Постанова № 61894315, 07.10.2016, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 3/359/2481/2016

Справа № 359/7590/16-п

М № 0551/125120103/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«7 жовтня 2016 року» м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Криворучко І.В.,

за участі представника Київської митниці ДФС ОСОБА_1,

особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_2,

представників особи ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу, яка надійшла від Київської митниці ДФС, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, Київська обл., місце проживання: Україна, Київська обл., м. Бровари, вул. Старотроїцька, буд. 48, тимчасово не працює, паспорт серії СМ 521872, паспорт для виїзду за кордон FB799300, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, за ст. 471 МК України, -

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про порушення митних правил, 01.09.2016 року о 08 годині50 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_2, який прилетів до України з Республіки Кіпр, м. Ларнака, рейсом 344, літаком а/к «МАУ», та своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає початок зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» митниці, на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України пасажиру було задано питання щодо наявності в нього готівкових коштів, на що він відповів, що має при собі близько 10 000 євро. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де ним була видана готівка в розмірі 15 400 євро, які знаходились у одному з відділень чоловічої барсетки (ручної поклажі) пасажира. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина готівка належить його знайомому ОСОБА_5, який проживає в Україні. Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті). З виявленої суми громадянину України ОСОБА_2 було пропущено 10000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 5 400 євро. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів на право ввезення готівкових коштів понад норму пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування даної валюти не звертався. Своїми діями громадянин України ОСОБА_2 під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з цим працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил № 0551/125120103/16 один примірник якого вручено під підпис громадянину України ОСОБА_2 і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил.

Підстав для перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі - судом не встановлено.

Громадянин України ОСОБА_2 в суді зазначив, що літав у Республіку ОСОБА_6 на запрошення свого товариша ОСОБА_5, який займається бізнесом, має легальні доходи, сплачує податки. В останній день перебування на ОСОБА_6 йому повідомив, що продовжить з сімєю подорож Європою на машині, проте хвилюється, оскільки у нього залишилась значна сума готівки із собою, а брати її у подорож машиною немає необхідності та, до того ж, це небезпечно. Тому ОСОБА_2 погодився та отримав у ОСОБА_5 готівку в розмірі 15000 євро. Вказані кошти мають легальне походження та були отриманні з депозитного рахунку у ПАТ КБ «Приват Банк». Просить застосувати до нього покарання у вигляді штрафу, а вилучену валюту повернути.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 в суді вказав, що переміщення грошових коштів не знаходиться ні під забороною держави, ні під її обмеженням, адже через митний кордон України можна переміщувати будь-яку суму грошових коштів. Питання тільки в тому, що при переміщенні різних сум грошових коштів існують різні режими оподаткування цих сум. Тому вважає, що вилучені грошові кошти не належать до безпосередніх товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України. При вирішенні справи просить врахувати сукупність обставин, що помякшують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Таким чином, враховуючи все вищевикладене, просить призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а вилучену валюту, - повернути.

Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 при вирішені справи просив звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, а саме на справедливу рівновагу між суспільним та приватним інтересом. Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави, повязаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від такого втручання. Вважає, що конфіскація вилученої валюти в даному випадку є втручання в право ОСОБА_7 на повагу до власності, поставить останнього в скрутне матеріальне становище, оскільки при його незначних доходах він буде зобовязаний компенсувати вилучену суму коштів їх власнику, а це поставить під загрозу гідне існування та подальші умови існування його сімї.

Представник Київської митниці ДФС просив суд застосувати до порушника стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Свідок ОСОБА_5О засвідчив, що дійсно передав на ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 15000 євро своєму товаришеві ОСОБА_2 Усі вказані кошти мають легальне походження та були зняті з депозитних рахунків в ПАТ «КБ» «Приват Банк» в Україні. При цьому, кошти були зняті частково як ним особисто, так і частково ОСОБА_2 на підставі доручення. Також пояснив, що їхав у подорож не один, а з дружиною. Суму, яку вони везли на двох осіб складала 19 тисяч євро, а тому не підлягала письмовому декларуванню та була усно задекларована працівникам митниці.

Заслухавши представників особи, що притягується до відповідальності, представника митниці, ознайомившись з матеріалами справи, суддя приходить до висновку про наявність в діях громадянина України ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, визначеного ст. 471 МК України.

Так, дійсно громадянин України ОСОБА_2 допустив порушення вимог ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

З цього приводу у суду достатні підстави для визнання громадянина України ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

Вина правопорушника, підтверджується даними протоколу про порушення митних правил, протоколом опитування, поясненнями самої особи, письмовими поясненнями представників, переліком вилученої іноземної валюти, даними доповідної записки, розрахунком еквіваленту та встановлена судом.

Згідно наданих ОСОБА_2 та його представниками пояснень в судовому засіданні, останній визнав, що порушив митні правила, однак таке порушення сталось з необережності та вперше.

Також у суду не виникає сумнівів у тому, що вилучені в ОСОБА_2 кошти належать ОСОБА_5. Дана обставина підтверджується поясненнями особи, яка притягується до відповідальності під час складання протоколу та в суді, поясненнями свідка ОСОБА_5 Крім цього встановлено, що ОСОБА_5 була оформлена довіреність на імя ОСОБА_2 для зняття вкладів в ПАТ «КБ» «Приват Банк», що також підтверджує їх довірливі відносини.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною ОСОБА_1 України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення, яке вчинив громадянин України ОСОБА_2, полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 5400 євро, що підлягають обов'язковому декларуванню.

Об'єктивна сторона правопорушення, яку вичинив громадянин України ОСОБА_2 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Ввезення даної суми до України допускається, за умови її декларування митному органу та наявності підтвердження її походження.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин України ОСОБА_2 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.

Шкода, яку громадянин України ОСОБА_2 потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.

При прийнятті рішення встановлено дійсний факт походження вилучених грошових коштів, які були зняті з депозитних рахунків у ПАТ «КБ» «Приват Банк». Періодичне зняття ОСОБА_5 чи його представником за дорученням ОСОБА_2 грошових коштів, що в загальному розмірі перевищують суму 15000 євро.

Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (див. рішення щодо Брумареску (Brumaresku), параграф 78).

Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини виходить із оцінки забезпечення «справедливого балансу»/дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, п.п.31, 34 рішення у справі «Ісмаїлов проти РФ» від 06 листопада 2008 року).

Крім того, громадянин України ОСОБА_2 раніше не судимий, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався.

З цього приводу, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища громадянина України ОСОБА_2, що ніяк не сприятиме вихованню та попередженню вчиненню нею нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, розмір вилученої у правопорушника валюти, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина України ОСОБА_2 в подальшому.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з громадянина України ОСОБА_2 на яку накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

Крім того, з правопорушника громадянина України ОСОБА_2 на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил у розмірі 30 грн. 44 коп.

Керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 3, ст. 10, ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст. 8, ст. 23, ст. 33 КУпАП

п о с т а н о в и в :

Громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, Київська обл., місце проживання: Україна, Київська обл., м. Бровари, вул. Старотроїцька, буд. 48, тимчасово не працює, паспорт громадянина України серії СМ 521872, паспорт для виїзду за кордон FB799300, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 визнати винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп. сума штрафу підлягає сплаті на користь держави (отримувач: Бориспіль УДКСУ/Київська митниця ДФС, ЄДПОУ: 38007070, МФО банку: 821018, КДБ: 21081100, р/р: 31117106705004, 050*)

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил № 0551/125120103/16 від 01.09.2016 року валюту в розмірі 5400 (пять тисяч чотириста) євро повернути громадянину України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії СМ 521872, паспорт для виїзду за кордон FB799300, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СМ 521872, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, отримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу *;101;) судовий збір в розмірі 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 коп.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СМ 521872, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Київської митниці ДФС (р/р № 35211035089083, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 39470947) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 33 грн. 44 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути принесена до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 10(десяти) днів з дня її винесення.

Постанова може бути предявлена до виконання протягом 3(трьох) місяців з дня набрання чинності.

Суддя І.В. Криворучко