недоведеність отримання коштів.

Посилання апелянта не невідповідність розрахунку боргу, наданого банком суду, з огляду на ненадання суду жодного первинного бухгалтерського документу, який би підтверджував наявність боргу, необгрунтовані. Банком надано суду детальний та грунтовний розрахунок боргу, в якому за кожен місяць вказано як розмір планового погашення кредиту, так і розмір фактично сплачених відповідачкою коштів на погашення кредиту за кожен місяць. А також загальний розмір боргу наростаючим підсумком (а.с.46-53). Заперечуючи проти боргу відповідачка не надала спростування по жодному із платежів, як і не надала спростувань, що певний її платіж не враховано.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відмови у позові, обгрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 23 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: